Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ інформує

06.04.2017

Щодо надання нерухомого майна в оренду фізичною особою-підприємцем

Згідно з пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп фізичні особи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м², нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м².

Водночас нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, зареєстрованими суб’єктами господарювання.

Отже, фізичні особи-підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що надання ними в оренду нерухомого майна не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Оподаткування доходу фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

06.04.2017

Щодо  іпотечного кредиту

Платник податків має право включити до податкової знижки у зменшення оподаткованого доходу платника податку за наслідками звітного  податкового року, фактично здійсненні ним протягом року витрати у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визнається відповідно до т.. 175 Податкового кодексу України.

Право  на податкову знижку у платника виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

При цьому до податкової знижки включаються фактично здійсненні протягом звітного податкового  року  платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і  строк їх продажу (виконання, надання).

Слід звернути увагу, що право на включення до податкової знижки суми, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року в якому:

- об’єкт житлової іпотеки придбавається;

- збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі, якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 5 червня 2003 року №898  «Про іпотеку» іпотека припиняться у разі, зокрема:

- припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Отже, як і придбавання предмета іпотеки, так і його припинення може здійснюватися протягом звітного  податкового року. При цьому, нормами Податкового кодексу не передбачено обов’язок платника податків мати на останній день звітного податкового року основне місце проживання за адресою де об’єкт житлової іпотеки будувався чи купувався, у разі якщо такий об’єкт нерухомості відчужено протягом звітного (податкового) року.

Таким чином, платник податків, який протягом звітного (податкового) року здійснив реалізацію предмета іпотеки має право на податкову знижку за умови здійснення таким платником податків протягом такого звітного року витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, який був визначений платником податків як основне місце його проживання, зокрема, згідно із позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла, в період здійснення понесених витрат.

Нагадуємо, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резиденту у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних осіб або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподаткованого доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

05.04.2017

Щодо відображення у податковому розрахунку 1 ДФ орендних платежів

Податковим агентом на користь фізичних осіб на підставі договорів оренди рухомого майна (транспортний засіб, обладнання, устаткування, інше майно) виплачуються суми орендних платежів. За якою ознакою доходу відображаються такі суми у формі № 1 ДФ?

Поняття «майно» вживається у значенні, наведеному у Цивільному кодексі, а саме: рухомими речами (майном) є речі (майно), які можна вільно переміщувати у просторі. Детальніше визначення рухомого майна наведено у п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440. А саме: рухоме майно – це матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщені без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю.

За договором найма (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування на певний строк. Розмір плати встановлюється договором найму (ст. 762 Цивільного кодексу). Договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 зазначеного Кодексу). Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією. Тобто договори оренди рухомого майна належать до договорів цивільно-правового характеру, які в свою чергу поділяються на договори про надання послуг та договори оренди.

Предметом договору про надання послуг та договору оренди є різні б’єкти цивільних прав. Так, предметом договору оренди є неспоживна річ (ст. 760 Цивільного кодексу), а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 зазначеного Кодексу). Отже, договір оренди не належить до договору про надання послуг.

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 № 4, сума орендних платежів, які виплачуються податковим агентом на користь фізичних осіб на підставі договорів оренди рухомого майна (транспортний засіб, обладнання, устаткування, інше майно), відображаються ним у формі № 1 ДФ від ознакою доходу «127».

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

05.04.2017

Актуально для платників акцизного податку

У зв’язку з набуттям чинності з 13.01.2017 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1013 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року» (далі – постанова № 158) повідомляємо інформацію щодо основних внесених нею змін.

З метою приведення постанови № 158 у відповідність до підпунктів 229.6.12 і 229.6.13 п. 229.6 та підпунктів 229.7.14 і 229.7.15 п. 229.7 ст. 229 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у додатку 2 до цієї постанови виключено норми щодо способів використання речовин, натомість вказано назви хімічної продукції, яку одержують з метанолу технічного (метилового спирту). Зокрема, у назві графи 2 «Найменування хімічної продукції, яку одержують з метанолу (метилового спирту), спосіб його використання» слова «спосіб його використання» слова «спосіб його використання», а у деяких позиціях слова «очищення стічних вод методом денітрифікації» та ««очищення промислових та міських стічних вод» замінено словами «очищена стічна вода».

У додатках 1 і 2 до постанови № 158 відбулись також зміни у переліках підприємств, які отримують або ввозять на митну територію України бензол (код згідно з УКТЗЕД 2707 10 90 00) та метанол технічний (метиловий спирт) (код згідно з УКТЗЕД 2905 11 00 00), що використовуються як компонент моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості та річних обсягах квот на їх відвантаження або ввезення.

Перелік речовин, що використовуються як компонент моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, відповідно до норм Кодексу доповнено такими речовинами:

толуол (код згідно з УКТЗЕД 2707 20 90 00);

ксилол (код згідно з УКТЗЕД 2707 30 90 00);

ефіри прості, ефіроспирти, ефірофеноли, ефіроспиртофеноли, пероксиди спиртів, пероксиди простих ефірів, пероксиди кетонів (визначеного або невизначеного хімічного складу) та їх галогеновані, сульфовані, нітровані або нітрозовані похідні, крім діетилового ефіру, який класифікується за кодом згідно з УКТЗЕД 2909 11 00 00 (коди згідно з УКТЗЕД 2909 19 10 00, 2909 19 90 10, 2909 19 90 20, 2909 19 90 90).

Для кожної з цих речовин додатками 3-5 до постанови № 158 затверджено:

- переліки підприємств, які отримують або ввозять на митну територію України вказані вище речовини, що використовуються як компонент моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості;

- річні обсяги квот на їх відвантаження або ввезення.

Механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, які реалізуються із застосуванням нульової ставки акцизного податку відповідно до п.п. 229.6.1 п. 229.6 і п.п. 229.7.1 п. 229.7 ст. 229 Кодексу, регламентується Порядком випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2013 року № 69 (далі – Порядок № 69).

Оскільки механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, що видаються до отримання або ввезення на митну територію України речовин, визначених п.п. 229.6.1 п. 229.6 і п.п. 229.7.1 п. 229.7 ст. 229 Кодексу, залишився незмінним, при здійсненні випуску, обігу та погашення податкових векселів на обсяги цих речовин варто керуватися чинним Порядком № 69.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

04.04.2017

Перечинцям нагадують про необхідність задекларувати свої доходи

Нагадуємо, з початку 2017 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року.

Обов’язок з подання річної декларації про майновий стан і доходи за наслідками 2016 року виникає у тих громадян, які протягом минулого року отримували доходи, що підлягають оподаткуванню, від осіб, які не є податковими агентами, у вигляді:

- вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна;

- доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна;

- доходів від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм);

- інвестиційного прибутку;

- іноземних доходів.

За вибором платника податків декларації подаються за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Звертаємо увагу, що поштою документи потрібно надсилати з повідомленням про вручення та з описом про вкладення не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання. Якщо ж декларація подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису, то надсилати її потрібно не пізніше закінчення останньої години граничного строку подання.

У разі необхідності, у Центрах обслуговування платників, декларанти зможуть отримати безкоштовні консультації і допомогу в заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи. Бланки декларацій надаються платникам податків безкоштовно.

Граничні строки подання декларації:

- для громадян та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 1 травня року, що настає за звітним. Останній день подання декларації за 2016 рік – 3 травня 2017 року;

Також варто зазначити, що з 1 січня 2017 року запроваджена нова форма декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Разом з тим, наголошуємо, що обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи:

- виключно від податкових агентів;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб.

Також повідомляємо, що громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року, податкову декларацію можуть подати протягом 2017 року.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

04.04.2017

Щодо зміни при взятті на облік за неосновним місцем обліку та заяви за формою № 1-ОПП

З 20 березня 2017 року набрали чинності зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2016 № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – наказ № 1125), якими скасовано або спрощено (удосконалено) окремі документи, що подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків. Так, наказом № 1125 внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.

Так, зокрема, у новій спрощеній формі заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП зазначаються тільки контролюючі органи, в яких платник бажає стати на облік за неосновним місцем обліку. Таку заяву може бути подано як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі подання заяви за формою № 17-ОПП до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом. У разі подання заяви за формою № 17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку може здійснюватися на підставі удосконалених:

- повідомлення за формою № 20-ОПП, у якому платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;

- заяви за формою № 5-ОПП, поданої нотаріусом, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

При цьому у разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у повідомленні за формою № 20-ОПП або заяві за формою № 5-ОПП, то платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за формою № 17-ОПП.

Звертаємо увагу, внесено також зміни до заяви за формою № 1-ОПП, згідно з якими при призначенні/зміні особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, необхідно заповнювати тільки розділ щодо даних про таку особу.

Крім того, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

03.04.2017

Реєстрація платників ПДВ з 20 березня – по-новому

З 20 березня 2017 року набрали чинності зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2016 № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – наказ № 1125), якими скасовано або спрощено (удосконалено) окремі документи, що подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків. Так, наказом № 1125 внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.

Вдосконалено та спрощено форму реєстраційної заяви платника ПДВ за формою 1 – ПДВ. У новій формі заяви виключено відомості щодо:

- найменування контролюючого органу, де здійснюється реєстрація або перереєстрація платника;

- місцезнаходження (місця проживання) платника (за винятком перереєстрації у зв’язку із зміною місцезнаходження (місця проживання));

- контактних телефонів заявника та відповідальних осіб платника;

- кількості працюючих тощо.

Новою формою заяви передбачено, що у разі добровільної реєстрації або у разі перереєстрації платником ПДВ особа подає лише один (перший) аркуш заяви.

Два аркуші заяви подаються лише при обов’язковій реєстрації, а також при реєстрації платниками ПДВ інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, учасників договору про розподіл продукції, учасників договору про спільну діяльність, управителів майна.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

31.03.2017

Про нове в обліку та реєстрації платників

З 20 березня 2017 року набрали чинності зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2016 № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – наказ № 1125), якими скасовано або спрощено (удосконалено) окремі документи, що подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків. Так, наказом № 1125 внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.

Зокрема, платникам надано змогу подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотримання умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП.

Зазначимо, що з дня набрання чинності наказом № 1125 визначаються такими, що втратили чинність, документи, що були видані контролюючими органами до набрання чинності зазначеним наказом та є дійсними на дату набрання чинності цим наказом, а саме:

- довідки про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП (крім тих, що були видані платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), а саме відокремленим підрозділам іноземних компаній, організацій, у тому числі постійним представництвам нерезидентів, уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, управителям майна, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції, виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, дипломатичним місіям, військовим частинам та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність;

- повідомлення про включення платника податків до категорії платників окремих податків за формою № 16-ОПП.

При цьому довідки про взяття на облік платників податків за формою № 4-ОПП, що були їм видані, застосовуються як довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП до моменту виникнення змін у даних платника податку, що зазначаються у такій довідці.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

31.03.2017

Новий порядок відшкодування ПДВ

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ інформують, що 1 квітня, набуде чинності Порядок інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Порядок затверджено наказом Мінфіну від 03.03.2017 р. № 326 і він визначає механізм надання інформації ДФСУ та Державною казначейською службою для її оприлюднення на офіційному веб-сайті Мінфіну та інформаційної взаємодії Мінфіну з ДФС та Казначейством у процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Формування Реєстру та оприлюднення Реєстру здійснюватиметься щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) на підставі баз даних ДФС та Казначейства з урахуванням хронологічного порядку надходження заяв про повернення сум бюджетного відшкодування. ДФС до 10-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену пп. 200.7.1 Податкового кодексу України та п. 4 Порядку № 26, за попередній робочий день.

З метою реалізації механізму автоматичного узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ, ДФС при внесенні до Реєстру заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, також вносить інформацію про дату закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, яка є датою узгодження суми відшкодування. ДФС вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДФС.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

30.03.2017

Новації в поданні повідомлення за формою 20-ОПП

З 20 березня 2017 року набрали чинності зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2016 № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – наказ № 1125), якими скасовано або спрощено (удосконалено) окремі документи, що подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків. Так, наказом № 1125 внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.

Наказом № 1125 також передбачено можливість платникам податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Для забезпечення можливості подання повідомлення за формою № 20-ОПП в електронному вигляді розділ 3 повідомлення доповнено графами «ідентифікатор об’єкта оподаткування» та «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування».

Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування, заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою, що розміщений на офіційному веб-сайті Держстату України. Слід зазначити, що ДФС України протягом місяця з дня набрання чинності наказом № 1125 має забезпечити внесення до інформації про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, поданої платниками податків до контролюючих органів до дати набрання чинності зазначеним наказом, ідентифікаторів об’єктів оподаткування, які є унікальними серед об’єктів оподаткування платника податків (п. 3 наказу № 1125).

У разі необхідності зміни ідентифікатора об’єкта оподаткування платник податків може подати до контролюючого органу зміни про об’єкт оподаткування. Про такі зміни платник податків інформує шляхом подання повідомлення формою № 20-ОПП. У такому повідомленні інформація щодо такого об’єкта оподаткування подається двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування.

 

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

16.03.2017

Які доходи підлягають обов’язковому декларуванню?

Податковим кодексом України (далі – Кодекс) визначено, які види доходів, отримані протягом звітного року, зобов’язані декларувати громадяни. До таких доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню за наслідками 2016 року, належать:

- доходи, одержані від осіб, які не є податковими агентами (особами, які не є податковими агентами, вважаються нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (пп.. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

- дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини (п. 174.3 ст. 174 Кодексу);

- дохід у вигляді подарунка від фізичних осіб, крім подарунків, отриманих нерезидентами, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору дарування та обдарованих – резидентів, які отримали подарунок, що оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдарованими (резидентами), які податок до нотаріального оформлення об’єктів дарування (п. 174.6 ст. 174 Кодексу);

- дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу);

- іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

- інвестиційний прибуток (пп. 170.2.2 п. 170.2. ст. 170 Кодексу);

- невикористані та неповернуті кошти, одержані у вигляді цільової благодійної допомоги (пп. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- нецільова благодійна (у тому числі матеріальна) допомога, одержана понад встановлену Кодексом норма (у 2016 році – 1930 грн) (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- не погашена при припиненні трудових відносин з працедавцем частина податку з суми, наданої на відрядження або під звіт та не повернутої (пп. 170.9.1 п.170.9 ст. 170 Кодексу);

- сума боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі, якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення щодо анулювання боргу ) (пп. «д» 164.2.17 п. 164.2. ст. 164 Кодексу);

- сума заборгованості платника податку за укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 грн), крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом ІІ Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу (пп. 164.2.7 п. 164.2. ст. 164 Кодексу);

- сума недоплати податку при припиненні трудової діяльності (пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Кодексу);

- кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (пп.. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно з Кодексом (пп.. 164.2.6 п. 164.2 ст. 164 Кодексу;

Також, за результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи (пп.. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).

Звертаємо увагу на те, що з 2017 року (за наслідками 2016 року) вже немає обов’язку подавати річну декларацію, якщо протягом року отримувалися доходи від двох і більше податкових агентів, оскільки з 1 січня 2016 року пп. «є» п. 176.1 ст. 176, який встановлював такий обов’язок, виключено з Кодексу.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

16.03.2017

Для платників акцизного податку з реалізації пального

Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (пункт 231.3 статті 231 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Реєстрація акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (пункт 231.3 статті 231 Кодексу).

Формою акцизної накладної та Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 (далі – Порядок № 218), визначено особливості складання акцизної накладної при використанні пального для власного споживання.

Зокрема, у верхній лівій частині акцизної накладної, яка не надається отримувачу пального, зазначається тип причини 3 (пальне відвантажено з метою власного споживання (пункт 4 Розділу ІІ Порядку № 218).

В акцизній накладній, надання якої отримувачу пального не передбачено (у т.ч. при відвантаженні пального з метою власного споживання), у рядку «Особа - отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; для фізичної особи – прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».

Отже, якщо суб’єкт господарювання зареєструвався як платник акцизного податку з реалізації пального, такий суб’єкт у терміни, визначені Кодексом, зобов’язаний складати акцизні накладні на обсяги пального, використаного для власних потреб, та реєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Штрафні санкції за порушення платником акцизного податку з реалізації пального порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних застосовуються відповідно до статті 120² Кодексу.

Реєстрація акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних автоматично зменшує в Системі електронного адміністрування реалізації пального обсяг пального, на яке платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування. Зміна цього показника здійснюється протягом операційного дня, що настає за днем отримання документів, на підставі яких цей показник перераховується, зокрема реєстрації акцизної накладної (пункт 30 Розділу IV Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 (далі – Порядок № 113).

Пунктом 13 Розділу ІІ Порядку № 113 передбачено виключення платника податку з Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, яке здійснюється, зокрема, шляхом подання відповідною особою реєстраційної заяви про анулювання реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

15.03.2017

Щодо отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном

Ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється згідно вимог статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензія видається на підставі заяви та документів, перелік яких визначено Законом № 481, поданих суб’єктом господарської діяльності (особисто або через представника, або надіслані рекомендованими листами) до Головного управління або до Центру обслуговування платників (далі ЦОП) за місцем провадження суб’єктом господарювання торговельної діяльності. Документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування. За видачу ліцензії справляється плата у розмірі, встановленому законодавством. До заяви суб’єкти господарювання повинні надати платіжний документ з наявністю відбитка штампа банку.

У заявах про видачу ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах Державної фіскальної служби.

Розгляд заяви про видачу ліцензії здійснює структурний підрозділ Головного управління. Ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів від дня одержання документів.

У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови, визначеному чинним законодавством, а саме:

недостовірність даних у поданих заявником документах;

невнесення плати за ліцензію;

невідповідності розміру плати за ліцензію виду господарської діяльності, на провадження якого заявник подав документи;

невідповідності поданих документів умовам провадження діяльності, що ліцензується.

Ліцензії видаються заявникові при пред’явленні ним документа, що посвідчує особу (для фізичних осіб), або уповноваженому на те представнику заявника за довіреністю.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

15.03.2017

Перечинцям про застосування податкової соціальної пільги у 2017 році

Законом про Держбюджет-2017 закладено соціальні показники, на основі яких розраховується, зокрема, податкова соціальна пільга (далі – ПСП).

Нагадаємо, Податковим кодексом України передбачено ПСП для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року. Перелік соціальних пільг, порядок їх надання та категорії платників, які мають право на застосування ПСП визначені статтею 169 Податкового кодексу України

Статтею 7 Закону про Держбюджет-2017 визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2017 р. становить 1600 грн. З урахуванням зазначеного протягом 2017 року розмір загальної ПСП становитиме 800 грн.

Незважаючи на збільшення впродовж року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року, тобто протягом звітного податкового року розмір цієї пільги залишається незмінним. ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винарогоди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та заокругленого до найближчих 10 грн (у 2017 р. – 2240 грн).

Для застосування ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП та документи, що підтверджують таке право. Слід зазначити, що ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податків, який крім основного місця роботи працює також за сумісництвом, на свій розсуд має обрати для себе найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати, незважаючи на те, де в нього перебуває трудова книжка.

ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про її застосування та документів, що підтверджують таке право. Перелік зазначених документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227. Якщо заяву і підтвердні документи надано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого у такому місяці.

ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з наданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування ПСП Податковим кодексом не передбачено.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

14.03.2017

Який порядок застосовування коефіцієнту 0,5 до ставок місцевих податків та зборів?

Згідно з пп.. 12.3.4 п. 12.3 ст.12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Враховуючи зазначену вище норму, органи місцевого самоврядування прийняли у 2016 році рішення про встановлення місцевих податків та зборів на 2017 рік і визначили ставки податків та зборів.

При цьому Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон № 1791) змінено у бік зменшення розмір ставок окремих місцевих податків і зборів.

Згідно з вимогами Кодексу ставки податку на нерухоме майно та збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюються у відповідних розмірах до мінімальної заробітної плати (пп.. 266.5.1 п. 266 п. 266.5 ст. 266 та пп. 268¹.3.1 п. 268¹.3 ст. 268¹ Кодексу), яка з 01.01.2017 року становить 3200 грн.

З метою зменшення податкового навантаження на суб’єктів господарювання Законом № 1791 визначено, що з 01.01.2017 р. до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до цього Закону передбачені таким органом місцевого самоврядування ставки податку на нерухоме майно та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Крім того, у 2017 році до рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих на виконання Закону № 1791, не застосовуються вимоги пп. 4.1.9 п. 4.1 та п.4.5 ст.4, пп. 12.3.4 п. 12.3, пп. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 Кодексу та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Тобто місцеві ради мають право прийняти рішення про встановлення ставок місцевих податків та зборів на 2017 рік у 2017 р.

Таким чином, у 2017 році ставки податку на нерухоме майно та збору за місця для паркування транспортних засобів, визначені рішеннями місцевих рад, прийнятими у 2016 році, застосовуються з коефіцієнтом 0,5. За умови прийняття у 2017 році місцевою радою нового рішення про встановлення зазначених податків на 2017 рік коефіцієнт 0,5 не застосовується.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

14.03.2017

Про критерії відбору платників для проведення планових документальних перевірок

Нагадаємо, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України).

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Від величини ризику залежить періодичність планового контролю: що меншими будуть ризики платників, то рідшими будуть візити податківців.

Завдяки використанню ризикоорієнтованої системи до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються винятково ті платники, які мають ризик щодо несплати податків та зборів.

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 р. № 524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» (далі – Порядок). Цим Порядком визначено критерії ризиків від провадження діяльності платників податків, які поділено за ступенями значущості (високий, середній, незначний). Тому суб’єкти господарювання мають змогу самостійно оцінювати ризиковість власної діяльності та ймовірність потрапляння до об’єктів планового податкового контролю.

Зокрема, для платників податків - юридичних осіб визначено 44 критерії ризику несплати податків, у тому числі 18 - високого ступеня ризику, 19 - середнього та 7 - незначного. Для банківських установ - 14, небанківських установ - 15, постійних представництв та представництв нерезидентів - 13, суб’єктів господарювання - учасників ЗЕД - 7, самозайнятих осіб - 22, платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ - 21.

Більшість ризиків визначається автоматизованою ризикоорієнтованою системою на підставі даних податкової та фінансової звітності платників податків, а також даних щодо ЗЕД. Також до ризику належить інформація правоохоронних органів, підрозділів податкової міліції та інша інформація про діяльність платників податків. При цьому один суб’єкт господарювання може одночасно мати ризики різних ступенів.

Слід зауважити, що використання зазначених критеріїв дає змогу задіяти механізм першочергового реагування на ті підприємства, щодо яких існує велика вірогідність недоплати або приховування об’єкта оподаткування, а також сприяє зменшенню кількості суб’єктів господарювання, що перевіряються.

Система ризиків неодноразово вдосконалювалася з метою підвищення точності відбору до контролю найбільш ризикових суб’єктів господарювання.

З 01.01.2017 р. змінами, внесеними Законом України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу, передбачено, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому проводитимуться такі документальні планові перевірки.

На даний час щоквартальні плани-графіки (з переліками підприємств, даними про початок перевірки та період, який охоплюється контролем) залишаються закритими.

Таким чином, формування та оприлюднення річного плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків буде здійснено вже у поточному році на 2018 рік.

 

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

13.03.2017

Актуально для платників податку на додану вартість!

Міністерством фінансів України видано наказ від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 269/30137 (далі – наказ №276).

Вказаним наказом, зокрема, внесено зміни до форми податкової накладної (викладено в новій редакції) та порядку її заповнення.

Відповідно до пункту 5 наказу №276 він набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

Враховуючи те, що наказ №276 опубліковано 28.02.2017 (Урядовий кур’єр), він набрав чинності 1 березня 2017 року.

Пунктом 3 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за формою, чинною на день такої реєстрації.

Разом з тим, з метою створення комфортних умов для платників податку на додану вартість, а також доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання податкових накладних/розрахунків коригування до реєстрації в ЄРПН (у зв’язку із внесенням вказаних змін), податкові накладні/розрахунки коригування прийматимуться до реєстрації в ЄРПН за новою формою (у редакції наказу №276) починаючи з 16 березня 2017 року.

До вказаної дати податкові накладні/розрахунки коригування реєструються в ЄРПН за старою формою (до внесення змін наказом № 276).

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

13.03.2017

Про розмір відрахувань частини чистого прибутку

Правові основи управління об’єктами державної власності регулюються Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон).

Статтею 11¹ Закону встановлено, що державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення відповідних надходжень до державного бюджету відрахувань частини чистого прибутку з 01 січня 2016 року Урядом встановлено норматив відрахування частини чистого прибутку на рівні 75 відсотків (постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1156).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 933 (далі – Постанова № 933), яка набрала чинності 15.12.2016, внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1156 щодо зменшення розміру відрахування, з 75 відсотків до 30 відсотків, частини чистого прибутку до державного бюджету для Державного концерну «Укроборонпром», його учасників, державних унітарних підприємств, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення.

Як зазначено у листі Міністерства фінансів України від 26.01.2017 № 31-24020-22-10/2171 розмір 30 відсотків відрахувань частини чистого прибутку (доходу) Державним концерном «Укроборонпром», його учасниками, державними унітарними підприємствами, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення застосовується, починаючи з підсумків фінансово-економічної діяльності за ІV квартал 2016 року.

Таким чином, розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу) – 30 відсотків суб’єкти господарювання, передбачені Постановою № 933, зобов’язані застосовувати, починаючи з підсумків фінансово-економічної діяльності за ІV квартал 2016 року.

З метою правильного застосування розміру відрахувань частини чистого прибутку (доходу) – 30 відсотків, суб’єкти господарювання, передбачені Постановою № 933, у розрахунку частини чистого прибутку (доходу) (далі – Розрахунок) за 2016 рік, форма якого затверджена наказом ДПА України від 16.05.2011 № 285 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.05.2011 за № 346/19381, у рядку 01 відображають чистий прибуток (дохід) за ІV квартал 2016 року, у рядку 06 зазначається норматив відрахувань – 30 відсотків, рядок 08 не заповнюється.

При цьому, враховуючи, що відповідно до п. 2 Порядку відрахування до до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138, частина чистого прибутку (доходу) сплачується до до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, у разі отримання суб’єктами господарювання, передбаченими Постановою № 933, збитку за результатами діяльності за 9 місяців 2016 року, такий збиток зменшує частини чистого прибутку (доходу) за ІV квартал 2016 року.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

06.03.2017

До уваги платників податку на прибуток

У Перечинському відділенні Ужгородської ОДПІ інформують платників податку на прибуток, що з 1 січня 2017 року зазнали змін різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій.

Зазнали змін різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, зокрема:

- конкретизовано показники для розрахунку різниць, які збільшують (зменшують) фінансовий результат до оподаткування, при нарахуванні процентів за борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами (п.п. 140.2, 140.3 ст. 140 Кодексу);

- уточнено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму дивідендів, отриманих від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку ( п.п. 140.4.1 п. 140.1 ст. 140 Кодексу);

- уточнено термінологію умов, за яких відбувається збільшення фінансового результату до оподаткування при здійсненні контрольованих операцій, а саме слова «звичайних цін» замінено словами «ціни, визначені за принципом «витягнутої руки», та встановлено, що такі норми застосовуються за результатами податкового (звітного) року (п.п. 140.5.1, 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Конкретизовано умови та показники для розрахунку різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування, щодо вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у:

- неприбуткових організацій - зменшено обмеження щодо загального обсягу такого придбання з 50 до 25 розмірів мінімальної заробітної плати, а також уточнено, щодо яких неприбуткових організацій застосовуються коригування (внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання), а щодо яких є винятки (крім бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону),

- нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. При цьому визначено порядок розрахунку коригування у разі перевищення цін придбання над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки» (п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Виключено дублюючі норми підпункту 140.5.5 п. 140.5 ст. 140 Кодексу та конкретизовано умови застосування різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування, щодо витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидентів (п.п. 140.5.6, 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Уточнено редакцію різниці, передбаченої для збільшення фінансового результату до оподаткування, щодо безоплатно перерахованих неприбутковим організаціям сум коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, зокрема уточнено щодо яких неприбуткових організацій застосовуються коригування (внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг), а щодо яких є винятки (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону) (п.п. 140.5.9 п.1 40.5 ст. 140 Кодексу).

Пункт 140.5 ст. 140 Кодексу доповнено новими різницями, що збільшують фінансовий результат до оподаткування, а саме:

- щодо сум перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків (п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу);

- щодо сум витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно – правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків (п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу);

- щодо сум доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (п.п. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Змінено редакцію пункту 141.2 статті 141 Кодексу та на відміну від попередньої редакції з цього пункту виключено різниці за операціями з переоцінки інвестиційної нерухомості і біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, а також уточнено порядок розрахунку різниць стосовно врахування сум від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (п.п. 140.2.1, п.п. 140.2.4, п.п. 140.2.5 п. 140.2 ст. 140 Кодексу).

Підпункт 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу доповнено новою різницею, що зменшує фінансовий результат до оподаткування, – на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам безнадійної заборгованості.

Крім того, Законом № 1791 у новій редакції викладено підпункт 1 п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу щодо розрахунку перевищення розміру резерву банків та небанківських фінансових установ, який обраховується для визначення різниці, що збільшує фінансовий результат до оподаткування.

Так, розмір перевищення резерву над лімітом визначається лише за оцінкою однієї величини та не потребується, як було передбачено раніше, порівняння резерву з величиною кредитного ризику за активами, визначеними на кінець звітного періоду відповідно до вимог органу, що регулює діяльність банків, або органу, що регулює діяльність небанківських фінансових установ.

Крім того, 25-відсотковий розмір ліміту продовжено ще на 2017–2018 роки.

Законом № 1797 підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новими різницями, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування та виключають подвійне формування доходів або витрат – щодо сум доходів або витрат, врахованих для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року, які за правилами бухгалтерського обліку враховуються у складі доходів або витрат для визначення фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року (п. 42 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Ця та інша детальна інформація про зміни в оподаткування податком на прибуток підприємств у 2017 році викладена у листі ДФС України від 08.02.2017 № 2991/7/99-99-15-02-01-17.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

03.03.2017

Із 1 березня 2017 року - нова форма податкової накладної та декларації з ПДВ

Доводимо до відома платників податку на додану вартість, що з 1 березня поточного року набрали чинності нова форма податкової накладної та декларації з ПДВ, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. № 276 (далі - Наказ № 276) .

Зокрема, Наказ № 276 передбачає нові форми для:

1) податкової накладної;

2) податкової декларації з ПДВ;

3) уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань із ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

4) розрахунку податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Документ набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування (публікація в «Урядовому кур’єрі» за 28.02.2017 р. № 39).

 

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

03.02.2017

Як отримати податкову знижку по іпотечному кредиту

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з печаткою про перерахування коштів через касу, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, надавати документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Граничний термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку за 2016 рік – 29 грудня 2017 року. Декларацію про майновий стан і доходи платники податку подають до податкової інспекції за місцем податкової адреси (реєстрації). Право на отримання податкової знижки у 2017 році щодо витрат, понесених у 2016 році, на наступний рік не переноситься.

 Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

03.02.2017

Нюанси тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII продовжено до 1 вересня 2019 року дію тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Дія постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 із змінами і доповненнями (далі – Постанова № 15), якою були затверджені переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 31.12.2016 (включно), звільнялися від оподаткування ПДВ, обмежувалася лише 2016 роком.

При цьому станом на 01.01.2017 відповідного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, не прийнято.

Разом з тим, висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України щодо порядку застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ у 2014-2015 рр. для операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, викладені у відповідних судових рішеннях, які набрали законної сили, свідчать про наступне.

Оскільки у період з 01.01.2014 до 31.12.2015 (включно) норми ПКУ, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ, були чинними, та інших переліків відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до Постанови № 15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було, то протягом зазначеного періоду операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у переліках, затверджених Постановою № 15, звільнялися від оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, поширюється на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюється з 01.01.2017 до 31.12.2018 (включно).

При цьому до дати набрання чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, який буде визначати переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема, операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, слід використовувати переліки, затверджені Постановою № 15.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

02.01.2017

Щодо подачі декларації в електронному кабінеті платника

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ інформують, що у рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців, для фізичних осіб в Електронному кабінеті платника функціонують спеціальні сервіси.

Зокрема, «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді». Сервіс створено з метою забезпечення зручності платників, які бажають отримати відомості про доходи в електронному вигляді.

Для цього фізичній особі з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) необхідно в розділі «Подання заяв, запитів для отримання інформації» особистого кабінету створити та направити відповідний запит. Запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе.  Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

Також в Електронному кабінеті є можливість подати «Декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді».  Фізичні особи у відкритій частині Електронного кабінету платника можуть заповнити, зберегти та роздрукувати декларацію, а в розділі «Введення звітності» особистого кабінету з використанням ЕЦП можуть подати декларацію в електронному вигляді.

Зауважимо, що безкоштовно отримати ЕЦП Перечинці можна в пункті Акредитованого центру сертифікації ключів, який діє за адресою: м. Ужгород, вул. Духновича, 2. Довідки за телефоном: (0312) 61-46-41.

Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року запроваджено нову форму декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від  15 вересня 2016 року № 821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи  можна на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді.  Також матеріали роз’яснювального характеру з питань декларування громадянами доходів розміщено в банері «Декларування доходів громадян».

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

02.02.2017

Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, подають декларацію за 2016 рік не пізніше 03 травня 2017 року

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до норм Податкового кодексу України фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається самозайнятою особою за умови, що вона не є працівником в межах підприємницької діяльності чи незалежної професійної діяльності.

Особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами 2016 року відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України не пізніше 03 травня 2017 року та зобов’язані самостійно не пізніше 28 липня 2017 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ними податковій декларації.

Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

01.02.2017

Особливості надання податкової соціальної пільги багатодітним батькам

Розділ IV Податкового кодексу України не містить жодних виключень із загальних норм, які б дозволяли платникам податку на доходи фізичних осіб, що є багатодітними матір’ю (батьком) або утримують дитину-інваліда, продовжувати користуватися правом на ПСП на дітей після досягнення ними 18 років, наприклад, у разі їх навчання у вищих навчальних закладах (незалежно від форми навчання).

Підпунктом 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу чітко визначено, що ПСП, встановлені для цих категорій платників податків, надаються до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.

Платник податку, який утримує трьох дітей, при цьому одна дитина є інвалідом, має право на пільги, встановлені підпунктом 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу в розмірі 100 % суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 цього пункту в розрахунку на кожну дитину, крім дитини-інваліда, на яку пільга надається відповідно до пп. «б» пп. 169.1.3 в розмірі 150 % відповідно.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та в розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, обчислюється як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп.. 169.4.1 п. 169.4 зазначеної статті, та відповідної кількості дітей.

Отже, до кінця поточного року батько матиме право на пільгу в розмірі 100 % на доньок:

2 х 800,00 грн = 1600 грн і 150 % на сина = 1200 грн.

При цьому розмір його нарахованої заробітної плати не повинен перевищувати 6720 грн (2240,00 грн х 3 дітей) за умови, що матір дітей не користується правом на підвищення граничного розміру доходу для застосування ПСП відповідно до кількості дітей.

У наступному році за платником податку збережеться лише право на ПСП у розмірі 150 % (права на пільгу в розмірі 100 % і на підвищення граничного розміру доходу він утратить) за умови, що розмір доходу не перевищуватиме встановлений Податковим кодексом.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

01.02.2017

Перечинським платникам про особливості складання податкових накладних

з січня 2017 року

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797) п.п. «і» п. 201.1 ст. 201 ПКУ викладено в новій редакції, відповідно до якої з 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

При цьому платники податків мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду. У разі здійснення платниками податків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається в податковій накладній повністю.

Зміни щодо складання податкових накладних, запроваджені Законом № 1797 в частині зазначення в податковій накладній коду товару згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються до податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 січня 2017 року. Оскільки діюча форма податкової накладної не містить окремого поля для відображення коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код послуги тимчасово не зазначається.

Відсутність коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг в податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності відповідних змін до форми податкової накладної не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної.

Тобто, при здійсненні платниками податку, починаючи з 1 січня 2017 року операцій з постачання товарів у податковій накладній в обов’язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних і імпортних товарів – 10 знаків, для інших товарів – не менше 4 знаків). При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати).

Вищезазначені зміни стосуються також і розрахунків коригування до податкових накладних, які складаються з 1 січня 2017 року, незалежно від дати складання податкових накладних (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати), дро яких складаються такі розрахунки коригування.

В той же час у разі складання податкових накладних не за операціями з постачання товарів/послуг, а з метою нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ та/або статті 199 ПКУ (за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання чи починають використовуватися в неоподатковуваних операціях), код товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, не зазначаються.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

31.01.2017

Як отримати податкову знижку у разі переобладнання автомобіля

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ інформує, що фізичній особі, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) та хоче скористатися правом на податкову знижку, слід подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Така фізична особа відповідно до пп.166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового Кодексу України має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку.

При цьому, процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 р. N 607, із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до Порядку після переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (заяві про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається сертифікат відповідності для переобладнаних автобусів та акт технічної експертизи або сертифікат відповідності для інших транспортних засобів, що переобладнані.

Граничний термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку за 2016 рік – 29 грудня 2017 року. Декларацію про майновий стан і доходи платники податку подають до податкової інспекції за місцем податкової адреси (реєстрації). Право на отримання податкової знижки у 2017 році щодо витрат, понесених у 2016 році, на наступний рік не переноситься.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

31.01.2017

Актуально про порядок подання Звіту по ЄСВ

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування та на спрощеній системі оподаткування є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування. Такі платники зобов’язані подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі- Порядок).

Зокрема, такі особи формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми «початкова».

Граничний термін подання Звіту за 2016 рік – 9 лютого 2017 року.

Фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з таблицею 2 додатка 5 до Порядку.

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів Звіт згідно з таблицею 1 додатка 5 Порядку.

Фізичні особи-підприємці, які протягом звітного року змінювали систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці: таблицю 1 та таблицю 2 додатка 5 до Порядку (пункт 18 розділу IV Порядку).

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі.

Звіт, складений з порушенням вимог Порядку, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

За порушення норм Закону № 2464 статтею 25 цього Закону та статтею 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено фінансову та адміністративну відповідальність фізичних осіб-підприємців.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

30.01.2017

Новації для платників транспортного податку - 2017

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Наразі об`єктом оподаткування є легкові автомобілі середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000 грн (у минулому році транспортний податок сплачувався за автомобілі вартістю понад 1 033 500 грн).

Суттєво змінилися й правила обрахунку середньоринкової вартості автівок. Наразі Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, яке є відповідальним за визначення середньоринкової вартості автівок за методикою, встановленою Кабміном, до уваги братимуться лише марка авто, його модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального. Тип коробки переключення передач та пробіг легкового автомобіля, які фігурували у попередніх параметрах, відтепер не враховуватимуться.

Зміни законодавства також впроваджують конкретний термін інформування платників щодо об’єктів оподаткування транспортним податком. Відтепер перелік легкових автомобілів, які є об’єктом для нарахування транспортного податку має щорічно розміщуватися на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у термін до 1 лютого звітного року.

Розмір ставки податку за кожен легковий автомобіль залишився без змін – 25 000 грн, так само як й обов’язок юридичних осіб – власників автівок, які будуть вказані у зазначеному переліку, до 20 лютого п.р. подати до податкової інспекції за місцем реєстрації об`єкта оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Сплачується транспортний податок, як і раніше, за місцем реєстрації об`єктів оподаткування:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

30.01.2017

Своєчасне подання звітності – уникнення штрафних санкцій

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність при вчиненні порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:

- в розмірі 170 грн за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);

- в розмірі 1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

30.01.2017

Декларуємо доходи при отриманні спадщини чи подарунка у 2016 році

Фізичні особи - резиденти, які отримали у 2016 році спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, який не відноситься до членів сім’ї першого ступеня споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків від вартості будь-якої спадщини (подарунка). Таким фізичним особам необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкової інспекції за місцем свого проживання не пізніше 03 травня 2017 року та задекларувати отримані доходи, які також слід оподаткувати військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Нараховані самостійно в декларації податок на доходи фізичних осіб та військовий збір необхідно сплатити не пізніше 28 липня 2017 року.

При цьому, фізичні особи - платники податку, які одержали дохід у вигляді спадщини (подарунка), який згідно із Кодексом оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунка) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою податку, звільняється від оподаткування військовим збором.

Фізичні особи – платники податку, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини (подарунка) та сплатили податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунка) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

27.01.2017

До уваги платників податків! Змінені рахунки по кодах податкових та митних платежів

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ повідомляють, що змінені рахунки по кодах податкових та митних платежів.

Зокрема, змінено:

14020800 (акцизний податок з вироблених в Україні товарів (продукції)/транспортні засоби (крім мотоциклів і велосипедів));

14021900 (акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) /пальне );

18050500 (єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка с/г виробництва за попередній рік перевищує 75%) .

Крім цього змінені рахунки по митних платежах:

14030800 (акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)/транспортні засоби (крім мотоциклів і велосипедів)) ,

14031900 (акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) /пальне),

15010500 (мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності та громадянами).

Зарахування на вказані рахунки розпочнеться із 30 січня 2017 року.

 Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

 

27.01.2017

Зміни, щодо порядку надання податкової знижки на навчання

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ, що пунктом 75 розділу І Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 1 січня 2017 року, внесені зміни до підпункту 166.3.3 пункту 166.3 статті Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила включення до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб оплаченої вартості навчання фізичної особи.

Зокрема, в оновленій редакції п.п.166.3.3 ПКУ визначено, що дозволяються включати до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів (раніше у нормі було зазначено «на користь закладів освіти»).

Крім того, з 2017 року для отримання податкової знижки у разі оплати вартості навчання членів сім’ї першого ступеня споріднення не обов’язково, щоб такий член сім’ї не одержував заробітної плати, тобто такий член сім’ї може бути працевлаштованим, отримувати зарплату, а особа, яка оплачує на його користь вартість навчання, може включити витрати до податкової знижки.

Зауважимо, що до 1 січня 2017 року сума витрат, дозволена до включення до податкової знижки, не могла перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2016 році – 1930 грн). З 1 січня 2017 року всі обмеження щодо розміру витрат скасовані.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

27.01.2017

Вирішили припинити підприємницьку діяльність – незабудьте подати податкову декларацію

Фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Це передбачено п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ та п. 177.5 ст.177 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до податкового законодавства фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Зауважимо, що фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

При проведенні державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

26.01.2017

Справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Право оренди земельної ділянки відповідно до статті 93 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Форму договору затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі». Постановою КМУ від 23 листопада 2016 року № 843 «Про внесення змін до Типового договору оренди землі» внесено зміни до Типового договору оренди землі і, зокрема, в частині визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форму надання інформації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 № 783 «Про затвердження форми Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності».

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у користування визначено статтею 122 Земельного кодексу. Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають у користування земельні ділянки для всіх потреб із земель комунальної власності відповідних територіальних громад. Обласні та районні ради передають у користування земельні ділянки для всіх потреб з відповідних земель спільної власності територіальних громад. Районні державні адміністрації передають у користування земельні ділянки для всіх потреб із земель державної власності (крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення), у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб, а за межами населених пунктів для ведення водного господарства, будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району та індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають у користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для всіх потреб, окрім земельних ділянок дна територіального моря та зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Обласні державні адміністрації передають у користування земельні ділянки із земель державної власності для всіх потреб (крім повноважень, визначених для районних державних адміністрацій та органів державної влади з питань земельних ресурсів) у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена. Крім того, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про вилучення земельних ділянок, їх викуп або примусове відчуження і надавати їх у користування для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

26.01.2017

Щодо декларування доходів фізичних осіб та нову декларацію

У Перечинському відділення УжгородськоїОДПІ нагадують, що з початку 2017 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2017 року запроваджується нова форма декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» (далі – наказ № 821).

Наказом № 821 приведено податкову декларацію у відповідність до змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 24 грудня 2015 року № 909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», а саме:

- кількість додатків зменшено з чотирьох до двох, в яких платники податків здійснюють розрахунок податкових зобов’язань з урахуванням понесених витрат, розрахунок інвестиційного прибутку (додаток Ф1) та розрахунок податкових зобов’язань самозайнятими особами;

- змінено порядок розрахунку податкових зобов’язань із доходів, отриманих фізичною особою від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з урахуванням змін щодо порядку сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб;

- уточнені показники податкової декларації з урахуванням введення в дію ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків тощо.

Нагадуємо, що у зв’язку із впровадженням ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та скасуванням пп. «є» п. 176 ст. 176 Кодексу, у платників податку, які отримували доходи від двох та більше податкових агентів у розмірі, визначеному пп. «є» п. 176 ст. 176 Кодексу, за результатами 2016 року не виникає обов’язку щодо подання декларації.

Фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з 01 січня 2016 року авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховують та сплачують згідно з фактичними даними, визначеними у Книзі обліку доходів та витрат, кожного календарного кварталу до 20 числі місяця, наступного зо кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). При цьому авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

25.01.2017

Платникам про підстави для формування податкового кредиту

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 ПКУ, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.

Отже, податковий кредит може бути сформований платником податку без отримання податкової накладної на підставі рахунку за послуги, виставленого їх постачальником, при дотриманні таких обов’язкових умов:

- постачається послуга (а не товар);

- вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;

- рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця (постачальника) таких послуг.

Факт формування податкового кредиту отримувачем послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, на підставі рахунку, виставленого постачальником таких послуг, не звільняє такого постачальника від обов’язку зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, складену за операцією з постачання таких послуг.

При цьому після реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної сума ПДВ, зазначена у ній, не може бути включена отримувачем послуг до складу податкового кредиту, оскільки податковий кредит за операцією з постачання (отримання) таких послуг уже було сформовано на підставі рахунку, виставленого постачальником послуг.

Довідково. Детальна інформація щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ на підставі рахунку, що виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, викладена у листі ДФС України від 23.12.2016 № 40753/7/99-99-15-03-01-17.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

25.01.2017

Податкова соціальна пільга у 2017 році

Законом про Держбюджет-2017 закладено соціальні показники, на основі яких розраховується, зокрема, податкова соціальна пільга (далі – ПСП).

Нагадаємо, Податковим кодексом України передбачено ПСП для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року. Перелік соціальних пільг, порядок їх надання та категорії платників, які мають право на застосування ПСП визначені статтею 169 Податкового кодексу України

Статтею 7 Закону про Держбюджет-2017 визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2017 р. становить 1600 грн. З урахуванням зазначеного протягом 2017 року розмір загальної ПСП становитиме 800 грн.

Незважаючи на збільшення впродовж року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року, тобто протягом звітного податкового року розмір цієї пільги залишається незмінним. ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винарогоди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та заокругленого до найближчих 10 грн (у 2017 р. – 2240 грн).

Для застосування ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП та документи, що підтверджують таке право. Слід зазначити, що ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податків, який крім основного місця роботи працює також за сумісництвом, на свій розсуд має обрати для себе найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати, незважаючи на те, де в нього перебуває трудова книжка.

ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про її застосування та документів, що підтверджують таке право. Перелік зазначених документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227. Якщо заяву і підтвердні документи надано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого у такому місяці.

ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з наданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування ПСП Податковим кодексом не передбачено.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

24.01.2017

Щодо ставок нарахування ЄСВ для роботодавців

 у 2017 році

З 1 січня 2017 року набули чинності зміни до Закону № 2464, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність. Крім того, Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн, а мінімальна заробітна плата – 3200 грн.

Відтак, базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).

Оскільки для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), то мінімальна сума єдиного внеску для таких осіб за 2017 рік складає: з 01 січня – 704 грн (3200 х 22 відсотки).

Для фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку мінімальна сума єдиного внеску у 2017 році складає: з 01 січня 2017 року – 352 грн (3200 х 0,5 х 22 відсотки).

Водночас наголошуємо, що страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.

Роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої заробітної плати (доходу) найманим працівникам у розмірі 22% до визначеної бази нарахування єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Також Законом N 2464 визначено, що єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Відтак вищевказаний Закон передбачає, що єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50% у загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Разом з тим, враховуючи зазначене, норма частини п`ятої ст. 8 Закону № 2464 щодо нарахування та сплати єдиного внеску із розрахунку не нижче встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць не поширюється на заробітну плату інваліда, працевлаштованого за основним місцем роботи на підприємстві, де застосовується ставка 8,41 (5,5 або 5,3)%. Для зазначених працівників сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Варто зазначити, що роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, зарплату нижчу за мінімальну, але за умови, якщо сума нарахованої зарплати не менша, ніж частина від мінімальної зарплати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Однак роботодавець розраховує суму ЄСВ як добуток розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), і ставки ЄСВ незалежно від того, що працівник трудився неповний робочий день.

Під час нарахування зарплати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

24.01.2017

З 4 січня знижено суму готівкових розрахунків

 до 50 тис. грн

У Перечинському відділенні Ужгородської ОДПІ інформують, що з 4 січня 2017 року знижено граничну суму готівкових розрахунків за участю фізичних осіб зі 150 до 50 тис. грн.

Змінами, внесеними постановою Правління Нацбанку України від 25.11.2016 № 407 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210» передбачено, що граничну суму розрахунків готівкою між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня встановлено у розмірі 50 тис. грн, а також фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, – у розмірі 50 тис. грн. Слід зауважити, що граничну суму розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня залишено без змін – у розмірі 10 тис. грн.

Передбачається також, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 50 тис. грн, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса) на окремий поточний рахунок у національній валюті.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

23.01.2017

Податок на нерухомість: новації – 2017

Перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, доповнено. Зокрема, до таких об’єктів віднесено:

- об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулось виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

- об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячих юнацько-спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулось виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

- об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та параолімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

- об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним та прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей (пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу).

Звертаємо увагу, нововведенням є те, що пільги з податку на нерухомість, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, для фізичних осіб не застосовуються до:

- об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої пп. 266.4.1 зазначеного пункту (пільга у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку);

- об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Також розширено зміст інформації, що подається до контролюючих органів органами державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб. Так, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку як фізичними, так і юридичними особами, подаються щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу (за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) (пп. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Крім того, Законом України від 20.12.2016 № 1791 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» встановлено, що з 01.01.2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік згідно з цим Законом встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

23.01.2017

Продаж власної продукції тваринництва: зміни в оподаткуванні

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2017 р. – 160 тис. грн).

Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений вищезазначеним підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана подати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.

Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 160 тис. грн. Зауважимо, до внесення змін граничний дохід становив 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

23.01.2017

Платникам про анульований кредит: зміни в оподаткуванні ПДФО

Надано право платнику податків на розстрочення сплати протягом трьох років суми податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит) (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України). За кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.

Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом з декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, які призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, який настає за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 20 грудня), починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву в довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Переглянуто розмір основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, яке не підлягає оподаткуванню (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України). Основна сума боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягає оподаткуванню у разі, якщо така сума не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) (у 2017 р. – 800 грн), встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Довідково. До внесення змін розмір основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, яка не підлягала оподаткуванню, становив 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік).

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

20.01.2017

Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування

За інформацією, одержаною ДФС України від Міністерства закордонних справ України, станом на 1 січня 2017 року набрали чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

Зокрема, з такими країнами: з Австрією (20.05.1999), Азербайджаном (03.07.2000), Алжиром (01.07.2004), Бельгією (25.02.1999), Білорусією (30.01.1995), Болгарією (03.10.1997), Бразилією (26.04.2006), Великою Британією (11.08.1993), В’єтнамом (19.11.1996), Вірменією (19.11.1996), Грецією (26.09.2003), Грузією (01.04.1999), Данією (21.08.1996), Єгиптом (27.02.2002), Естонією (24.12.1996), Ізраїлем (20.04.2006), Індією (31.10.2001), Індонезією (09.11.1998), Іраном (21.07.2001), Ірландією (17.08.2015), Ісландією (09.10.2008), Італією (25.02.2003), Йорданією (23.10.2008), Казахстаном (14.04.1997), Канадою (22.08.1996), Кіпром (07.08.2013), Киргиз станом (01.05.1999), Китаєм (18.10.1996), Республікою Корея (19.02.2002), Кувейтом (22.02.2004), Латвією (21.11.1996), Ліваном (06.09.2003), Лівією (31.01.2010), Литвою (25.12.1997), Македонією (23.11.1998), Марокко (30.03.2009), Мексикою (06.12.2012), Молдовою (27.05.1996), Монголією (03.11.2006), Нідерландами (02.11.1996), Норвегією (18.09.1996), Об’єднаними Арабськими Еміратами (09.03.2004), Пакистаном (30.06.2011), Південно-Африканською Республікою (23.12.2004), Польщею (11.03.1994), Португалією (11.03.2002), Російською Федерацією (03.08.1999), Румунією (17.11.1997), Саудівською Аравією (01.12.2012), Сінгапуром (18.12.2009), Сирією (04.05.2004), Словаччиною (22.11.1996), Словенією (25.04.2007), США (05.06.2000), Таджикистаном (01.06.2003), Таїландом (24.11.2004), Туреччиною (29.04.1998), Туркменістаном (21.09.1999), Угорщиною (24.06.1996), Узбекистаном (25.07.1995), Фінляндією (14.02.1998), Францією (01.11.1999), ФРН (04.10.1996), Хорватією (01.06.1999), Чехією (20.04.1999, зі змінами 09.12.2015), Швейцарією (26.02.2002), Швецією (04.06.1996).

Конвенція між Кабінетом Міністрів України і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал, яка була підписана 22 березня 2001 року та набрала чинності 29 листопада 2001 року, застосовується у відносинах України з Республікою Сербія та з Республікою Чорногорія.

Крім того, відповідно до статті 7 Закону України «Про правонаступництво України» Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами. Договори СРСР діють у відносинах України з такими країнами: Іспанією, Малайзією, Японією.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

20.01.2017

Як з 1 січня оформляється запит на податкову консультацію

Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 1 січня 2017 року,  змінено порядок надання податкових консультацій платникам податків.

Згідно з оновленою статтею 53 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 (раніше – 30) календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Вказаний термін може бути продовжено уповноваженою особою органу ДФС на строк не більше 10 календарних днів, із письмовим повідомленням платника про таке продовження до закінчення 25-денного строку.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв`язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

- підпис платника податків;

- дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

 Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

_____________________________________________

13.01.2017

Стартувала  нова деклараційна кампанія

З початку 2017 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року.

За вибором платника податків декларації подаються за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Звертаємо увагу, що поштою документи потрібно надсилати з повідомленням про вручення та з описом про вкладення не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання. Якщо ж декларація подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису, то надсилати її потрібно не пізніше закінчення останньої години граничного строку подання.

У разі необхідності, у Перечинському відділенні Ужгородської ОДПІ, декларанти зможуть отримати безкоштовні консультації і допомогу в заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи. Бланки декларацій надаються платникам податків безкоштовно.

Граничні строки подання декларації:

- для громадян та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 1 травня року, що настає за звітним. Останній день подання декларації за 2016 рік – 3 травня 2017 року;

- для підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування)  – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року). Останній день подання декларації за 2016 рік – 9 лютого 2017 року;

Також варто зазначити, що з 1 січня 2017 року запроваджується нова форма декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

12.01.2017

Акцизний податок:  новації 2017-го

Законом України від від 20.12.2016. р. № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791-VIII) акцизний податок з роздрібного продажу пального скасований. З 1 січня цей податок не нараховується і не сплачується. Водночас значно зросли ставки акцизного податку на пальне – на 12-44% в залежності від товару. 

Звертаємо увагу, Звіт за грудень 2016 року за формами № 1-РА та № 1-РТ суб’єктам господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами необхідно подати не пізніше 10 січня 2017 року.

Разом з тим, з 1 січня 2017 року подання звітності за формами № 1-РА та № 1-РТ скасовано (Закон №1791-VIII). Також, до суб’єктів господарювання не застосовуватимуться штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання з недостовірними відомостями звітів за формами № 1-РА та № 1-РТ з дати виникнення зобов’язання щодо подання такого звіту. 

Нагадуємо, Декларацію акцизного податку за грудень 2016 року необхідно подати не пізніше 20 січня 2017 року. Декларація вперше подається за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2016 №841 «Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку».

Ставки акцизного податку з 1 січня у 2017 року зросли і становлять:

 - пиво – 2,78 грн. за 1 л.;

- вина – від 0,01 до 11,65 за 1 л.;

- спирт – 126,96 грн. за 1 л. 100-відсоткового спирту; 

- тютюнові вироби – 445,56 за 1 тис.штук;

- пальне (бензини моторні) – 213,5 євро за 1000 кг.;

- пальне (дизельне пальне ) – 139,5 євро за 1000 кг..

Нові ставки застосовуються з 1 січня 2017 року, крім ставок на алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку. Останні набирають чинності з 1 березня 2017 року. 

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

12.01.2017

 Щодо скасування спеціального режиму оподаткування

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу ХІХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з 1 січня 2017 року втрачає чинність стаття 209 Кодексу, яка регламентує умови застосування спецрежиму сільськогосподарськими товаровиробниками.

Одночасно, з 1 січня 2017 року набув чинності Закон України від 20 грудня 2016 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», яким внесено ряд змін до Кодексу в частині врегулювання окремих питань, пов’язаних із скасуванням спецрежиму.

Зазначене стосується всіх сільськогосподарських підприємств, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу, включаючи платників, які були зареєстровані як суб’єкти спецрежиму (подавали декларації 0121-0123), так і тих, які відповідно до пункту 209.18 статті 209 Кодексу відповідали критеріям, визначеним статтею 209 Кодексу, але не обрали спецрежиму, та залишали суми ПДВ від реалізації  сільськогосподарської продукції у власному розпорядженні (подавали податкові декларації 0130) (далі – сільгоспвиробники).

Таким чином, з урахуванням вказаних вище змін передбачається, зокрема:

- скасування реєстрації суб’єктів спецрежиму та переведення їх на загальну систему оподаткування. При цьому для здійснення переходу на загальну систему оподаткування від сільгоспвиробника не вимагається подання заяви про зняття з його реєстрації як суб’єкта спецрежиму або про його реєстрацію як платника ПДВ на загальних підставах. Таке виключення із реєстру суб’єктів спецрежиму оподаткування буде здійснено на підставі рішення контролюючого органу;

- закриття рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), які додатково відкриті відповідно до пункту 200¹.2 статті 200¹ Кодексу сільськогосподарським товаровиробникам (далі - додаткові електронні рахунки). Додаткові електронні рахунки будуть закриті після проведення розрахунків з бюджетом за деклараціями з ПДВ із позначками 0121-0123 за результатами останнього звітного періоду 2016 року: для  сільгоспвиробників, які застосовують місячний податковий період – починаючи з 31 січня 2017 року; для сільгоспвиробників, які застосовують квартальний податковий період – починаючи з 20 лютого 2017 року;

 - обмеження терміну реєстрації податкових накладних, складених сільгоспвиробниками за операціями з постачання  сільськогосподарських товарів/послуг в межах спецрежиму. Усі податкові накладні/розрахунки коригування, складені сільгоспвиробниками за операціями з постачання  сільськогосподарських товарів/послуг в межах спецрежиму оподаткування, у тому числі з порушенням терміну реєстрації, встановленим пунктом 201.10 статті 201 Кодексу (тобто у яких дата складання до 31.12.2016 року включно), можуть бути зареєстровані лише до 15 січня 2017 року включно. Починаючи з 16 січня 2017 року реєстрація таких податкових накладних та розрахунків коригування здійснюватися не буде;

- перенесення від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, що сформувалася в результаті здійснення сільськогосподарської діяльності, до податкової декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

12.01.2017 

Щодо періоду, за який необхідно сплатити ЄСВ у разі припинення підприємницької діяльності

Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755)), а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.

Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

У разі припинення діяльності фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пункт 8 розділу ІІІ Порядку).

Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою –підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.

Крім цього, зняття з обліку фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – за їхньою заявою, після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Ця та інша детальна інформація викладена в листі ДФС України від 30.12.2016 № 41658/7/99-99-13-02-01-17.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

11.01.2017 

У яких розмірах із 2017 року сплачується єдиний податок для 1-ї та 2-ї груп

Відповідно до пп. 1, 2 п. 30 розділу І Закону України від 20.12.2016 № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» із 01.01.2017 р. ставки єдиного податку дорівнюватимуть:

для єдинників групи 1 – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (з 01 січня 2017 року – 1600 грн);

для єдинників групи 2 – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (з 01 січня 2017 року – 3200 грн).

Тобто з 2017 року фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад для фізичних осіб – підприємців, які провадять господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для 1-ї групи платників єдиного податку – у межах до 10% розміру прожиткового мінімуму (до 160 грн);

2) для 2-ї групи платників єдиного податку – у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати (до 640 грн).

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

11.01.2017 

Про подання податкової звітності з податку на прибуток

Статтею 137 Податкового кодексу України для податку на прибуток підприємств передбачено податкові (звітні) періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ПКУ) та річний податковий (звітний) період (п. 137.5). Отже, при складанні податкової звітності з податку на прибуток платник визначає та заповнює відомості стосовно базового звітного періоду.

Для податкової декларації з податку на прибуток форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2016 № 585, в рядку 2 заголовної частини декларації передбачено поле для позначки «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік».

Якщо для податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік зазначено позначку «Базовий звітний період квартал», то граничним строком подання буде 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року, а якщо - «Базовий звітний період рік», то граничним строком подання буде 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року. Платниками податку на прибуток підприємств, що подають звітність засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (далі – в електронному вигляді):

- для базового звітного періоду квартал обирається електронна форма з кодом J0100115 (коди додатків J0110307, J0110605, J0111305, J0111406, J0111505, J0111605, J0111706, J0111803, J0112803);

- для базового звітного періоду рік обирається електронна форма з кодом J0108103 (коди додатків J0180303, J0180603, J0181303, J0181403, J0181503, J0181603, J0181703, J0181803, J0182803).

При складанні та поданні на паперових носіях розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2015 № 544, після рядка 2 заголовної частини розрахунку платнику рекомендується зазначати на бланку самостійно слова «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік». Відповідно, якщо для розрахунку за 2016 рік зазначено слова «Базовий звітний період квартал», то граничним строком подання буде 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року, а якщо - «Базовий звітний період рік», то граничним строком подання буде 60 календарних днів що настають за останнім календарним днем 2016 року.

Платники податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво та подають звітність в електронному вигляді, використовуючи адаптовані електронні форми із зазначенням необхідних позначок, мають можливість:

- для базового звітного періоду квартал обрати електронну форму з кодом J0100608 (коди додатків J0165103, J0165203, J0165303) або J0100807(коди додатків J0185103, J0185203, J0185303);

- для базового звітного періоду рік обрати електронну форму з кодом J0170601 (коди додатків J0176101, J0176201, J0176301) або J0170801 (коди додатків J0178101, J0178201, J0178301).

 Реєстр електронних форм податкових документів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/70727.html. 

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

10.01.2017 

Щодо сум єдиного внеску, які необхідно сплатити у 2017 році

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон № 1801) визначено:

- прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2017 рік:

з 01 січня 2017 року – 1600 грн;

з 01 травня 2017 року – 1684 грн;

з 01 грудня 2017 року – 1762 грн;

- мінімальна заробітна плата у 2017 році, відповідно до Закону № 1801:

з 01 січня 2017 року – 3200 грн.

Враховуючи розмір єдиного внеску (22 відс.) та норми Закону № 1801, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність на 2017 рік становитиме:

з 01 січня 2017 року – 40000 грн (1600 х 25);

з 01 травня 2017 року – 42100 грн (1684 х 25);

з 01 грудня 2017 року – 44050 грн (1762 х 25).

Якщо сума доходу (прибутку) на місяць перевищує цю суму, то єдиний внесок сплачується лише з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка встановлена законодавством, тобто максимальна сума єдиного внеску, яку необхідно сплатити фізичній особі – підприємцю та особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, за 2017 рік складатиме:

з 01 січня 2017 року – 8800 грн (40000 х 22 відс.);

з 01 травня 2017 року – 9262грн (42100 х 22 відс.);

з 01 грудня 2017 року – 9691 грн (44050 х 22 відсотки).

Оскільки для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), то мінімальна сума єдиного внеску для таких осіб за 2017 рік складатиме:

з 01 січня – 704 грн (3200 х 22 відсотки).

Для фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 ПКУ, та скористалися зазначеною нормою, мінімальна сума єдиного внеску у 2017 році складатиме:

з 01 січня 2017 року – 352 грн (3200 х 0,5 х 22 відсотки).

Водночас наголошуємо, що страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.

Щодо звільнення від сплати єдиного внеску

З 01 січня 2017 року фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта статті 4 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774). Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

06.01.2017 

Торговців алкоголем і тютюном, що не звітували про обсяги обігу в 2016-му, не штрафуватимуть

Підпунктом 6 п. 2 р. ІІ Закону України від 20.12.2016. р. № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481).

Зокрема, скасовано обов’язок власників ліцензій на роздрібну торгівлю подавати щомісячний звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів (відповідних уточнень зазнала ч. 3 ст. 16 Закону № 481). Водночас передбачено: штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів не застосовуються до суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов’язання щодо подання такого звіту.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

05.01.2017

Про справляння земельного податку

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі. При цьому згідно з положеннями глави 15 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) юридичні особи, які засновані громадянами України або юридичними особами України, можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу;

в) прийняття спадщини;

г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

 Землекористування згідно з вимогами Земельного кодексу може бути постійним та умовах оренди. Право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

 Зокрема, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх  підприємства (об’єднання), установи та організації;

в) релігійні організації країни, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування»;

д) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності;

е) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

 Особливу увагу необхідно звернути на те, що відповідно до пункту 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу юридичні особи, які мають у постійному користуванні  земельні ділянки, але згідно з Земельним кодексом, прийнятим у 2001 році, не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

 Положення пункту 6 розділу Х щодо обов’язку переоформити право постійного користування Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). З огляду на викладене такі суб’єкти господарювання також є платниками земельного податку.

 Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Надалі таку довідку необхідно подавати за умови затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

 Ставки земельного податку визначаються рішеннями органів місцевого самоврядування, оскільки з 1 січня 2015 року плату за землю віднесено до місцевих податків як одну із складових податку на майно.

 При цьому необхідно звернути увагу, що за відсутності рішення місцевої ради, плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пункт 12.3 статті 12 Кодексу).

 Зазначену норму також необхідно врахувати для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

 Рішення місцевої ради оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування ставок податків та пільг. Копія прийнятого рішення надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники податку. Граничним терміном подання копії рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку відповідно до статті 284 Кодексу з 25 грудня року, що передує звітному.

 Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб також визначено статтею 282 Кодексу. Статтею 283 Кодексу надається перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

 Порядок застосування пільг зі сплати земельного податку викладено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДФС України від 28.05.2015 № 379 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування пільг зі сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування».

 Відповідно до статті 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти рад, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є  обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

 Водночас нагадуємо, що загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема ставок податку, податкових пільг, визначено статтею 7 Кодексу.

 Крім того, рішенням місцевої ради встановлюються ставки податку у розрізі категорій земельних ділянок та користувачів (власників), але граничний розмір ставок земельного податку передбачено Кодексом. При цьому місцевим радам не надано право встановлювати індивідуальні пільгові ставки для окремих юридичних осіб або звільняти їх від сплати податків.

 

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

 

16.12.2016

Як отримати  «реєстраційний номер облікової картки платника податків» та що це таке

Щоб мати чітку картину щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати податків, нарахування фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, було передбачено створення Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО) – централізованої бази даних.

В цій базі даних накопичується інформація про доходи фізичних осіб та суми сплачених ними податків. Таким чином, з метою ідентифікації платників податків, на кожну фізичну особу відкривається облікова картка платника податків, яка має свій номер, що складається із комбінації 10 цифр. До облікової картки вносяться дані про особу, взяті з її паспорту, а саме: прізвище, ім’я та по батькові; дата народження; місце народження, місце проживання.

Відтак усі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах, шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному наказом від 10 грудня 2013 року № 779 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників».

Фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася Облікова картка фізичної особи – платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Облікові картки фізичних осіб віком до шістнадцяти років/неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) (п. 5 розд. VII Положення ).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Зауважимо, що фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за документом, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, до будь-якого контролюючого органу, незалежно від реєстрації їх місця проживання чи перебування або відсутності такої реєстрації.

Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків Перечинці можуть в Перечинському відділенні Ужгородської ОДПІ в каб. №5.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

15.12.2016

Пільг зі сплати транспортного податку за «елітні» авто не передбачено

Податковим кодексом України не передбачено встановлення пільг та звільнення від сплати транспортного податку. Тобто всі фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідають об’єкту оподаткування, не звільняються від обов’язку сплати транспортного податку.

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ нагадують, що об`єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5-ти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, (в 2016 році – 1 033500 грн).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою КМУ, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Варто зазначити, що Кабінет Міністрів України постановою від 18 лютого 2016 року № 66 затвердив Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів. Середньоринкова вартість легкових автомобілів розміщується на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.

Отже, якщо легковий автомобіль не досяг п’ятирічного віку та його середньоринкова вартість перевищує 1 033 500 грн, такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється фіскальним органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку фіскальним органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають фіскальному органу за місцем реєстрації об`єкта оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Зазначена норма визначена ст.267 Податкового кодексу України.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

15.12.2016

Електронний цифровий підпис

Акредитований центр сертифікації ключів ДФС у Закарпатській області відновив свою роботу та безкоштовно надає послуги електронного цифрового підпису органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктами господарської діяльності та фізичним особам.

Варто зазначити, з 1 січня 2014 року АЦСК ІДД ДФС надає у користування два посилених сертифіката відкритого ключа (сертифікат підпису та сертифікат шифрування, а посилені сертифікати відкритих ключів формуються на строк до 2 років).

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ зазначають, що посилені сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (http://acskidd.gov.ua).

Крім того, у зв’язку з тим, що в межах послуг ЕЦП не передбачено надання носіїв ключової інформації, генерація особистих ключів підписувачів виконується на носії клієнтів (змінні флеш-носії, оптичні носії CD/DVD для запису, захищені носії ключової інформації тощо).

Відтак кожен особистий ключ підписувача повинен бути записаний на окремий носій інформації. Так, представнику юридичної особи необхідно мати при собі три носії інформації (для ключів директора, бухгалтера та електронної печатки).

Водночас, працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності особисто генерують ключі ЕЦП безпосередньо в установі або в акредитованому центрі сертифікації ключів.

Нагадаємо, що в Закарпатській області пункт Акредитованого центру сертифікації ключів діє за адресою: м. Ужгород, вул. Духновича, 2. Довідки за телефоном: (0312) 61-46-41.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

14.12.2016

Виправлення помилок у поданій податковій декларації

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ роз’яснюють строк протягом якого платник податків може виправити помилки, допущені у раніше поданій ним податковій декларації.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, платник податків самостійно, у тому числі за результатами електронної перевірки, виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

 Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

 Таким чином, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у раніше поданій ним податковій декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ) (з урахуванням строку давності 1095 днів, а у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ - 2555 дня), зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

14.12.2016

Актуально для фізичних осіб – підприємців, які обирають «спрощенку»

Новостворена фізична особа – підприємець для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку другої групи повинна подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця в якому відбулася державна реєстрація.

Заява подається за вибором платника податків:

- особисто або уповноваженою особою;

- надсилається поштою з повідомлення про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умов реєстрації електронного підпису;

- державному реєстратору, як додаток до реєстраційної картки.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб – підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

13.12.2016

Підстави для прийняття податкового документа в електронному вигляді

Зокрема, Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ зазначають, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

- його відповідність затвердженому формату (стандарту);

- підтвердження електронного цифрового підпису платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов’язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в ст. 3 Закону України від 22 травня 2003 року №852-IV «Про електронний цифровий підпис»;

- чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

У відомстві наголошують, оскільки підставою для прийняття податкової звітності в електронному вигляді є підтвердження електронного цифрового підпису посадових осіб платника податків, підписи яких є обов’язковими для податкової звітності в паперовій формі, то посилені сертифікати відкритих ключів можуть подаватись на всіх відповідальних працівників підприємства, які мають право відповідного підпису на випадок тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

13.12.2016

Своєчасне оприбуткування готівки, що надходить до кас

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ звертають увагу суб’єктів господарювання, що останнім часом почастішали випадки порушення дотримання касової дисципліни щодо своєчасності оприбуткування виручки.

Зокрема, відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункової книжки (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Тобто, щоденно суб’єкт господарювання повинен оприбутковувати у КОРО виручку на підставі фіскальних звітних чеків РРО (Z-звітів).

Варто зазначити, що у разі, якщо готівка проведена через РРО і у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак у день одержання готівкових коштів не проведена по касовій книзі, Національний банк України вважає, що така готівка оприбуткована в касі підприємства несвоєчасно.

Відтак, у випадку, коли готівка проведена через РРО, зроблений відповідний запис у касовій книзі у день надходження готівки, однак не проведена у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, Національний банк України вважає, що такий випадок може кваліфікуватися як неповне оприбуткування.

Варто зазначити, що за несвоєчасне (через день і більше) оприбуткування передбачена штрафна санкція у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої та/або несвоєчасно оприбуткованої суми коштів, відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

12.12.2016

Порядок зняття з обліку фізичної особи - підприємця у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності

Відповідно до п. 11.22 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок), зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється у такому порядку:

1) підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.

Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою № 6-ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою № 6-ОПП.

Дані про зняття з обліку фізичної особи - підприємця передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку;

2) фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку:

заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП;

довідки за формою № 4-ОПП та інших документів, що видаються контролюючими органами платнику податків і підлягають поверненню до контролюючого органу.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.22 розд. XI Порядку).

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа (п.п. 5 п. 11.22 розд. XI Порядку).

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи - платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія або територія проведення антитерористичної операції, процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.22 розд. XI Порядку, можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування (п.п. 6 п. 11.22 розд. XI Порядку).

У разі коли після внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи (п.п. 6 п. 11.22 розд. XI Порядку).

Слід зазначити, що згідно з п. 11.16 розд. XI Порядку платникам податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, а також щодо яких законом або нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації ліквідації, реорганізації, закриття або припинення діяльності платника податків вимагається довідка про зняття з обліку платника податків, замість відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП видається довідка про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП. З моменту видачі довідки за формою № 12-ОПП такий платник податків уважається знятим з обліку у контролюючому органі за умови реєстрації його припинення відповідно до законодавства або внесення запису про припинення до відповідного державного реєстру.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

 

12.12.2016

Щодо неприбуткових установ та організацій, які можуть бути внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Відповідно до п.п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

бюджетні установи;

громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.04).

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

 02.12.2016

Змінено порядок оформлення і подання скарг платниками податків

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.09.2016 р.№ 849, яким внесено зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами. Наказ № 849, який зареєстрований в Мін’юсті 28 жовтня 2016 р., опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» № 91 від 25.11.2016.

У Порядку визначено, що розгляд матеріалів скарг платників податків буде відбуватися у закритому засіданні.

Розгляд у відкритому засіданні буде відбуватися виключно на підставі письмового клопотання платника податків про відкритий розгляд матеріалів скарги.

Не допускається відкритий розгляд скарги, якщо в матеріалах справи наявні відомості, що становлять державну таємницю.

Також у Порядку уточнено, що особа, яка подала скаргу на рішення контролюючого органу, має право:

- брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через його уповноважених представників (у тому числі адвокатів);

- ознайомлюватись із матеріалами перевірки та адміністративного оскарження в електронній та письмовій формі, робити з них копії, виписки за допомогою технічних засобів;

- здійснювати технічну фіксацію засідання з розгляду матеріалів скарги за допомогою фото-, кінозйомки, відео-, звукозапису;

- заявляти клопотання, що стосуються предмета розгляду скарги, в тому числі про:

- участь та надання пояснень під час розгляду матеріалів скарги осіб, що проводили перевірку, приймали рішення (вчиняли дії) або брали участь у прийнятті оскаржуваного рішення;

- присутність під час розгляду матеріалів скарги за участю платника податків представників засобів масової інформації (якщо здійснюється відкритий розгляд матеріалів скарги).

Під час розгляду матеріалів скарги платника податків в ході адміністративного оскарження повинні будуть враховуватися податкові консультації, а також узагальнюючі податкові консультації, надані такому платнику податків.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2016 р.№ 849 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 25 грудня 2013 року N 848 "Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 січня 2014 року за N 99/24876.

 Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

02.12.2016

Акт звірки розрахунків за податками та зборами надається суб’єкту господарювання за письмовою заявою

Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

01.12.2016

З 3 грудня збільшаться мінімальні ціни на окремі види алкогольних напоїв

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 р. №828 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв». Постанова №828 набере чинності через десять днів з дня її опублікування – 3 грудня 2016 року (опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» 23 листопада).

Згідно з внесеними змінами Постановою №828 розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів підвищено:

Код виробів згідно з УКТЗЕД

Опис товару

 

Мінімальна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, гривень

Роздрібна ціна, гривень

оптово-відпускна

роздрібна

2208 60,

2208 70,

2208 90

Горілка та лікеро-горілчані вироби, інші

225

348,9

 

2208 30

Віскі

570

750

 

2208 40

Ром та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини

570

750

 

2208 50

Джин та ялівцева настоянка

570

750

 

2208 20

Спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду:

 

 

 

 

коньяк (бренді) три зірочки

336,22

524,5

 

 

коньяк (бренді) чотири зірочки

352,24

549,5

 

 

коньяк (бренді) п`ять зірочок

384,29

599,5

 

 

інші спиртові дистиляти та спиртні напої, в тому числі

336,22

524,5

 

 

бренді ординарні, горілки виноградні

313,78

489,5

 

2206

Інші зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями

247,26

385,75

 

2204

(крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00)

Вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л

 

 

33

Вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л

 

 

42

2205

Вермути та інші вина виноградні натуральні з додаванням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л

 

 

42

2204 10,

2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00

Вина у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л

 

 

69,9

Відповідно до примітки мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни залежно від місткості тари та міцності розраховуються:

1. Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Тобто, мінімальна роздрібна ціна:

-за пляшку горілки 0,5 літра з вмістом спирту 40% становить 69,78 грн. (348,90*0,5*40/100);

-за пляшку віскі 0,5 літра з вмістом спирту 40% становить 150,00 грн. (750*0,5*40/100);

-за пляшку коньяку три зірочки 0,5 літра з вмістом спирту 40% становить 104,90 грн. (524,5*0,5*40/100);

2. Мінімальна роздрібна ціна на вина у тарі місткістю менше ніж 1 літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.

Тобто, мінімальна роздрібна ціна:

-за пляшку вина виноградного натурального 0,75 літра становить 35,36 грн. (33,00*0,75/0,7);

-за пляшку вина виноградного натурального з доданням спирту 0,75 літра становить 45,00 грн. (42,00*0,75/0,7);

3. Мінімальна роздрібна ціна на вина у тарі місткістю 1 літр та більше 1 літра розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари.

Тобто, мінімальна роздрібна ціна:

-за пляшку вина виноградного натурального 1,5 літра становить 49,50 грн. (33,00*1,5);

-за пляшку вермуту 1,5 літра становить 63,00 грн. (42,00*1,5);

Крім цього, відповідно до УКТЗЕД код 2204 10 – це «вина ігристі».

Тобто, мінімальна роздрібна ціна вин (2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00) у скляній тарі місткістю 0,7 літра або 0,75 літра становить 69,90 грн.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

01.12.2016

Як зміниться з 1 грудня прожитковий мінімум та мінімальна зарплата перечинців

У Перечинському відділенні Ужгородської ОДПІ нагадують, що, відповідно до Закону України від 25 грудня 2015 року №928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» зі змінами та доповненнями, з 1 грудня 2016 року зростає розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Таким чином, варто взяти до уваги, що зміна розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму вплине, зокрема, на:

- максимальний розмір доходів, на який нараховується єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), який складатиме 40 000 грн (з 1 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року – 36 250 грн);

- максимальний розмір єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку за себе (22% від максимальної бази нарахування єдиного внеску) – 8 800 грн (з 1 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року – 7 975 грн);

- мінімальний розмір єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку за себе (22% від мінімальної зарплати) – 352 грн (з 1 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року – 319 грн).

Так, зауважимо, що відповідно до статті 7 вказаного Закону з 1 грудня поточного року встановлено прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць у розмірі 1544 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення у таких розмірах:

- дітей віком до 6 років – 1355 грн;

- дітей віком від 6 до 18 років – 1689 грн;

- працездатних осіб – 1600 грн;

- осіб, які втратили працездатність – 1247 грн.

Також статтею 8 цього Закону визначено, що з 1 грудня мінімальна заробітна плата становитиме:

- у місячному розмірі 1600 грн;

- у погодинному розмірі 9,59 грн.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

30.11.2016

Щодо перехіду на «спрощенку»

У Перечинському відділенні Ужгородської ОДПІ зазначають, що суб’єкт господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування може здійснити перехід на спрощену систему, подавши заяву до контролюючого органу.

У відомстві роз’яснюють, що у заяві необхідно обов’язково зазначити такі  відомості:

– прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

– податкову адресу суб’єкта господарювання;

– місце провадження господарської діяльності;

– обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;

– обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;

– кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах;

– дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2011 року № 1675.

Подати заяву необхідно не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Крім того, до заяви необхідно додати розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування. У відомстві наголошують, що дохід визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Варто зазначити, що перехід на «спрощенку» суб’єкта господарювання здійснюється за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду цього переходу, платником дотримано встановлених Податковим кодексом України вимог.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

30.11.2016

Про нюанси переходу підприємців на спрощену систему оподаткування

Спеціалісти Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ роз’яснюють чи може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків та зборів (загальну систему оподаткування).

Насамперед, варто зазначити, що фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 1 квітня (1 липня або 1 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.

Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 Податкового кодексу України.

Зауважимо, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

При цьому згідно з ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Детальніше про перехід ФОП на спрощену систему оподаткування – у ст. 298 та ст. 299 Податкового кодексу України.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

 29.11.2016

Оподаткування майна, що надається в оренду

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ зазначають, що надання в оренду власного майна є додатковим джерелом доходу. Надання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватись фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і без реєстрації орендодавця фізичною особою – підприємцем. Особливості нарахування та оподаткування доходів від надання в оренду рухомого та нерухомого майна визначає Стаття 170, 172 Податкового кодексу.

Таким чином, орендодавцю, який здає квартиру фізичним особам і не є підприємцем, кожного кварталу протягом 40 днів після його закінчення необхідно нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% – у 2016 році (у 2015році – 15%, при перевищенні десятикратного розміру мінімальної заробітної плати – 20% ) та військовий збір за ставкою 1,5%  із суми отриманого доходу.

Зауважимо, що сума отриманого доходу, сплаченого протягом року податку та нарахованого податкового зобов’язання за результатами такого року, відображається орендодавцем у річній податковій декларації. Така декларація подається до 1 травня року, що настає за звітним, до податкової інспекції за податковою адресою платника податку.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

29.11.2016

                               Актуальна інформація для неприбуткових релігійних організацій

У Перечинському відділенні Ужгородської ОДПІ звертають увагу неприбуткових релігійних організацій, що 20 листопада 2016 року набрав чинності Закон України від 6 жовтня 2016 року № 1667-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон).

Зазначеним Законом, зокрема встановлено, що доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Крім того, п.35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» визначено, що тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Згідно підпунктом 133.4.2. Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

28.11.2016

Оновлено форму декларації акцизного податку

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ звертають увагу, що 22 листопада 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26 вересня 2016 року № 841 «Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2016 року за № 1365/29495 (далі – наказ № 841).

Наказом № 841 змінено форму декларації акцизного податку, порядок її заповнення та подання, які були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 105/26550 (далі – наказ № 14).

Найбільших змін зазнали розділи звітності, призначені для декларування податкових зобов’язань із реалізації пального (розділ В) та реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (розділ Д (у чинній формі декларації — розділ Ґ).

Крім того, декларацію акцизного податку доповнено двома додатками:

1) Додатком 1прим. 1 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу», який обов’язково заповнюється всіма платниками акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробниками) незалежно від того чи був у звітному періоді об’єкт оподаткування;

2) Додатком 9 «Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування».

З оновленим текстом наказу № 14 Ви можете ознайомитись за посиланням: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0105-15.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

28.11.2016

Керівник Перечинського відділення зустрівся з представниками бізнес-спільноти Перечинщини

Сьогодні заступник начальника Ужгородської ОДПІ – начальника Перечинського відділення Юрій Сарай провів виїзну зустріч у приміщенні  ТОВ «ВІФ». Метою заходу було обговорення проблемних питань, що виникають у роботі суб’єктів господарювання та напрацювання шляхів вирішення таких питань у межах компетенції органу ДФС.

       Розпочинаючи захід Юрій Сарай зазначив, що довіра й партнерство у стосунках між платниками податків та податківцями – один із головних напрямків роботи фіскального органу на сьогодні. На думку керівника, заходи з лібералізації  податкової системи повинні запроваджуватися  з врахуванням  пропозицій підприємців.

Активне обговорення в учасників зустрічі викликало питання щодо впливу розміру мінімальної заробітної плати на сплату податків, та щодо спрощеної системи оподаткування. Підприємці висловилися за необхідність внесення змін до існуючої моделі спрощеної системи, які б дозволили створили сприятливі умови роботи для підприємців та уникнути зловживань з боку недобросовісних платників податків

Також суб’єкти господарювання обговорили питання щодо подання форм звітів № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та №1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі», виплати зарплати в «конвертах», подання звітності засобами E-mail тощо.

Представники   бізнес-спільноти висловили сподівання, що прийняття змін до Податкового кодексу, ініційованих Міністерством фінансів України, зменшить податкове навантаження на бізнес та сприятиме його виведенню з тіні.

На завершення зустрічі Юрій Сарай зазначив, що такі зустрічі податківців з представниками бізнесу– це та форма спілкування, яка забезпечує зворотний зв’язок фіскальних органів з платниками податків, дає можливість почути один одного та з’ясувати оптимальні шляхи співробітництва.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

_________________________________________________

18.11.2016

Зміни щодо формування та подання звітності в електронному вигляді

Повідомляємо, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» розміщено перелік змін та доповнень станом на 03.11.2016 до програмних забезпечень (далі – ПЗ):

- «Системи формування та подання до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних в електронному вигляді» (версія 1.36.4.0);

- спеціалізованого клієнтського ПЗ для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (версія 1.25.3.0). Так, зокрема, зазначені зміни містять нові версії наступних документів:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (річна) (код форми J0108103) з додатками до неї;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для сільськогосподарських підприємств) (код форми J0100515) з додатками до неї;

- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 20__рік (код форми J0303306);

- товарно-транспортної накладної на переміщення спирту етилового (коди форм F/J1204101);

- товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв (коди форм F/J1204201).

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 07.09.2016 №813 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.09.2016 за №1290/29420) внесено зміни у такі форми:

- звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (Додаток 4) (коди форм F/J3000410);

- Таблиця 2. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (заповнюється районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення) (код форми J3040210);

- Таблиця 8 Додатка 4. Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом… (код форми J3040810).

З повним переліком змін та доповнень можна ознайомитись на офіційному порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

17.11.2016

Фіскальна служба надала роз’яснення щодо подання звіту платниками єдиного внеску

Державна фіскальна служба листом від 08.11.2016 №35758/7/99-99-13-02-01-17 надала роз`яснення  щодо подання звіту платниками єдиного внеску.

У листі повідомлено, що Міністерство фінансів України  наказом від 07.09.2016 р. № 813   внесло зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зокрема, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій, розрахунків, діючі до такого визначення. Отже, звітність зі змінами, внесеними наказом № 813, подаватиметься платниками єдиного внеску починаючи з 01.12.2016. Вперше звітувати за оновленою формою необхідно за листопад 2016 року, граничний термін подання – 20 грудня п.р.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

17.11.2016

Відповідальність за  порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування

Згідно із п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 ПКУ, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Пунктом 120 прим.1.2 ст. 120 прим.1 ПКУ визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 35 підр. 2 р. ХХ ПКУ норми пункту 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Починаючи з четвертого робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/ розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

16.11.2016

Благодійна допомога учасникам АТО звільнена від оподаткування ПДФО

Для забезпечення соціального захисту та допомоги учасникам бойових дій, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, вітчизняним законодавством передбачено ряд пільг, в тому числі щодо сплати податків і зборів.

Так, з метою заохочення громадян до підтримки захисників України, встановлено, що не оподатковується податком на доходи  фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги.

Також, передбачено пільгу і для самих благодійників – не оподатковуватимуть доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО.

Тобто, якщо фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції отримала кошти від населення, які в  подальшому передає бійцю АТО, то  у волонтера та у бійця АТО доходи у вигляді отриманих грошових коштів  не будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб.

Також не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам АТО.

Зазначені норми передбачено статтею 165 Податкового кодексу України.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

16.11.2016

Нові технологічні сертифікати шлюзу приймання та обробки електронної звітності ДФС

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ звертає увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Новини» за посиланням http://acskidd.gov.ua/news повідомив наступне.

АЦСК ІДД ДФС сформовано нові технологічні сертифікати шлюзу приймання та обробки електронної звітності ДФС, які необхідно буде використовувати з 15 листопада 2016 при поданні електронних звітів до ДФС.

Завантажити зазначені вище технологічні сертифікати можна у розділі «Сертифікати АЦСК» за посиланням: http://acskidd.gov.ua/ca-certificates

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

15.11.2016

Щодо визначення необхідності реєстрації в якості платника податку на додану вартість

У Перечинському відділенні Ужгородської ОДПІ роз’яснюють, що для цілей оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) платником податку, зокрема, є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно із розділами V та XX ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою податку на додану вартість, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування. Операції з постачання товарів/послуг, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, а також операції з отримання послуг від нерезидента незалежно від місця постачання таких послуг, при визначенні обсягу операцій з постачання товарів/послуг, по досягненню якого реєстрація є обов’язковою, не враховуються.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

14.11.2016

Нові форми книг обліку розрахункових операцій на РРО та на господарську одиницю

4 листопада 2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.09.2016 № 837», який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Зокрема, Наказом № 837 визначено, що:

вимоги щодо відображення акцизного податку (або іншого податку) у книгах обліку розрахункових операцій (далі - книги ОРО) не поширюються на записи, що формуються на підставі розрахункових документів, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп’ютерних систем, до дня набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»;

у разі наявності у суб’єктів господарювання книг ОРО за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, такі книги ОРО можуть бути зареєстровані, перереєстровані у відповідному контролюючому органі, а також використовуватись до скасування реєстрації таких книг ОРО;

у разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі книги ОРО можуть використовуватись за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума податку на додану вартість.

Крім того, в новій редакції викладено форми книг ОРО на РРО та на господарську одиницю.

 

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

04.11.2016

Нюанси обрання спрощеної системи оподаткування

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ роз’яснюють чи може обрати спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець, яка на початок поточного року перебувала на спрощеній системі оподаткування та щодо якої державним реєстратором прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, у разі нової реєстрації суб’єктом господарювання у поточному році.

Відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

У разі якщо фізична особа – підприємець, яка на початок поточного року перебувала на спрощеній системі оподаткування та щодо якої державним реєстратором прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, поновила реєстрацію протягом поточного року, то така особа вважається платником інших податків і зборів.

При цьому така особа не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у цьому році. Недотримання вимог, встановлених ПКУ, є однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам Податкового кодексу України.

Нагадуємо, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до п.п. 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

03.11.2016

Власникам РРО: подбайте про дотримання певних правил

Відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- подавати до контролюючих органів інформацію, визначену пунктом 7 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з Порядком передачі;

- зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового (але не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

- друкувати або створювати в електронній формі на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;

- проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг), обліку їх кількості та розміру (ставки) податків та зборів, встановлених чинним законодавством;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

- надавати покупцю товарів (послуг) чек, за його вимогою - накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця, з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів»;

- друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;

- здійснювати підрахунок готівкових коштів на місці проведення розрахунків під час перевірки господарської одиниці на вимогу посадової особи контролюючого органу;

- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії;

- у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, коли виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв`язку в довільній формі повідомити ЦСО, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв`язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб`єкт господарювання зареєстрований як платник податків.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

02.11.2016

Хто є платником екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення

Суб’єкт господарювання орендує нежитлове (житлове) приміщення в будівлі з автономною системою опалення (котел), яка належить іншому СГ або фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання. Хто є платником екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення?

Відповідно до п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Відповідно до положень ПКУ, стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Об’єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пп.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ). Таким чином, у разі утворення забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (газу, мазуту тощо), яке використовується для роботи автономної системи опалення (котла), платником екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення є суб’єкт господарювання (орендодавець - юридична особа або фізична особа - підприємець) - власник автономної системи опалення (котла), яка використовується для опалення будівлі, в тому числі коли в одній будівлі знаходяться декілька орендарів.

Фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання (орендодавець) - власник автономної системи опалення (котла), що використовується для опалення будівлі, що здається нею в оренду одному або декільком суб’єктам господарювання, не є платником екологічного податку. При цьому, суб’єкти господарювання - орендарі будівлі або приміщень будівлі, не є платниками екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення, крім випадків, коли ними укладені договори на придбання (постачання) палива для цих джерел забруднення.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

02.11.2016

До уваги неприбуткових організацій

У Перечинському відділенні Ужгородсько ОДПІ роз’яснюють чи може неприбуткова установа виплачувати дохід працівникам або своїм членам на підставі цивільно-правового договору.

Відповідно до пп. 133.4.2 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Водночас, виплати, спрямовані неприбутковою організацією на оплату праці засновникам (учасникам), працівникам, членам такої організації (у т.ч. оплата лікарняних), інші виплати, що входять до витрат на оплату праці, а також компенсаційні витрати на відрядження, підвищення кваліфікації за профільним напрямом вважаються витратами в межах статутної діяльності.

Будь-яка виплата доходу (прибутків) засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору вважається використанням доходу такої неприбуткової організації для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

01.11.2016

Хто повинен сплачувати рентну плату за використання води?

Платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Разом з тим, Податковим кодексом України визначено, що не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Пунктом 255.4 ст. 255 ПКУ визначено перелік обсягів води, за які не справляється рентна плата. Відповідно до п. 49.2 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють використання води виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, або здійснюють використання води, за обсяги якої згідно із п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється, не зобов’язані подавати до контролюючих органів декларацію разом з Додатками (5, 6, 7), оскільки в них не виникає об’єкту оподаткування.

Податкова декларація з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719. Невід’ємною частиною податкової декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до податкової декларації.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

31.10.2016

Підприємницька діяльність: витрати не відображено в книзі обліку доходів і витрат

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем та фізичною особою, що провадить незалежну професійну діяльність (далі – самозайняті особи), регулюються статтями 177 та 178 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 цього Кодексу самозайняті особи зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга) та мати підтвердні документи щодо походження товару.

Форму Книги та Порядок її ведення (далі – Порядок) затверджено наказом № 481. Відповідно до зазначеного Порядку самозайняті особи зобов’язані вести Книгу, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді. Також Порядком передбачено, що в Книзі щодня відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. Зокрема, сума доходу, отриманого від здійснення діяльності, у тому числі кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) відображаються у графі 2 Книги.

У графі 5 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов’язані від здійснення діяльності. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.

У графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня. У графі 7 – сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесених у звітному місяці. У графі 8 – сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначено у графах 6 та 7. Сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження діяльності (графи 6, 7, 8) зазначається у графі 9.

При цьому п. 9 Порядку визначено, що дані Книги використовуються само зайнятими особами для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи. Книга зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Отже, витрати, понесені фізичною особою-підприємцем або фізичною особою, що провадить незалежну професійну діяльність, при здійсненні діяльності та підтверджені документально, мають бути відображені у Книзі. Відповідно, витрати, не відображені у Книзі, до податкової звітності не включаються.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

_______________________________________________

21.10.2016

Реєстраційний номер облікової картки платника податків: присвоєння, отримання довідки та внесення даних до паспорту

Відповідно до п.63.1 ст.63 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 63.5 ст.63 розділу ІІ Кодексу всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 70.9 ст. 70 розділу ІІ Кодексу та п.10 розділу VII Положення  про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 (далі – Положення) передбачено, що за зверненням фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Положення, відповідно до порядку, визначеного цим Положенням (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Згідно із пунктом 70.17 ст.70 розділу ІІ Кодексу обліковим карткам фізичних осіб, які на момент набрання чинності Кодексом зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків – фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, видані контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Кодексом, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб, не підлягають обов’язковій заміні та
є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Для реєстрації у Державному реєстрі:

Відповідно до розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 (далі – Положення) фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася Облікова картка та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому  органу Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (додаток 2 до Положення), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство.

Іноземці та особи без громадянства для реєстрації додають до Облікової картки документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) і копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Фізична особа подає Облікову картку до контролюючого органу за своїм місцем проживання або за власним бажанням – до  контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування.  Фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, подає Облікову картку до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування.

Фізичні особи – іноземці та особи без громадянства подають Облікову картку до територіальних органів Міндоходів України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а іноземці та особи без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання в Україні, можуть реєструватись як платники податків у державних податкових інспекціях у районах, містах, районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекціях, що відповідають місцю проживання в Україні, зазначеному в посвідці.

Облікова картка фізичної особи може бути подана через законного представника чи уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається), та її копії. Для реєстрації іноземці та особи без громадянства додатково подають засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою документа, що посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства (після пред’явлення повертається), та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства, то до документа, що посвідчує її особу, вона додатково додає засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Облікові картки фізичних осіб віком до шістнадцяти років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

Облікові картки фізичних осіб, які визнані недієздатними або обмежено дієздатними, подаються особами,  які призначені опікунами (піклувальниками), за наявності документа, що посвідчує особу, яка визнана недієздатною, та документа, який посвідчує особу опікуна (піклувальника), та рішення про встановлення опіки (піклування).

Реєстрація іноземців та осіб без громадянства здійснюється після виконання вимог Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150.

Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом п’яти робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки.

Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі:

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається  протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами  населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу.
У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до десяти робочих днів.

Фізичні особи – іноземці та особи без громадянства отримують документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, у територіальних  органах Міндоходів України в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі, а іноземці та особи без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання в Україні – у державних податкових інспекціях у районах, містах, районах
у містах, об’єднаних державних податкових інспекціях, що відповідають місцю проживання в Україні, зазначеному в посвідці.

Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу, який містить прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, місце народження, місце проживання (країна, область, район, населений пункт).

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, може бути виданий законному представнику чи уповноваженій особі за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням),  а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – громадян України, які виїхали за її межі і не можуть особисто прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надісланий до дипломатичного представництва або консульської установи України за місцезнаходженням громадянина України за кордоном. 

Для видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, іноземці та особи без громадянства додатково подають засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою документа, що посвідчує особу  іноземця чи особу без громадянства
(після пред’явлення повертається), та копію такого перекладу (крім осіб,
які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

 У разі якщо фізична особа не досягла шістнадцяти років, або фізична особа є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

Внесення даних про реєстраційний номер до паспорта громадянина України:

Контролюючим органом за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування на прохання фізичної особи до паспорта громадянина України можуть бути внесені (сьома, восьма або дев’ята сторінки) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру за формою, наведеною у додатку 4 до Положення.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

 

20.10.2016

Чи застосовується податкова соціальна пільга до суми допомоги, яка виплачується за лікарняними листами?

Відповідно до пп. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Як зазначено у Кодексі, заробітна плата  - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.

Враховуючи те, що сума виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника податку, то у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподатковуваного доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу (у 2016 році – 1930 грн), найманий працівник має право на податкову соціальну пільгу.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

 

20.10.2016

До місцевих бюджетів Перечинщини надійшло 4 мільйони гривень єдиного податку

Суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи та фізичні особи – підприємці за дев’ять місяців цього року перерахували в бюджет 4 млн грн єдиного податку.  Зокрема, надходження від юридичних осіб склали 603,7 тис. грн. та 3,3млн грн – від фізичних осіб – підприємців. У вересні надходження склали 168,5 тис. грн..

Відповідно до Податкового кодексу, крім фізичних осіб-підприємців, також і юридичні особи можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування.

При цьому, податковим законодавством усіх платників податків в залежності від кількості найманих працівників, розміру річного доходу, а також інших критеріїв розподілено у 4 групи платників єдиного податку.

 

За матеріалами Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ

 19.10.2016

Електронний цифровий підпис: загальні відомості, отримання та застосування

Електронний цифровий підпис (ЕЦП) - потужний засіб контролю достовірності інформації в електронному вигляді, забезпечення цілісності електронних даних, підтвердження їх авторства і актуальності.  Електронний цифровий підпис - це інформаційний об`єкт, що створюється для підписуваних даних, дозволяє упевнитися в цілісності і автентичності цих даних.

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:

-  електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів електронного цифрового підпису;

-  під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;

-  особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Посилений сертифікат відкритого ключа – це документ, що дозволяє встановити зв`язок між відкритим ключем і його власником. Посилений сертифікат містить ім`я користувача, відкритий ключ, термін дії посиленого сертифікату і підпис третьої сторони, яка засвідчує цілісність і достовірність посиленого сертифікату. Довірена третя сторона, що видає і обслуговує посилені сертифікати, називається акредитованим центром сертифікації ключів (далі АЦСК).

Акредитований центр сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) безкоштовно надає у тому числі і фізичним особам  послуги електронного цифрового підпису.

Під послугами ЕЦП розуміється надання у користування засобів ЕЦП, допомога при генерації відкритих та особистих ключів, обслуговування посилених сертифікатів (формування, розповсюдження, скасування, зберігання, блокування та поновлення), надання інформації щодо чинних, скасованих і блокованих посилених сертифікатів тощо.

Посилені сертифікати, сформовані АЦСК ІДД ДФС, використовуються для засвідчення чинності і належності відкритого ключа підписувачу.

Сфера використання посилених сертифікатів є організація електронного документообороту з використанням ЕЦП.

На сайті АЦСК ІДД  – acskidd.gov.ua необхідно ознайомитись з порядком отримання послуг електронного цифрового підпису, підготувати всі необхідні документи та звернутися до будь-якого  представництва АЦСК ІДД за вказаною на офіційному інформаційному ресурсі адресою.

 

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

19.10.2016

Нові форми розрахунків податку на прибуток нерезидента слід подати за три квартали 2016 року

Починаючи з декларування за три квартали 2016 року, подання:

- Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який проводить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі окремого балансу фінансово-господарської діяльності (далі – Розрахунок 1);

- Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7   (далі – Розрахунок 2)

здійснюється за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 №544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №923/29053 (далі – наказ №544).

Щодо порядку подання та заповнення Розрахунку 1 та Розрахунку 2 і додатків до них за новими формами Державною фіскальною службою України надано роз’яснення у листі від 02.09.2016 №29468/7/99-99-15-02-01-17 «Про затвердження форми та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво». (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/69554.html ).

Розрахунки за три квартали 2016 року слід подати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу не пізніше 09 листопада 2016 року.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

18.10.2016

Як правильно відзвітувати з податку на прибуток підприємств за три квартали 2016 року

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ  нагадує, що 19.08.2016 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.07.2016 за №1049/29179 (далі – наказ № 585).

Наказом №585 внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860.

Про внесені зміни в декларацію з податку на прибуток підприємств ми розповідали в матеріалі (http://lv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/262993.html).

Більш детально про внесені зміни до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» можна дізнатися з листа ДФС України від 11.10.2016 № 33190/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності наказу Мінфіну від 08.07.2016 № 585» http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/270829.html

Нагадуємо, що у рядку 26 декларації необхідно відобразити 2/9 податку на прибуток підприємств при складанні декларації за три квартали 2016 року. Такий авансовий внесок платники податку на прибуток підприємств, що звітують поквартально, сплачують до 31.12.2016, відповідно граничний термін сплати – 30.12.2016.

Державною фіскальною службою України рекомендовано платникам при складанні декларації звертати увагу на примітки до окремих показників, які є підкажчиками для коректного заповнення таких показників.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

 

18.10.2016

19 жовтня граничний термін сплати єдиного внеску за себе фізичними особами - підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування

Платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п.п. 2 п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), ФОП – платники ЄП можуть сплачувати ЄВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Пунктом 11 розд. ІV Інструкції № 449 встановлено, що у разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, граничний термін сплати ЄВ за себе ФОП, які застосовують спрощену систему оподаткування – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

У разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

 

17.10.2016

Оновлено Перелік кодів видів сплати

Наказом Міністерства фінансів України від 05.09.2016  №811, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2016 р. № 1272/29402 (далі – Наказ №811), внесено зміни до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів.

Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.

Відповідно до Наказу №811 викладено у новій редакції додаток до Порядку, а саме Перелік кодів видів сплати. Додано коди:

10С - повернення на електронний рахунок платника надміру сплачених сум ПДВ;

420 - бюджетне відшкодування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів;

240 - надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

 

17.10.2016

Відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків можна отримати самостійно на електронному сервісі ДФС

З метою якісного обслуговування платників податків, Державною фіскальною службою України на власному офіційному веб-порталі запроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Сервіс дозволяє фізичним особам-платникам податків отримати відомості про свої доходи у режимі он-лайн. Для цього необхідно мати лише електронний цифровий підпис та сформувати запит за допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС», розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/.

Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (щоквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

Звертаємо увагу, що фізична особа-платник податків, відповідно до вимог Закону України від 01 червня 2010 року №2297-VI «Про захист персональних даних», може сформувати запит на отримання інформації, виключно, про себе, інформація щодо третіх осіб не надається.

Більш детально про роботу нового електронного сервісу можна дізнатися на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

 13.10.2016

Про нюанси орендної плати, якщо договір оренди не переоформлено

Відповідно до ст. 13 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161) догорів оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Податковим кодексом України визначено (далі – Кодекс), що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 Кодексу. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки землі (пп. 288.5.1 ст. 288 Кодексу).

Разом з тим, обов’язки землекористувачів, зокрема, щодо своєчасної сплати земельного податку або орендної плати, визначено статтею 96 Земельного кодексу. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV «Паро державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом; систематична несплата земельного податку або орендної плати (ст. 141 Земельного кодексу). Порядок припинення договору оренди землі шляхом розірвання встановлено статтями 31, 32 Закону № 161. Договір оренди земельної ділянки вважається припиненим у разі зняття його з державної реєстрації та повернення земельної ділянки до земель запасу орендодавця.

Таким чином, платником орендної плати за земельну ділянку є орендар, доки не буде переоформлено договір оренди на нового власника нежитлових приміщень, які розташовані на орендованій земельній ділянці.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

12.10.2016

Терміни зберігання первинних документів платниками податків

Державна фіскальна служба України  листом від 19.09.2016 №20303/6/99-99-15-02- 02-15 повідомила про терміни зберігання первинних документів.

У листі зазначено, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені вищевказаною статтею.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Кодексу платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 статті 44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

 11.10.2016

Відбулась зустріч з представниками бізнесу Перечинщини

Нещодавно в  Перечинському відділенні Ужгородської ОДПІ заступник начальника Ужгородської ОДПІ – начальник Перечинського відділення – Юрій Сарай провів зустрічі з представниками бізнесу. Під час зустрічей обговорено актуальні питання діяльності фіскальної служби, наповнення дохідної частини як державного, так і місцевих бюджетів, легалізація заробітної плати.

На початку зустрічі начальник відділення наголосив, що сьогодні Державної фіскальна служби робить все для якісного обслуговування бізнесу та зменшення тиску на платників податків, створення рівних умов для бізнесу, а завдання бізнесу працювати виключно в правовому полі, бути сумлінними платниками, розвивати економіку країни, створювати нові робочі місця, дбати про нові інвестиції, наповнювати бюджет задля підвищення добробуту громадян.

Далі були висвітлені найбільш актуальні питання, що виникають у платників у зв’язку із змінами у податковому законодавстві з початку року. Зокрема Юрій Сарай роз’яснив особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання вживаних транспортних засобів згідно змін внесених Законом України від 02.04.2016 №1084-VIII «Про внесення змін до ст.189 ПКУ щодо стимулювання розвитку ринку вживаних товарів» який набрав чинності з 01.06.2016. У жвавій дискусії обговорено Наказ ДФСУ від 18.07.2016 №633, яким внесено зміни до Методичних рекомендацій щодо проведення перевірок затверджених наказом ДФСУ від 31.07.2014 №22.

Також присутні отримали вичерпні відповіді на запитання щодо змін до податкової звітності з податку на додану вартість, Положення про реєстрацію платників ПДВ, виписки податкових накладних, внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 № 503 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», які набрали чинності з 1 липня 2016 року.

Серед іншого посадовець зазначив, що сьогодні Державна фіскальна служба намагається робити все, щоб платникам податків, створити належні умови для успішного ведення бізнесу, стабільного та справедливого податкового середовища, не втручатися в господарську діяльність бізнесу.

Відтак зустріч засвідчила, що між податківцями та бізнесом є розуміння та спільне бачення вирішення проблем, які виникають при адмініструванні податків.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

11.10.2016

Щодо строків давності для застосування штрафних санкцій до платників податків за порушення порядку взяття на облік

Відповідно до п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, -

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Згідно з п. 114.1 ст. 114 ПКУ граничні сроки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

10.10.2016

Єдинники І та ІІ груп мають право на податкову відпустку

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ нагадує, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, згідно з Податковим кодексом України, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки. Для цього, платнику необхідно поінформувати податкову інспекцію, подавши заяву довільної форми в ДПІ за місцем обліку до початку відпустки, аби не проводилося нарахування авансових внесків єдиного податку за відпускний період.

          Слід зазначити, що законодавством не передбачено звільнення підприємців на час відпустки від сплати єдиного соціального внеску. Отож, сплата ЄСВ за «відпускний» період проводиться у звичайному режимі.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

07.10.2016

ПОДАННЯ УТОЧНЮЮЧОГО РОЗРАХУНКУ З ПДВ У ЗВЯЗКУ З ВИПРАВЛЕННЯМ САМОСТІЙНО ВИЯВЛЕНИХ ПОМИЛОК

Процедура подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також обставини, за яких уточнюючий розрахунок подається, визначені статтею 50 розділу II ПКУ.

Форма і порядок заповнення та подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (далі - Порядок N 21).

Пунктом 1 розділу VI Порядку N 21 встановлено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 ПКУ, згідно з яким платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, якщо платник податку помилково включив суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, зареєстрованій у ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому було складено таку податкову накладну (а не зареєстровано у ЄРПН), такий платник податку у разі самостійного виявлення помилки зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації. При цьому штраф, передбачений абзацом 4 пункту 50.1 статті 50 ПКУ, нараховується платником лише у разі, якщо така помилка призвела до заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

06.10.2016

Оновлено реєстр РРО !

З 28 вересня 2016 р. набрав чинності наказ ДФС України № 813, яким затверджено у новій редакції Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Реєстр представлено у вигляді таблиці, що складається з двох частин: перша містить перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації; друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.

В таблиці наведено наступну інформацію щодо кожної моделі: назва, версії внутрішнього програмного забезпечення, найменування та місцезнаходження заявника і виробника, строк первинної реєстрації, дата та номер рішення про включення до Державного реєстру, а також сфера застосування відповідного РРО.

Разом з тим, визнано таким, що втратив чинність наказ ДФС України від 16.06.2016 р. № 535.

 Ознайомитися з оновленим реєстром РРО можна за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/94957.html

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

05.10.2016

Новації Електронного кабінеті платника

У Перечинському відділенні Ужгородської ОДПІ повідомляють про доопрацювання електронного сервісу Електронний кабінет платника (оновлена версія) в частині розширення функціональних можливостей режиму «Інформація з реєстрів».

Зокрема, створено нову вкладку «Реєстр неприбуткових організацій та установ», що забезпечує оприлюднення та пошук даних щодо платників податків, яких включено до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (інформація оприлюднюється відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру»).

Нагадуємо, що інформація з реєстрів ДФС, яка є відкритою та загальнодоступною, оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» в режимі реального часу. Користувачі мають можливість завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію.

Також найближчим часом за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) буде надано можливість подання реєстраційної заяви за формою 1-РН в електронному вигляді.

Звертаємо увагу, що реєстраційна заява за ф.№1-РН може бути подана засобами електронного зв`язку в електронному вигляді, якщо установчі документи неприбуткової організації оприлюдненні на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (абзац п`ятий пункту 6 Постанови №440).

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

04.10.2016

До уваги платників ПДВ, які орендують нерухоме майно в бюджетних установах

ДФС України листом від 23.09.2016 № 31390/7/99-99-12-02-01-19 надає роз’яснення щодо застосування пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині нарахування бюджетними установами-орендодавцями податку на додану вартість на суму відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальні послуги, енергоносії.

Організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній власності а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються Законом України від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна» (далі – Закон № 2269).

Методика розрахунку орендної плати та пропорції їх розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається для об’єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 «Про методику розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу»).

Пунктом 2 зазначеної методики визначено, що розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем.

Відповідно до статей 284 та 286 Господарського кодексу України істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

 Водночас, згідно з пунктом 3 Методики, до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов’язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно.

Таким чином, якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодування орендодавцю у частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то в договорі оренди обов’язково має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації).

Відшкодування орендарем витрат орендодавця на оплату спожитої електричної енергії розглядається як оплата за отримані послуги.

Також Правилами користування електричною енергією, затвердженими ми постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, визначено, що орендодавець виступає в ролі основного споживача електроенергії, а орендар – субспоживача.

Якщо орендодавцем не надано орендарю повноважень щодо укладення останнім відповідних договорів з постачальником електричної енергії, то за передану та поставлену орендарю електричну енергію має розраховуватись орендодавець як безпосередній власник електроустановок, які здаються в оренду.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю-бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку (пункт 188.1 статті 188 Кодексу).

Отже, якщо орендодавцем виступає бюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування витрат на оплату комунальних послуг та спожитої електричної енергії, не включаються до бази оподаткування ПДВ орендодавця.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

03.10.2016

Відображення в 1ДФ доходу від незареєстрованого виду діяльності

Якщо фізична особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України (далі – ПК) для платників податку-фізичних осіб.

При виплаті доходу податковий агент відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із суми виплаченого доходу, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПК.

Разом з тим, відповідно до п. 177.8 ст. 177 розд. IV ПК, під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності у межах обраних ним видів такої діяльності, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, податкові агенти не утримують податок на доходи у джерела виплати.

При цьому, сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь таких фізичних осіб-підприємців, відображається у податковому розрахунку за формою №1ДФ під ознакою доходу «157». Однак це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та п.п. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПК.

Відтак сума оподатковуваного доходу, виплачена фізичній особі-підприємцю, отримана від виду діяльності, який не зазначено у документі, що підтверджує її державну реєстрацію, відображається в податковому розрахунку за формою №1ДФ під ознакою доходу «157».

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

30.09.2016

Нюанси перехід зі спрощеної системи

 на загальну

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців передбачений ст. 177 Податкового кодексу України.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця. Зокрема, до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів входить вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів.

При цьому, оскільки виручкою фізичної особи – підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод. До складу витрат включаються тільки витрати, які пов’язані з отриманням доходу та підтвердженні відповідними документами про їх оплату.

Враховуючи викладене вище, оскільки для визначення чистого оподатковуваного доходу витрати фізичної особи – підприємця на загальній системі оподатковування формуються при отриманні доходу, то така фізична особа має право врахувати суму витрат, яка безпосередньо пов’язана з отриманням доходу, незалежно від того на якій системі оподаткування вони фактично були понесені.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

30.09.2016

Відображення підприємцем в 1ДФ доходу від незареєстрованого виду діяльності

Якщо фізична особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України (далі – ПК) для платників податку-фізичних осіб.

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ зауважують, що при виплаті доходу податковий агент відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із суми виплаченого доходу, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПК.

Разом з тим, відповідно до п. 177.8 ст. 177 розд. IV ПК, під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності у межах обраних ним видів такої діяльності, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, податкові агенти не утримують податок на доходи у джерела виплати.

При цьому, сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь таких фізичних осіб-підприємців, відображається у податковому розрахунку за формою №1ДФ під ознакою доходу «157». Однак це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та п.п. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПК.

Відтак сума оподатковуваного доходу, виплачена фізичній особі-підприємцю, отримана від виду діяльності, який не зазначено у документі, що підтверджує її державну реєстрацію, відображається в податковому розрахунку за формою №1ДФ під ознакою доходу «157».

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

29.09.2016

До уваги платників акцизного податку

ДФС України листом від 27.09.2016 № 31688/7/99-99-12-01-02-17 доводить до відома платників податків інформацію щодо можливості використання імпортованої підакцизної продукції, яка класифікується згідно з   УКТ ЗЕД у товарній позиції 2208, як сировини для виготовлення та розливу алкогольних напоїв на виробничих потужностях підприємств та звільнення від оподаткування акцизним податком при її ввезенні на територію України.   

Основні засади державної політики щодо регулювання  виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,  коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі – Закон № 481).

Згідно з абзацом сьомим частини першої статті 1 Закону № 481 алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно УКТ ЗЕД.

Частиною першою статті 12 Закону № 481 передбачено, що виробництво алкогольних напоїв здійснюється з використанням спирту етилового ректифікованого, коньячного і плодового,  спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового. Використанні інших видів спирту для виробництва алкогольних напоїв і харчових продуктів забороняється.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 481 спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої і тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, чинних в Україні.

Вимоги ДСТУ 4257:2003 «Напої лікеро-горілчані. Технічні умови» поширюється на напої лікеро-горілчані міцністю від 1,2 відс. до 60 відс., виготовлені змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інградієнтами та підготовленою водою, насичені чи ненасичені діоксином вуглецю (для слабоалкогольних напоїв), призначені для реалізації як на внутрішньому ринку, так і для експорту.

Таким чином, використання алкогольних напоїв, які класифікуються у товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД, як сировини для виготовлення та розливу алкогольних напоїв чинним законодавством не передбачено. Отже, звільнення від оподаткування акцизним податком, передбачене підпунктом 213.3.6 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України, не поширюється на операції з імпортування алкогольних напоїв.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

29.09.2016

Щодо оподаткування ПДФО пасивних доходів

Відповідно до пункту 167.5 Кодексу ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:

- 18% – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 цього пункту) (підпункт 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 Кодексу);

- 5% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (підпункт 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 Кодексу).

У розділі IV «Податок на доходи фізичних осіб» термін «пасивні доходи» означає такі доходи (підпункт 167.5.3 пункту 167.5 статті 167 Кодексу):

- проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

- проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;

- інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);

- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

- плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

- дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

- дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

- відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

- дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;

- інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;

- роялті;

- дивіденди.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

28.09.2016

Про взяття на облік фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

Платники податків відповідно до Податкового кодексу підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема, за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку).

Самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької діяльності чи незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п. 6.7 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, здійснюється за місцем постійного проживання.

Фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання для взяття на облік:

- як платника податків – заяву за формою № 5-ОПП;

- як платника єдиного внеску – заяву за формою № 1-ЄСВ.

Взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як платників податків та як платників єдиного внеску здійснюється у день отримання від них заяв за формами № 5-ОПП та № 1-ЄСВ та підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП та повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ.

Довідка за формою № 4-ОПП та повідомлення за формою № 2-ЄСВ надсилаються платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника к контролюючому органі.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

28.9.20016

Особливості отримання податкової знижки на страхування життя

Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п.166.3 ст.166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів у вигляді фактично здійснених платником податку протягом звітного податкового року витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абз. першому пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абз. першому пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ).

Оригінали, зазначених у пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ, документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (пп.166.2.2 п.166.2 ст.166 ПКУ).

Отже, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

27.09.2016

Щодо нарахування ЄСВ працівнику, який вийшов з відпустки та відпрацював неповний місяць

Відповідно до Закону України № 504/96-ВР «Про відпустки» громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, мають право на відпустки.

Статтею 4 Закону № 504 передбачено такі види відпусток: щорічні, додаткова відпустка у зв’язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати.

Відповідно до Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для платників встановлюється у розмірі 22% до визначеної бази нарахування ЄВ. У разі, якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄВ.

Умовою застосування зазначеного є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Суми оплати відпустки відносяться до того місяця, за який вони нараховані. Якщо після виходу з відпустки загальна сума нарахованої заробітної плати та оплати частини відпустки, яка припадає на поточний місяць, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄВ за цей місяць розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄВ.

Отже, наймані працівники за основним місцем роботи, які після виходу з будь-якої відпустки (крім відпустки без збереження заробітної плати, яка надана працівникам на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції) та відпрацювали неповний місяць, в якому загальна сума нарахованого доходу за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄВ у розмірі 22 відсотка.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

27.09.2016

У сервісі «Електронний кабінет платника» – нові можливості

З метою створення комфортних умов для платників в електронному сервісі «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) доопрацьовано режим «Введення звітності» в частині надання можливості платникам підготувати, заповнити та надіслати Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма 1-РА (місячна))  та Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма 1-РТ (місячна)).

Зокрема, заповнення форм звітів здійснюється з використанням кодів продукції та кодів адміністративно-територіальних одиниць відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення».

Варто зазначити, що звіт за формою 1-РА складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.

Звіт за формою 1-РТ складається  окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.

Нагадуємо, що вхід до оновленого кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Зауважимо, що вхід до особистого кабінету здійснюється при наявності електронного цифрового підпису, який у Закарпатській області можна отримати за адресою: м. Ужгород, вул. Духновича, 2. Довідки за телефоном: (0312) 61-46-41.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

26.09.2016

Як оподатковувати спадщину, отриману від члена сім’ї не першого ступеня споріднення

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи подарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього кодексу – 5%.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Окрім цього, даний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Відповідальними за утримання та сплату військового збору до бюджету є особи, визначені ст. 171 Податкового кодексу України.

Відтак дохід, отриманий платником податку – фізичною особою-резидентом (спадкоємцем), який не є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, у результаті прийняття спадщини на підставі рішення суду, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%. При цьому спадкоємцю необхідно відобразити такий дохід у річній податковій декларації.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

26.09.2016

Як «старих» неприбутківців включатимуть до нового Реєстру

Фахівці Перечинського віддання Ужгородської ОДПІ інформують, що листом ДФС України від 25.08.2016 р. № 28602/7/99-99-15-02-01-17 роз’яснено деякі важливі питання, пов’язані з запровадженням нового Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440.

Так, відповідно до Постанови № 440, до 16.09.2016 року податковими органами було надіслано неприбутковим підприємствам, установам та організаціям письмові запити про надання відповіді щодо:

- відповідності неприбуткової організації вимогам, установленим п. 133.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та надання завірених нею копій установчих документів;

- завірених житлово-будівельними кооперативами (далі – ЖБК) копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію збудованого житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку ЖБК.

Такі запити не надсилалися неприбутковим організаціям, установчі документи яких оприлюднені на порталі електронних сервісів (https://kap.minjust.gov.ua) та відповідають вимогам до статутних документів, установлених п. 133.4 ПКУ. Такі неприбуткові організації будуть включені до нового Реєстру автоматично (п. 34 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).

Слід зауважити, що надані неприбутковою організацією на запит податкових органів копії установчих документів розглядаються протягом місяця з дня їх отримання. Якщо в результаті розгляду встановлено, що такі документи не відповідають вимогам, до кінця поточного року неприбутковій організації необхідно привести свій статут у відповідність до встановлених вимог. В іншому разі з 01.01.2017 року неприбутковий статус буде скасовано.

Окрім цього, у листі роз’яснено про відмінності старого та нового Порядків ведення Реєстру. Зокрема, зміни торкнулися структури кодів ознаки неприбутковості, подання документів для включення до Реєстру, форми реєстраційної заяви № 1-РН, а також підстав для виключення неприбутківця з Реєстру. З листом ДФС України від 25.08.2016 р. № 28602/7/99-99-15-02-01-17 можна ознайомитися за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/265783.html.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

____________________________________________________________________________________________ 

02.09.2016

      Шановні підприємці!

 

     Щиро вітаємо Вас, професійних, енергійних і сміливих людей із святом — Днем підприємця.
     Ваша праця посідає важливе місце в економічному житті країни, помітно впливає на розвиток інноваційної діяльності, встановлення ділових зв`язків із зарубіжними партнерами, залучення інвестицій.
    Щиро бажаємо Вам  витримки, оптимізму і невичерпної наснаги у праці.
Нехай кожна започаткована Вами справа буде вдалою і успішною.  Щастя, здоров`я, миру і злагоди Вам і Вашим родинам!

       З повагою,

Заступника начальник Ужгородської ОДПІ –

начальник Перечинського відділення                                           Юрій Юрійович Сарай 

___________________________________________________________________________________________

 Дальше 2016

 Дальше 

дальше

дальше