Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ інформує

до  відому  платників податків

Зарічівської с/р, Ворочівської с/р,Сімерської с/р,Сімерківської с/р

 О  Г  О  Л  О  Ш  Е  Н  Н  Я

 з  01.08.2017 року

         У зв’язку з утворенням Перечинської міської об’єднаної територіальної громади та прийняття рішення від 13 липня 2017 року №67 «Про бюджет міської об’єднаної територіальної громади на 2017 рік», який включає показники бюджетів Перечинської міської ради, Ворочівської, Зарічівської, Сімерківської та Сімерської сільських рад з 01.08.2017 року будуть заблоковані рахунки  для зарахування податків, зборів та інших платежів вищезазначених сільських рад.

Для зарахування податків, зборів та інших платежів до бюджету Перечинської міської ОТГ будуть діяти рахунки за надходженнями до бюджету Перечинської міської ради.

                                                                                 Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

________________________________________________________________________________________

До уваги суб’єктів господарювання: як правильно подати декларацію при придбанні транспортного засобу

Згідно з підпунктом 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Відповідно до підпункту 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Форма Податкової декларації з транспортного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2015 за № 474/26919 (далі – Наказ № 415). Пункт 1 заголовної частини декларації містить поле «Тип декларації», яке передбачає наступні форми: звітна, звітна нова, уточнююча.

Враховуючи вимоги пункту 46.6 статті 46 ПКУ юридичні особи – платники транспортного податку будуть звітувати за формою, встановленою Наказом № 415 починаючи з 01.01.2016 року – наступного базового податкового (звітного) періоду.

Пунктом 50.1 статті 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, розрахунку (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення показників звітної декларації до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період платником податків подається нова звітна декларація (п. 4.10 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 № 516).

Тобто, суб’єкт господарювання, який вперше подає декларацію за новопридбаний об’єкт оподаткування (легкові автомобілі) та звітує за рік, у полі «Тип декларації» зазначає «Звітна».

Якщо перехід права власності на новопридбаний об’єкт оподаткування (легкові автомобілі) відбувся до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою декларація подається з типом «Звітна нова».

При переході права власності на об’єкт оподаткування після закінчення граничного терміну подання декларації (після 20 лютого звітного року), юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча» протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Таким чином, якщо платник податку на поточний рік подав звітну податкову декларацію за об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), що перебувають у його власності, а протягом року отримав право власності на новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), то такий платник має надати уточнюючу декларацію контролюючому органу за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (транспортних засобів), з урахуванням показників останньої поданої декларації за рік, що уточнюється, протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

                                                                                 Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

Як платнику визначити правильність нарахування плати за землю

Базою оподаткування платою за землю (далі – Плата) є вартість земельної ділянки визначена як величина рентного доходу - доходу, який можна отримати від землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки, що визначений за встановленими і затвердженими нормативами у порядку виконання нормативної грошової оцінки (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" (далі - Закон)).

Нормативна грошова оцінка - оцінка, яка на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону), може проводитися з періодичністю не рідше ніж один раз на:

- 5 - 7 років для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, а також земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів;

- 7 - 10 років для земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих поза межами населених пунктів.

Нормативна грошова оцінка виконується юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій" (частина третя ст. 18 Закону), для визначення:

- розміру земельного податку;

- орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

- показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Отже, для цілей визначення розміру бази оподаткування Платою використовується величина нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу (пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Кодексу).

Відомості про величину нормативної грошової земельної ділянки, а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина перша ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон про Кадастр), включаються до Державного земельного кадастру (далі - Кадастр) - єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, що розташовані в межах державного кордону України, зокрема їх цільове призначення, дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, у тому числі й при справлянні Плати (ст. 2 Закону про Кадастр).

Кадастр як інформаційна (автоматизована) система передбачає підстави внесення до нього відомостей не тільки про:

- цільове призначення земель як складової заходів із землеустрою території (частина друга ст. 21 Закону про Кадастр);

- нормативну грошову оцінку земель, як складової оцінки землі (частина сьома ст. 21 Закону про Кадастр), а також інформації про документацію із землеустрою, оцінки земель та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина тринадцята ст. 21 Закону про Кадастр).

При цьому п. 271.2 ст. 271 Кодексу встановлено, що передбачене ст. 23 Закону прийняття рішення рад щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період), а у іншому разі, наприклад, офіційне оприлюднення відповідного рішення рад відбулося після встановленого строку, норми відповідних рішень щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З огляду на встановлену ст. 18 Закону періодичність виконання та затвердження органами місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок, п. 286.2 ст. 286 Кодексу передбачено, що при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У подальшому, тобто з настанням чергового строку виконання нормативної грошової оцінки, довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. При цьому у період затвердження органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок у порядку, визначеному ст. 23 Закону, величина нормативної грошової оцінки обчислюється із використанням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу.

Поширення набула практика, отримання платниками Плати довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, тоді як акт нормативно-методичного регулювання оцінки був розроблений, проте не був застосований для виконання землеоціночних робіт, і технічна документація з нормативної грошової оціни земель для таких земельних ділянок не була складена та затверджена органом місцевого самоврядування у порядку встановленому ст. 23 Закону.

За таких обставин, мають місце чисельні запити щодо надання податкових консультацій у частині визначення порядку уточнення податкових зобов`язань з Плати за 2017 рік.

З огляду на викладене, для визначення бази оподаткування Платою за 2017 рік, платники обчислюють таку, керуючись ст. 21 Закону про Кадастр, враховуючи:

- нормативну грошову оцінку земель,

- дату затвердження (набрання чинності) технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки,

- коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (набрання чинності) рішення про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у межах населеного пункту.

                                                                                 Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

Коли і які з неприбуткових організацій мають подати звіт

20 червня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» (далі – Звіт), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за № 653/30521 (далі - наказ № 469).

Наказом № 469 внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062) та викладено у новій редакції форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організацій (далі - Звіт).

Затвердження нової форми Звіту обумовлено внесенням Законами України від 06 жовтня 2016 року № 1667-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» (далі - Закон № 1667) та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797) суттєвих змін та доповнень до положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс), пов`язаних з оподаткуванням неприбуткових організацій.

Відповідно до статті 46 Кодексу Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі - Звіт) прирівнюється до податкової декларації та складається з урахуванням вимог статей 48, 49 Кодексу.

Оскільки відповідно до положень підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу у разі недотримання неприбутковим підприємством, установою, організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов`язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленному порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, ДФС рекомендує подавати Звіт за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – липень 2017 року у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду.

Довідково. Детальна інформація викладена у листі ДФС України від 19.07.2017 №19001/7/99-99-15-02-01-17 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації». Ознайомитися можна за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72295.html

                                                                                 Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

Щодо несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків

Фахівці органів ДФС зазначають, що Верховною Радою України 13.07.2017 прийнято Закон України № 2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків», (далі – Закон).

Законом визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 2-1.10 статті 201 Кодексу, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року вважаються своєчасно зареєстрованими.

Законом також визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 120².1 статті 120² Кодексу, за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 Кодексу, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року вважаються своєчасно зареєстрованими.

Зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані у ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

Законом визначено, що штрафні санкції, передбачені абзацом другим пункту 126.1 статті 126 Кодексу, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

У разі, якщо до дати набрання чинності Законом до платника податків контролюючим органом застосовано штрафні санкції, передбачені статтею 126 Кодексу, за порушення правил сплати (перерахування) податків за результатами подання податкової звітності із граничним строком сплати 30 червня 2017 року, контролюючий орган скасовує в порядку, визначеному статтею 55 Кодексу, податкове повідомлення-рішення про нарахування сум таких штрафних санкцій.

Лист ДФС від 20.07.2017 № 19075/7/99-99-12-02-01-17 вважати відкликаним.

Зазначена інформація викладена у листі ДФС України від 26.07.2017 № 19076/7/99-99-12-02-01-17

                                                                                 Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

Щодо виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій

Відповідно до п. 35 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткові організації), внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 1 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 Кодексу, після 01 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру.

Тимчасово, до 01 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених п.п 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами (далі – постанова № 440).

Згідно з абзацом шостим пункту 2 постанови № 440 неприбуткові організації, які у строк, установлений п. 35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, не привели свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та не надали копії таких документів контролюючому органу, виключаються контролюючим органом з Реєстру з урахуванням положень пп. 16 і 17 Порядку, затвердженого постановою № 440.

Таким чином, виключення зазначених вище організацій з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу у зв’язку з невідповідністю неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим п. 133.4 ст. 133 Кодексу (абзац четвертий пункту 16 Порядку, затвердженого постановою № 440).

Під час виключення організації з Реєстру раніше присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується з 01 липня 2017 року.

                                                                                 Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

Актуально для платників податку на прибуток!

9 червня 2017 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 N 467 "Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 травня 2017 року за N 642/30510 (далі - наказ N 467).

Наказ N 467 виданий з метою реалізації положень законів України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", від 20 грудня 2016 року N 1795-VIII "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі" та від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

У зв`язку із змінами в оподаткуванні при здійсненні діяльності з випуску та проведення лотерей у полі 9 декларації "Особливі відмітки" виділено в окремі категорії суб`єктів:

- які здійснюють випуск та проведення лотерей;

- що провадять азартні ігри з використанням гральних автоматів.

Виробники сільськогосподарської продукції у зазначеному полі декларації проставляють позначку лише у разі обрання "особливого" річного податкового (звітного) періоду, визначеного пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Оподаткування страховика та діяльності з випуску та проведення лотерей:

З урахуванням особливостей, передбачених пп. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Кодексу форма декларації доповнена рядком 07.2, в якому страховики відображатимуть страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування відповідно до підпунктів136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу. Суми доходу за договорами перестрахування страховики також включатимуть до показника рядка 07.

У рядку 08 змінено розрахунок податку на дохід за договорами страхування із застосуванням ставки 3 відсотки, який заповнюється за формулою ((р. 07 - р. 07.1 - р. 07.2) х ___ 3 / 100).

Крім цього, форму декларації доповнено новими рядками 09.1, 09.1.1, 09.1.2, 09.2 з показниками, необхідними для обрахунку доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, що оподатковується за новими правилами, згідно із пп. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14, п. 136.6 ст. 136, п. 141.8 ст. 141, п. 48 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

У рядку 09.1 обраховується сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, та дорівнює позитивному значенню різниці показників (р. 09.1.1 - р. 09.1.2).

У рядку 09.1.1 відображається загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, у рядку 09.1.2 - сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення.

У рядку 09.2 відображається сума безнадійної заборгованості, визначеної пп. "е" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, тобто сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року.

Показник рядка 09 дорівнює сумі рядків 09.1 та 09.2 та відображає суму доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, який оподатковується за ставкою, встановленою п. 136.6 ст. 136 Кодексу.

Звертаємо увагу, що для суб`єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, п. 137.8 ст. 137 Кодексу передбачено щоквартальну сплату податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

З форми декларації виключено розділи "Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств" та "Виправлення помилок по авансових внесках з податку на прибуток підприємств", в яких визначалися показники щомісячних авансових внесків (у розмірі 1/12) та разовий авансовий внесок (у розмірі 2/9) згідно з пунктами 9 та 38 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Звертаємо увагу, що у розділах "Виправлення помилок" змінено нумерацію рядків 27 - 31 на 26 - 30.

Враховуючи, що фінансова звітність є додатком до декларації та її невід`ємною частиною, у заключній частині декларації таблицю "Наявність додатків" доповнено графою "ФЗ 12", яка передбачає необхідність проставляння платниками у цій графі позначки щодо наявності поданих до декларації форм фінансової звітності.

У таблиці "Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності 12" розшифровуються форми фінансової звітності, у яких платник проставляє у відповідних графах, які відповідають назвам форм фінансової звітності, позначку.

Додаток РІ до рядка 03 РІ декларації доповнено новими різницями, змінено редакцію назв окремих різниць та нумерації кодів рядків.

Основні зміни у додатку:

1. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації, доповнено новими різницями: які збільшують фінансовий результат (р. 1.1.3, р. 1.1.4) та які зменшують фінансовий результат (р. 1.2.3).

2. Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів), зазнали редакційних змін та доповнено новою різницею, що зменшує фінансовий результат (р. 2.2.3).

3. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, зазнали суттєвих редакційних змін та доповнені новими різницями, що збільшують фінансовий результат (р. 3.1.10, р. 3.1.11 та р. 3.1.12).

4. Інші різниці

Внаслідок суттєвих змін в оподаткуванні страховиків, викладено у новій редакції різниці, які передбачені для коригування фінансового результату до оподаткування страховика, визначені пунктами 141.1.3 та 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу, а саме, які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.1) та які зменшують фінансовий результат (р. 4.2.1).

Редакційних змін зазнали різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачені п. 141.2 ст. 141 Кодексу, та викладено у новій редакції різниці, які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.3 ЦП, р. 4.1.4 ЦП).

Слід зазначити, що показники рядків 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ обчислюються за результатами розрахунку відповідних показників у додатку ЦП.

Зі складу різниць, передбачених розділом I Кодексу, вилучено різниці, на які збільшувався фінансовий результат, у разі зворотного коригування доходів та витрат з метою трансфертного ціноутворення, які раніше відображалися у рядках 4.1.6 та 4.1.7 додатка РІ.

Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу XX, доповнено новими різницями: які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.16, р. 4.1.17) та які зменшують фінансовий результат (р. 4.2.15, р. 4.2.16).

Звертаємо увагу, що при застосуванні платниками права на прискорену амортизацію щодо основних засобів четвертої групи з урахуванням положень п. 43 підрозділу 4 розділу XX Кодексу різниці, передбачені у рядках 4.1.17 та 4.2.16 додатка РІ щодо сум амортизації розраховуються у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, тобто у разі недотримання платником встановлених Кодексом вимог.

Додаток ЗП до рядка 16 ЗП декларації: із виключенням з п. 137.6 ст. 137 Кодексу норми, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об`єктів нежитлової нерухомості, а також із втратою актуальності пунктів 9, 38 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу щодо сплати щомісячного авансового внеску та у розмірі 2/9 податку на прибуток, з додатка вилучено показники рядків 16.5 та 16.6, які не враховуються у зменшення нарахованої суми податку.

Додаток АВ до рядка 20 АВ декларації: у складових формули рядка 4 відбулась зміна показників при розрахунку значення об`єкта оподаткування, в частині вирахування значення рядка 07.2 декларації у сумі страхових платежів, страхових внесків, страхових премій за договорами перестрахування.

У рядку 4 відображається сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об`єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) (звітний(і)) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень) (сума виплачених дивідендів - (р. 04 + р. 07 - р. 07.2 + р. 09 + р. 11 + р. 13 - р. 14 декларації)).

Додаток ПН до рядка 23 ПН декларації: з урахуванням змін щодо особливостей оподаткування нерезидентів, таблицю 1 додатка після рядка 23 доповнено новими рядками:

- рядок 24 - проценти за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам відповідно до пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (за ставкою 5 відс. згідно з Кодексом);

- рядок 25 - проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів "б" і "в" пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (звільнені від оподаткування згідно з п. 46 підрозділу 4 розділу XX Кодексу);

- рядок 26 - проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (звільнені від оподаткування згідно з п. 47 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).

Додаток ТЦ до декларації: з урахуванням положень пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу щодо дозволу платнику при здійсненні самостійного коригування податкових зобов`язань розраховувати їх відповідно до максимального або мінімального значення діапазону цін (рентабельності) таблицю додатка доповнено новими графами 14 та 16, у яких зазначається показник діапазону цін/рентабельності, до якого проведено коригування податкових зобов`язань. У разі використання показника діапазону рентабельності зазначається цифрове значення такого показника у відсотках.

З таблиці оновленого додатка видалено графу 8, що також вплинуло на зміну нумерації граф.

Сумарні значення показників граф 15 та 17 додатка ТЦ переносяться до відповідних рядків додатка РІ та додатка ЦП.

Додаток ЦП до рядка 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації: у зв`язку зі змінами розрахунку різниць щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачених п. 141.2 ст. 141 Кодексу, додаток доповнено новими рядками:

- рядок 4.1.3 РІ - загальний результат переоцінки цінних паперів (р. 4.1.3.1 - р. 4.1.3.2) (+,-) - показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.3 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі від`ємного значення;

- рядок 4.1.3.1 - загальна сума дооцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;

- рядок 4.1.3.2 - загальна сума уцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;

- рядок 04 - від`ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах;

- рядок 4.1.4 РІ - фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів (р. 01 - р. 02 - р. 03 - р. 04) (+,-) - показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі позитивного значення.

Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації: додаток доповнюється новим рядком А4.1, який заповнюється при розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи з використанням мінімально допустимого строку амортизації відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

Крім того, показники рядка А4.1 враховуються у підсумковому рядку А17 додатка АМ (сума рядків А1 - А16) та не включаються до значень показників рядка А4, з метою недопущення подвоєння сум у показнику рядка А4.

Додаток ВП до рядків 26 - 29, 31 - 33 декларації: додаток ВП передбачений для розрахунку податкових зобов`язань за період, у якому виявлено помилку(и), для виправлення помилок у складі декларації за поточний звітний (податковий) період.

Показники оновленої редакції додатка ВП приведено у відповідність показникам оновленої форми декларації.

Враховуючи, що видання наказу N 467 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період - півріччя поточного року, рекомендовано подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Довідково. Детальна інформація викладена у листі ДФС України від 30.06.2017 № 16989/7/99-99-15-02-01-17 "Про набуття чинності наказу Мінфіну від 28.04.2017 N 467".

                                                                                 Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

До уваги платників податку на прибуток: набув чинності наказ Мінфіну від 28.04.2017 року №467

             Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомляє таке.

                        Загальні положення

            9 червня 2017 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 травня 2017 року за № 642/30510 (далі - наказ № 467).

            Наказ № 467 виданий з метою реалізації положень законів України від 20 грудня 2016 року № 1791-УПІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», від 20 грудня 2016 року № 1795-УІП «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі» та від 21 грудня 2016 року № 1797-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

            Внесені зміни до основної частини декларації

            У зв’язку із змінами в оподаткуванні при здійсненні діяльності з випуску та проведення лотерей у полі 9 декларації «Особливі відмітки» виділено в окремі категорії суб’єктів:

* які здійснюють випуск та проведення лотерей;

* що провадять азартні ігри з використанням гральних автоматів.

                      Виробники сільськогосподарської продукції у зазначеному полі декларації, проставляють позначку лише у разі обрання «особливого» річного податкового (звітного) періоду, визначеного п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

                                              Показники декларації

                      Оподаткування страховика та діяльності з випуску та проведення лотерей

                      З урахуванням особливостей, передбачених п.п.141.1.2 п. 141.1 ст.141 к Кодексу форма декларації доповнена рядком 07.2, в якому страховики відображатимуть страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п.136.2 ст.136 Кодексу.

            Суми доходу за договорами перестрахування страховики також включатимуть до показника рядка 07.

У рядку 08 змінено розрахунок податку на дохід за договорами страхування із застосуванням ставки 3 відсотки, який заповнюється за формулою ((р.07 - р.07.1 - р.07.2) х 3/100).

Крім цього, форму декларації доповнено новими рядками 09.1, 09.1.1, 09.1.2, 09.2 з показниками, необхідними для обрахунку доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, що оподатковується за новими правилами, згідно із п.п. 14.1.271 п.14.1 ст.14, п. 136.6 ст.136, п. 141.8 ст.141, п.48 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

У рядку 09.1 обраховується сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, та дорівнює позитивному значенню різниці показників (р.09.1.1 -р.09.1.2).

У рядку 09.1.1 відображається загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, у рядку 09.1.2 - сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення.

У рядку 09.2 відображається сума безнадійної заборгованості, визначеної п.п.«е» п.п. 14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу, тобто сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року.

Показник рядка 09 дорівнює сумі рядків 09.1 та 09.2 та відображає суму доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, який оподатковується за ставкою, встановленою п. 136.6 ст.136 Кодексу.

Звертаємо увагу, що для суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, п. 137.8 ст.137 Кодексу передбачено щоквартальну сплату податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Авансові внески

З форми декларації виключено розділи «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств» та «Виправлення помилок по авансових внесках з податку на прибуток підприємств», в яких визначалися показники щомісячних авансових внесків (у розмірі 1/12) та разовий авансовий внесок (у розмірі 2/9) згідно з пунктами 9 та 38 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Виправлення помилок

Звертаємо увагу, що у розділах «Виправлення помилок» змінено нумерацію рядків 27 - 31 на 26 - ЗО.

Фінансова звітність

Враховуючи, що фінансова звітність є додатком до декларації та її невід’ємною частиною, у заключній частині декларації таблицю «Наявність додатків» доповнено графою «ФЗ12», яка передбачає необхідність проставляння платниками у цій графі позначки щодо наявності поданих до декларації форм фінансової звітності.

У таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності12» розшифровуються форми фінансової звітності, у яких платник проставляє у відповідних графах, які відповідають назвам форм фінансової звітності, позначку.

Оновлені редакції додатків до декларації

Додаток РІ до рядка 03 РІ декларації

Додаток доповнено новими різницями, змінено редакцію назв окремих різниць та нумерації кодів рядків.

Основні зміни у додатку:

1.                 Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації доповнено новими різницями: які збільшують фінансовий результат (р. 1.1.3, р.1.1.4) та які зменшують фінансовий результат (р. 1.2.3).

2.                 Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів), зазнали редакційних змін та доповнено новою різницею, що зменшує фінансовий результат (р.2.2.3).

3.                 Різниці, які виникають При здійсненні фінансових операцій, зазнали суттєвих редакційних змін та доповнені новими різницями, що збільшують фінансовий результат (р.3.1.10, р.3.1.11 тар.3.1.12).

4.  Інші різниці

Внаслідок суттєвих змін в оподаткуванні страховиків, викладено у новій редакції різниці, які передбачені для коригування фінансового результату до оподаткування страховика, визначені пунктами 141.1.3 та 141.1.4 п. 141.1 ст.141 Кодексу, а саме, які збільшують фінансовий результат (р.4.1.1) та які зменшують фінансовий результат (р.4.2.1).

Редакційних змін зазнали різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачені п. 141.2 ст.141 Кодексу, та викладено у новій редакції різниці, які збільшують фінансовий результат (р.4.1.3 ЦП, р. 4.1.4 ЦП).

Слід зазначити, що показники рядків 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатку РІ обчислюються за результатами розрахунку відповідних показників у додатку ЦП.

Зі складу різниць, передбачених розділом І Кодексу, вилучено різниці, на які збільшувався фінансовий результат, у разі зворотного коригування доходів та витрат з метою трансфертного ціноутворення, які раніше відображалися у рядках 4.1.6 та 4.1.7 додатка РІ.

Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу XX, доповнено новими різницями:

які збільшують фінансовий результат (р.4.1.16, р.4.1.17) та які зменшують фінансовий результат (р.4.2.15, р.4.2.16).

Звертаємо увагу, що при застосуванні платниками права на прискорену амортизацію щодо основних засобів четвертої групи з урахуванням положень п.43 підрозділу 4 розділу XX Кодексу різниці, передбачені у рядках 4.1.17 та 4.2.16 додатка РІ щодо сум амортизації розраховуються у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, тобто у разі недотримання платником встановлених Кодексом вимог.

Додаток ЗП до рядка 16 ЗП декларації

Із виключенням з п. 137.6 ст.137 Кодексу норми, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, а також із втратою актуальності пунктів 9, 38

підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо сплати щомісячного авансового внеску та у розмірі 2/9 податку на прибуток, з додатка вилучено показники рядків 16.5 та 16.6, які не враховуються у зменшення нарахованої суми податку.

Додаток АВ до рядка 20 АВ декларації

У складових формули рядка 4 відбулась зміна показників при розрахунку значення об’єкта оподаткування, в частині вирахування значення рядка 07.2 декларації у сумі страхових платежів, страхових внесків, страхових премій за договорами перестрахування.

У рядку 4 відображається сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний (і) податковий(і) (звітний (і)) рік (роки), за результатами якого (их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень) (сума виплачених дивідендів - (р.04 +р.07-р.07.2 + р.09 + р.11 +р.13 -р.14 декларації)).

Додаток ПН до рядка 23 ПН декларації

З урахуванням змін щодо особливостей оподаткування нерезидентів, таблицю 1 додатка після рядка 23 доповнено новими рядками:

рядок 24 - проценти за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам відповідно до п.п.141.4.11 п.141.4 ст.141 Кодексу (за ставкою 5 відс. згідно з Кодексом);

рядок 25 - проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів «б» і «в» п.п.141.4.11 п.141.4 ст.141 Кодексу (звільнені від оподаткування згідно з п. 46 підрозділу 4 розділу XX Кодексу);

рядок 26 - проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам п.п.141.4.11 п.141.4 ст.141 Кодексу    (звільнені                                                                                 від

оподаткування згідно з п. 47 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).

Додаток ТЦ до декларації

З урахуванням положень п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 Кодексу щодо дозволу платнику при здійсненні самостійного коригування податкових зобов’язань розраховувати їх відповідно до максимального або мінімального значення діапазону цін (рентабельності) таблицю додатка доповнено новими графами 14 та 16, у яких зазначається показник діапазону цін/рентабельності, до якого проведено коригування податкових зобов’язань. У разі використання показника діапазону рентабельності зазначається цифрове значення такого показника у відсотках.

З таблиці оновленого додатка видалено графу 8, що також вплинуло на зміну нумерації граф.

Сумарні значення показників граф 15 та 17 додатка ТЦ переносяться до відповідних рядків додатка РІ та додатка ЦП.

Додаток ЦП до рядка 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації

У зв’язку зі змінами розрахунку різниць щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачених п.141.2 ст.141 Кодексу, додаток доповнено новими рядками:

рядок 4.1.3 РІ - загальний результат переоцінки цінних паперів (р.4.1.3.1 - р.4.1.3.2) (+,-) - показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.3 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі від’ємного значення;

рядок 4.1.3.1 - загальна сума дооцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;

рядок 4.1.3.2 - загальна сума уцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;

рядок 04 - від’ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах;

рядок 4.1.4.РІ - фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів (р.01 - р.02 - р.03 - р.04) (+,-) - показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі позитивного значення.

Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації

Додаток доповнюється новим рядком А.4.1, який заповнюється при розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи з використанням мінімально допустимого строку амортизації відповідно до п.43 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

Крім того, показники рядка А.4.1 враховуються у підсумковому рядку А17 додатка АМ (сума рядків А1 - А16) та не включаються до значень показників рядка А4, з метою недопущення подвоєння сум у показнику рядка А4.

Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33 декларації

Додаток ВП передбачений для розрахунку податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и), для виправлення помилок у складі декларації за поточний звітний (податковий) період.

Показники оновленої редакції додатка ВП приведено у відповідність показникам оновленої форми декларації.

Враховуючи, що видання наказу № 467 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період - півріччя поточного року, рекомендовано подавати податкову декларацію за оновленою формою.

 Перечинське відділення Ужгородсткої ОДПІ

Для платників податку на прибуток: про набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 р. №468

             Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення повідомляє наступне:

16.06.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 468 (далі – наказ № 468) «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Звіт та Порядок).

Наказ № 468 виданий згідно з п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з метою приведення у відповідність до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та запобігання виникненню спірних питань під час складання та подання Звіту про контрольовані операції.

Враховуючи викладене, звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом № 468.  Водночас Звіти за 2016 рік,  подані платниками до набрання чинності наказом № 468, вважаються дійсними.

Зміни у додатках до Звіту

Головною відмінністю від попередньої форми Звіту є доповнення додатка до Звіту «Відомості про контрольовані операції» графою 25 «Сторона, що досліджується», в якій у разі застосування для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» методів ціни перепродажу, «витрати плюс» та  чистого прибутку, має бути зазначена інформація про сторону, що досліджується відповідно до п.п. 39.3.2.7             п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Кодексу. У випадках, якщо платник податків обирає стороною, що досліджується, себе, у графі зазначається «1», якщо обрано особу-контрагента у контрольованих операціях, зазначається «0». Під час застосування методів порівняльної неконтрольованої ціни або розподілу прибутку графа 25 не заповнюється.

Назва графи 20 додатка до Звіту «Відомості про контрольовані операції» приведена у відповідність до вимог Кодексу: в ній зазначається загальна вартість операції за вирахуванням непрямих податків.

Також у новій редакції викладено додаток «Інформація про пов’язаних осіб» до Звіту, який відтепер має більш зручну для заповнення форму.

Зміни  у Порядку

Пункти 1 – 3 розділу І Порядку викладено у новій редакції, відповідно до якої  Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

 У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформацію надано не у повному обсязі, або вона містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

 новий Звіт (звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

 уточнюючий Звіт (звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий Звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (звіту з позначкою «звітний»).

 Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи,  що у 2017 році 30 вересня припадає на вихідний день, граничний строк подання Звіту щодо контрольованих операцій за 2016 рік є   02.10.2017.  

Порядок доповнено роз’ясненнями щодо особливостей заповнення Звіту, у разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. У такому випадку в основній частині Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» у графі 2 має зазначатись повне найменування нерезидента – пов’язаної особи, водночас в додатку до Звіту у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) із залученою у ланцюгу таких операцій непов’язаною особою.

Уточнено порядок заповнення окремих граф розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту:

 у разі якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги із надання/отримання кредиту, депозиту, позики, у графі 17 зазначається сума відсотків, нарахованих (сплачених) або отриманих під час відповідної контрольованої операції у валюті контракту;

  у графі 23 вказується цифрове значення показника рентабельності контрольованої операції (сукупності контрольованих операцій), зазначеного платником податку у графі 22, у відсотках, з точністю до другого знака після коми.

            Також розділ V  Порядку доповнено пунктом 7, який роз’яснює відображення показника рентабельності при групуванні контрольованих операцій, а саме: у разі якщо показник рентабельності обчислюється для сукупності контрольованих операцій, здійснених платником протягом року, але правила групування згідно з цим розділом не дозволяють відобразити інформацію про таке групування одним рядком, відповідний показник рентабельності (графа 22) та його цифрове значення (графа 23) зазначаються у кожному з рядків, які відображають сукупність таких операцій.

            Враховуючи зміни у ст. 39 Кодексу щодо критеріїв визнання господарських операцій контрольованими,  коди підстав віднесення господарських операцій до контрольованих згідно з додатком 1 до Порядку викладено у відповідності до вимог п.п. 39.2.1.1 п. 39.2.1. ст. 39 Кодексу, зокрема доповнено новим кодом «040»  для  контрольованих операцій, передбачаних  п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу – «господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи».

            Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання у роботі та забезпечити врахування під час проведення контрольно-перевірочної роботи та процедур адміністративного оскарження.

 

                                                                                                          Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

____________________________________________

13.07.2017

До уваги платників акцизного податку!

6 червня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований в Міністерстві юстиції 16 травня 2017 року за №627/30495.

Зазначений наказ розроблено з метою реалізації змін, внесених до статей 231 та 232  Податкового кодексу України Законом України  від 21 грудня 2016 року № 1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а також виправлення деяких колізій в роботі СЕАРП, які було виявлено протягом минулого року.

З метою створення комфортних  умов для платників акцизного податку найближчим часом оновлені форми акцизної накладної, розрахунку коригування до неї, заявки на поповнення (коригування) залишку пального будуть розміщені на веб-порталі ДФС. 

На час доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання акцизної накладної, розрахунку коригування до неї, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, зазначені документи прийматимуться до реєстрації в ЄРАН та СЕАРП за старою формою.

 12.07.2017

Все, що потрібно знати, щоб отримати цифровий підпис юридичною особою

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ інформують про те, які документи необхідні для отримання послуг електронного цифрового підпису юридичною особою.

Для отримання послуг ЕЦП посадовою особою юридичної особи необхідні:

– заповнена та підписана Реєстраційна картка (для юридичної особи), за необхідності з Додатком до реєстраційної картки, у двох примірниках;

– оригінал статуту юридичної особи (положення про установу, філію) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення);

– документи, що підтверджують належність підписувача (окрім керівника) до юридичної особи – заявника та його повноваження, засвідчені особистим підписом керівника юридичної особи (копія наказу про призначення тощо);

– копія паспорта підписувача (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток) або копія паспорта підписувача виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьової та зворотної сторін) або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчена підписом власника.

Якщо через релігійні переконання підписувач відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково надається копія сторінки паспорта з відміткою про таку відмову;

– копія картки платника податків*, засвідчена підписом власника.

* - у разі, якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від ідентифікаційного коду, копія картки платника податків не подається.

Фахівці фіскальної служби наголошують:

– Посилені сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (http://acskidd.gov.ua);

– Посилені сертифікати відкритих ключів формуються строком чинності до 2 (двох) років;

– Генерація особистих ключів підписувачів виконується на носії клієнтів (змінні флеш-носії, оптичні носії CD/DVD, захищені носії ключової інформації). Кожен особистий ключ підписувача записується на окремий носій інформації.

– До розгляду не приймаються документи/копії документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення, написи олівцем або мають пошкодження, внаслідок чого їх текст (фото) неможливо прочитати (розпізнати).

– У разі неможливості особистої присутності заявника в АЦСК ІДД ДФС, він може бути представлений довіреною особою. У цьому випадку заявник надає оригінал та копію нотаріально посвідченої довіреності з відповідними повноваженнями (подання до ВПР реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника тощо), а також копію паспорта повіреного (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток) або копія паспорта підписувача виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьової та зворотної сторін) або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчену підписом власника.

Для запобігання доступу сторонніх осіб до ключової інформації підписувачів довірена особа разом з комплектом реєстраційних документів має надати конверти з розрахунку один конверт для одного носія особистого ключа підписувача. Ненадання достатньої кількості конвертів для носіїв ключової інформації підписувачів є підставою для прийняття рішення про відмову в наданні послуг електронного цифрового підпису.

11.07.2017

Загальна система оподаткування для фізичних осіб - підприємців

Як зазначалося раніше, після внесення відомостей про реєстрацію фізичної особи-підприємця (ФОП) в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР) у день проведення реєстраційної дії відповідні відомості передаються до ДФС України для взяття на облік як платника податків в контролюючому органі за місцем такої реєстрації. Новозареєстровані ФОП можуть за власним вибором обрати систему оподаткування: загальну або спрощену.

На даній системі знаходяться всі фізичні особи - підприємці, які не зареєстровані як платники єдиного податку.

На загальній системі, в залежності від обраного виду діяльності та здійснених господарських операцій, сплачуються такі основні податки та платежі:

податок на доходи фізичних осіб (розділ IV ПКУ http://sfs.gov.ua/nk/rozdil-iv--podatok-na-dohodi-fizichnih-o/);

військовий збір(http://sfs.gov.ua/nk/rozdil-xx--perehidni-polojen/)

податок на додану вартість (розділ V ПКУhttp://sfs.gov.ua/nk/rozdil-v--podatok-na-dodanu-vartist/);

акцизний податок (розділ VІ ПКУ http://sfs.gov.ua/nk/rozdil-vi--aktsizniy-podatok-/));

інші податки і збори відповідно до законодавства України.

Підприємці звітують до податкової тільки за результатами календарного року. Фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Податкова декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи. Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену ним у податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої податкової декларації.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Книга) та порядок її ведення, затверджені Наказом Міндоходів № 481 від 16.09.2013 року (далі – Порядок 481) (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/62853.html).

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.

У разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді підприємці подають Книгу для реєстрації до контролюючого органу ДФС за основним місцем обліку.

Дані Книги обліку є основою для заповнення річної декларації про доходи.

Реєстрація Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність є адміністративною послугою, що надається державними податковими інспекціями. Ознайомитися з інформацією щодо надання адміністративних послуг можна на веб-порталі ДФС за адресою http://sfs.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/.

ФОП можуть бути зареєстровані платниками податку на додану вартість. Умови реєстрації в якості платника податку на додану вартість визначено у розділі V Податкового кодексу України http://sfs.gov.ua/nk/rozdil-v--podatok-na-dodanu-vartist/.

Для реєстрації платника податку на додану вартість необхідно подати заяву.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг обов’язково реєструють

реєстратор розрахункових операцій (РРО);

книгу обліку розрахункових операцій (КОРО);

розрахункову книжку.

 10.07.2017

З 10 липня діють нові форми реєстраційних документів для отримання цифрового підпису

Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 №88 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису» затверджено нові форми реєстраційних документів.

Зокрема, йдеться про:

- Договір про надання послуг електронного цифрового підпису;

- Реєстраційну картку (для юридичної особи);

- Реєстраційну картку (для фізичної особи/фізичної особи – підприємця);

- Додаток до Реєстраційної картки;

- Заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;

- Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 10 липня 2017 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 7 липня 2017 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі «Реєстрація користувачів» за посиланням https://acskidd.gov.ua/r_kor.

 07.07.2017

Що необхідно фізичній особі, щоб отримати цифровий підпис в ДФС?

Для отримання ЕЦП фізичній особі необхідні:

– заповнена та підписана Реєстраційна картка (для фізичної особи/фізичної особи – підприємця), у двох примірниках;

– копія паспорта підписувача (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток) та сторінка з відміткою про реєстрацію місця проживання) або копія паспорта підписувача виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьового та зворотного боку та копія паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчена підписом власника.

Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково надається копія сторінки паспорта з відміткою про таку відмову;

– копія картки платника податків*, засвідчена підписом власника.

* - у разі, якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від ідентифікаційного коду, копія картки платника податків не подається.

Фахівці фіскальної служби наголошують:

– Посилені сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (http://acskidd.gov.ua);

– Посилені сертифікати відкритих ключів формуються строком чинності до 2 (двох) років;

– Генерація особистих ключів підписувачів виконується на носії клієнтів (змінні флеш-носії, оптичні носії CD/DVD, захищені носії ключової інформації). Кожен особистий ключ підписувача записується на окремий носій інформації.

– До розгляду не приймаються документи/копії документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення, написи олівцем або мають пошкодження, внаслідок чого їх текст (фото) неможливо прочитати (розпізнати).

– У разі неможливості особистої присутності заявника в АЦСК ІДД ДФС, він може бути представлений довіреною особою. У цьому випадку заявник надає оригінал та копію нотаріально посвідченої довіреності з відповідними повноваженнями (подання до ВПР реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника тощо), а також копію паспорта повіреного (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток) або копія паспорта підписувача виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьової та зворотної сторін) або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчену підписом власника.

– Для запобігання доступу сторонніх осіб до ключової інформації підписувачів довірена особа разом з комплектом реєстраційних документів має надати конверти з розрахунку один конверт для одного носія особистого ключа підписувача. Ненадання достатньої кількості конвертів для носіїв ключової інформації підписувачів є підставою для прийняття рішення про відмову в наданні послуг електронного цифрового підпису.

 06.07.2017

Платникам про подання звітності в електронному вигляді

Основними вимогами для подання звітності в електронному вигляді є:

- наявність електронного цифрового підпису (ЕЦП);

- наявність відповідного програмного забезпечення(ПЗ).

ЕЦП платник може отримати в будь якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, зокрема безкоштовно в АЦСК ІДД ДФС, шляхом подання пакету відповідних документів.

Для отримання інформації щодо розміщення центів АЦСК ІДД ДФС та інформацію про документи платник може отримати за тел. Контакт - центру ДФС 0800 501 007 напрямок 7 або на сайті (acskidd.gov.ua).

Повний перелік акредитованих центрів сертифікації ключів розміщено на офіційному веб-сайті Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (http://czo.gov.ua/ca-registry).

Для формування та подання звітності платник повинен обрати Програмне забезпечення.

ДФС надає безкоштовне ПЗ платникам, а саме:

1. Для формування звітності до Пенсійного Фонду України, Державної служби статистики України до ДФС України, а також накладання електронного цифрового підпису та шифрування електронних документів необхідно програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"», яке знаходиться на сайті Державної фіскальної служби sfs.gov.ua Головна>Електронна звітність>«Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).

2. Програма для формування звітів «Податкова звітність» знаходиться на сайті Державної фіскальної служби sfs.gov.ua (Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність >Програмне забезпечення >ОПЗ-програмне забезпечення по формуванню та подачі до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді) (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/programne-zabezpechennya-/opz-programne-zabezpechennya/).

3. Електронний кабінет платника (cabinet.sfs.gov.ua).

Інструкцію по роботі з електронним сервісом«Електронний кабінет платника» можна знайти тут:

Договір про визнання електронних документів укладається відповідно до положень Порядку підготовки та подання податкової звітності в електронному вигляді, яка надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233.

(http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/arhiv-nakaziv-dpa-ukraini/nakazi-za-2008-rik/38515.html).

Платником податків укладається один Договір з територіальним органом ДФС за основним місцем обліку. До Договору додаються посилені сертифікати відкритих ключів. Для формування та подання Договору розроблено нову форму (код форми J1391004).

 05.07.2017

До уваги платників податків податку на додану вартість!

ДФС повідомляє, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (далі - Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб).

Електронні формати Повідомлення та додатку до нього розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Повідомлення в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Нагадуємо, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованого в Мінюсті 16.06.2017 за №753/30621. 

______________________________________________

06.04.2017

Щодо надання нерухомого майна в оренду фізичною особою-підприємцем

Згідно з пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп фізичні особи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м², нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м².

Водночас нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, зареєстрованими суб’єктами господарювання.

Отже, фізичні особи-підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що надання ними в оренду нерухомого майна не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Оподаткування доходу фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

06.04.2017

Щодо  іпотечного кредиту

Платник податків має право включити до податкової знижки у зменшення оподаткованого доходу платника податку за наслідками звітного  податкового року, фактично здійсненні ним протягом року витрати у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визнається відповідно до т.. 175 Податкового кодексу України.

Право  на податкову знижку у платника виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

При цьому до податкової знижки включаються фактично здійсненні протягом звітного податкового  року  платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і  строк їх продажу (виконання, надання).

Слід звернути увагу, що право на включення до податкової знижки суми, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року в якому:

- об’єкт житлової іпотеки придбавається;

- збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі, якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 5 червня 2003 року №898  «Про іпотеку» іпотека припиняться у разі, зокрема:

- припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Отже, як і придбавання предмета іпотеки, так і його припинення може здійснюватися протягом звітного  податкового року. При цьому, нормами Податкового кодексу не передбачено обов’язок платника податків мати на останній день звітного податкового року основне місце проживання за адресою де об’єкт житлової іпотеки будувався чи купувався, у разі якщо такий об’єкт нерухомості відчужено протягом звітного (податкового) року.

Таким чином, платник податків, який протягом звітного (податкового) року здійснив реалізацію предмета іпотеки має право на податкову знижку за умови здійснення таким платником податків протягом такого звітного року витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, який був визначений платником податків як основне місце його проживання, зокрема, згідно із позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла, в період здійснення понесених витрат.

Нагадуємо, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резиденту у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних осіб або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподаткованого доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

05.04.2017

Щодо відображення у податковому розрахунку 1 ДФ орендних платежів

Податковим агентом на користь фізичних осіб на підставі договорів оренди рухомого майна (транспортний засіб, обладнання, устаткування, інше майно) виплачуються суми орендних платежів. За якою ознакою доходу відображаються такі суми у формі № 1 ДФ?

Поняття «майно» вживається у значенні, наведеному у Цивільному кодексі, а саме: рухомими речами (майном) є речі (майно), які можна вільно переміщувати у просторі. Детальніше визначення рухомого майна наведено у п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440. А саме: рухоме майно – це матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщені без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю.

За договором найма (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування на певний строк. Розмір плати встановлюється договором найму (ст. 762 Цивільного кодексу). Договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 зазначеного Кодексу). Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією. Тобто договори оренди рухомого майна належать до договорів цивільно-правового характеру, які в свою чергу поділяються на договори про надання послуг та договори оренди.

Предметом договору про надання послуг та договору оренди є різні б’єкти цивільних прав. Так, предметом договору оренди є неспоживна річ (ст. 760 Цивільного кодексу), а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 зазначеного Кодексу). Отже, договір оренди не належить до договору про надання послуг.

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 № 4, сума орендних платежів, які виплачуються податковим агентом на користь фізичних осіб на підставі договорів оренди рухомого майна (транспортний засіб, обладнання, устаткування, інше майно), відображаються ним у формі № 1 ДФ від ознакою доходу «127».

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

05.04.2017

Актуально для платників акцизного податку

У зв’язку з набуттям чинності з 13.01.2017 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1013 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року» (далі – постанова № 158) повідомляємо інформацію щодо основних внесених нею змін.

З метою приведення постанови № 158 у відповідність до підпунктів 229.6.12 і 229.6.13 п. 229.6 та підпунктів 229.7.14 і 229.7.15 п. 229.7 ст. 229 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у додатку 2 до цієї постанови виключено норми щодо способів використання речовин, натомість вказано назви хімічної продукції, яку одержують з метанолу технічного (метилового спирту). Зокрема, у назві графи 2 «Найменування хімічної продукції, яку одержують з метанолу (метилового спирту), спосіб його використання» слова «спосіб його використання» слова «спосіб його використання», а у деяких позиціях слова «очищення стічних вод методом денітрифікації» та ««очищення промислових та міських стічних вод» замінено словами «очищена стічна вода».

У додатках 1 і 2 до постанови № 158 відбулись також зміни у переліках підприємств, які отримують або ввозять на митну територію України бензол (код згідно з УКТЗЕД 2707 10 90 00) та метанол технічний (метиловий спирт) (код згідно з УКТЗЕД 2905 11 00 00), що використовуються як компонент моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості та річних обсягах квот на їх відвантаження або ввезення.

Перелік речовин, що використовуються як компонент моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, відповідно до норм Кодексу доповнено такими речовинами:

толуол (код згідно з УКТЗЕД 2707 20 90 00);

ксилол (код згідно з УКТЗЕД 2707 30 90 00);

ефіри прості, ефіроспирти, ефірофеноли, ефіроспиртофеноли, пероксиди спиртів, пероксиди простих ефірів, пероксиди кетонів (визначеного або невизначеного хімічного складу) та їх галогеновані, сульфовані, нітровані або нітрозовані похідні, крім діетилового ефіру, який класифікується за кодом згідно з УКТЗЕД 2909 11 00 00 (коди згідно з УКТЗЕД 2909 19 10 00, 2909 19 90 10, 2909 19 90 20, 2909 19 90 90).

Для кожної з цих речовин додатками 3-5 до постанови № 158 затверджено:

- переліки підприємств, які отримують або ввозять на митну територію України вказані вище речовини, що використовуються як компонент моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості;

- річні обсяги квот на їх відвантаження або ввезення.

Механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, які реалізуються із застосуванням нульової ставки акцизного податку відповідно до п.п. 229.6.1 п. 229.6 і п.п. 229.7.1 п. 229.7 ст. 229 Кодексу, регламентується Порядком випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2013 року № 69 (далі – Порядок № 69).

Оскільки механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, що видаються до отримання або ввезення на митну територію України речовин, визначених п.п. 229.6.1 п. 229.6 і п.п. 229.7.1 п. 229.7 ст. 229 Кодексу, залишився незмінним, при здійсненні випуску, обігу та погашення податкових векселів на обсяги цих речовин варто керуватися чинним Порядком № 69.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

04.04.2017

Перечинцям нагадують про необхідність задекларувати свої доходи

Нагадуємо, з початку 2017 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року.

Обов’язок з подання річної декларації про майновий стан і доходи за наслідками 2016 року виникає у тих громадян, які протягом минулого року отримували доходи, що підлягають оподаткуванню, від осіб, які не є податковими агентами, у вигляді:

- вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна;

- доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна;

- доходів від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм);

- інвестиційного прибутку;

- іноземних доходів.

За вибором платника податків декларації подаються за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Звертаємо увагу, що поштою документи потрібно надсилати з повідомленням про вручення та з описом про вкладення не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання. Якщо ж декларація подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису, то надсилати її потрібно не пізніше закінчення останньої години граничного строку подання.

У разі необхідності, у Центрах обслуговування платників, декларанти зможуть отримати безкоштовні консультації і допомогу в заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи. Бланки декларацій надаються платникам податків безкоштовно.

Граничні строки подання декларації:

- для громадян та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 1 травня року, що настає за звітним. Останній день подання декларації за 2016 рік – 3 травня 2017 року;

Також варто зазначити, що з 1 січня 2017 року запроваджена нова форма декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Разом з тим, наголошуємо, що обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи:

- виключно від податкових агентів;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб.

Також повідомляємо, що громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року, податкову декларацію можуть подати протягом 2017 року.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

04.04.2017

Щодо зміни при взятті на облік за неосновним місцем обліку та заяви за формою № 1-ОПП

З 20 березня 2017 року набрали чинності зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2016 № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – наказ № 1125), якими скасовано або спрощено (удосконалено) окремі документи, що подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків. Так, наказом № 1125 внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.

Так, зокрема, у новій спрощеній формі заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП зазначаються тільки контролюючі органи, в яких платник бажає стати на облік за неосновним місцем обліку. Таку заяву може бути подано як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі подання заяви за формою № 17-ОПП до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом. У разі подання заяви за формою № 17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку може здійснюватися на підставі удосконалених:

- повідомлення за формою № 20-ОПП, у якому платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;

- заяви за формою № 5-ОПП, поданої нотаріусом, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

При цьому у разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у повідомленні за формою № 20-ОПП або заяві за формою № 5-ОПП, то платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за формою № 17-ОПП.

Звертаємо увагу, внесено також зміни до заяви за формою № 1-ОПП, згідно з якими при призначенні/зміні особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, необхідно заповнювати тільки розділ щодо даних про таку особу.

Крім того, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

03.04.2017

Реєстрація платників ПДВ з 20 березня – по-новому

З 20 березня 2017 року набрали чинності зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2016 № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – наказ № 1125), якими скасовано або спрощено (удосконалено) окремі документи, що подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків. Так, наказом № 1125 внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.

Вдосконалено та спрощено форму реєстраційної заяви платника ПДВ за формою 1 – ПДВ. У новій формі заяви виключено відомості щодо:

- найменування контролюючого органу, де здійснюється реєстрація або перереєстрація платника;

- місцезнаходження (місця проживання) платника (за винятком перереєстрації у зв’язку із зміною місцезнаходження (місця проживання));

- контактних телефонів заявника та відповідальних осіб платника;

- кількості працюючих тощо.

Новою формою заяви передбачено, що у разі добровільної реєстрації або у разі перереєстрації платником ПДВ особа подає лише один (перший) аркуш заяви.

Два аркуші заяви подаються лише при обов’язковій реєстрації, а також при реєстрації платниками ПДВ інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, учасників договору про розподіл продукції, учасників договору про спільну діяльність, управителів майна.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

31.03.2017

Про нове в обліку та реєстрації платників

З 20 березня 2017 року набрали чинності зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2016 № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – наказ № 1125), якими скасовано або спрощено (удосконалено) окремі документи, що подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків. Так, наказом № 1125 внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.

Зокрема, платникам надано змогу подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотримання умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП.

Зазначимо, що з дня набрання чинності наказом № 1125 визначаються такими, що втратили чинність, документи, що були видані контролюючими органами до набрання чинності зазначеним наказом та є дійсними на дату набрання чинності цим наказом, а саме:

- довідки про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП (крім тих, що були видані платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), а саме відокремленим підрозділам іноземних компаній, організацій, у тому числі постійним представництвам нерезидентів, уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, управителям майна, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції, виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, дипломатичним місіям, військовим частинам та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність;

- повідомлення про включення платника податків до категорії платників окремих податків за формою № 16-ОПП.

При цьому довідки про взяття на облік платників податків за формою № 4-ОПП, що були їм видані, застосовуються як довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП до моменту виникнення змін у даних платника податку, що зазначаються у такій довідці.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

31.03.2017

Новий порядок відшкодування ПДВ

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ інформують, що 1 квітня, набуде чинності Порядок інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Порядок затверджено наказом Мінфіну від 03.03.2017 р. № 326 і він визначає механізм надання інформації ДФСУ та Державною казначейською службою для її оприлюднення на офіційному веб-сайті Мінфіну та інформаційної взаємодії Мінфіну з ДФС та Казначейством у процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Формування Реєстру та оприлюднення Реєстру здійснюватиметься щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) на підставі баз даних ДФС та Казначейства з урахуванням хронологічного порядку надходження заяв про повернення сум бюджетного відшкодування. ДФС до 10-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену пп. 200.7.1 Податкового кодексу України та п. 4 Порядку № 26, за попередній робочий день.

З метою реалізації механізму автоматичного узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ, ДФС при внесенні до Реєстру заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, також вносить інформацію про дату закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, яка є датою узгодження суми відшкодування. ДФС вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДФС.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

30.03.2017

Новації в поданні повідомлення за формою 20-ОПП

З 20 березня 2017 року набрали чинності зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2016 № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – наказ № 1125), якими скасовано або спрощено (удосконалено) окремі документи, що подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків. Так, наказом № 1125 внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.

Наказом № 1125 також передбачено можливість платникам податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Для забезпечення можливості подання повідомлення за формою № 20-ОПП в електронному вигляді розділ 3 повідомлення доповнено графами «ідентифікатор об’єкта оподаткування» та «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування».

Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування, заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою, що розміщений на офіційному веб-сайті Держстату України. Слід зазначити, що ДФС України протягом місяця з дня набрання чинності наказом № 1125 має забезпечити внесення до інформації про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, поданої платниками податків до контролюючих органів до дати набрання чинності зазначеним наказом, ідентифікаторів об’єктів оподаткування, які є унікальними серед об’єктів оподаткування платника податків (п. 3 наказу № 1125).

У разі необхідності зміни ідентифікатора об’єкта оподаткування платник податків може подати до контролюючого органу зміни про об’єкт оподаткування. Про такі зміни платник податків інформує шляхом подання повідомлення формою № 20-ОПП. У такому повідомленні інформація щодо такого об’єкта оподаткування подається двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування.

 

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

16.03.2017

Які доходи підлягають обов’язковому декларуванню?

Податковим кодексом України (далі – Кодекс) визначено, які види доходів, отримані протягом звітного року, зобов’язані декларувати громадяни. До таких доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню за наслідками 2016 року, належать:

- доходи, одержані від осіб, які не є податковими агентами (особами, які не є податковими агентами, вважаються нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (пп.. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

- дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини (п. 174.3 ст. 174 Кодексу);

- дохід у вигляді подарунка від фізичних осіб, крім подарунків, отриманих нерезидентами, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору дарування та обдарованих – резидентів, які отримали подарунок, що оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдарованими (резидентами), які податок до нотаріального оформлення об’єктів дарування (п. 174.6 ст. 174 Кодексу);

- дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу);

- іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

- інвестиційний прибуток (пп. 170.2.2 п. 170.2. ст. 170 Кодексу);

- невикористані та неповернуті кошти, одержані у вигляді цільової благодійної допомоги (пп. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- нецільова благодійна (у тому числі матеріальна) допомога, одержана понад встановлену Кодексом норма (у 2016 році – 1930 грн) (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- не погашена при припиненні трудових відносин з працедавцем частина податку з суми, наданої на відрядження або під звіт та не повернутої (пп. 170.9.1 п.170.9 ст. 170 Кодексу);

- сума боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі, якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення щодо анулювання боргу ) (пп. «д» 164.2.17 п. 164.2. ст. 164 Кодексу);

- сума заборгованості платника податку за укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 грн), крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом ІІ Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу (пп. 164.2.7 п. 164.2. ст. 164 Кодексу);

- сума недоплати податку при припиненні трудової діяльності (пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Кодексу);

- кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (пп.. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно з Кодексом (пп.. 164.2.6 п. 164.2 ст. 164 Кодексу;

Також, за результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи (пп.. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).

Звертаємо увагу на те, що з 2017 року (за наслідками 2016 року) вже немає обов’язку подавати річну декларацію, якщо протягом року отримувалися доходи від двох і більше податкових агентів, оскільки з 1 січня 2016 року пп. «є» п. 176.1 ст. 176, який встановлював такий обов’язок, виключено з Кодексу.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

16.03.2017

Для платників акцизного податку з реалізації пального

Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (пункт 231.3 статті 231 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Реєстрація акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (пункт 231.3 статті 231 Кодексу).

Формою акцизної накладної та Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 (далі – Порядок № 218), визначено особливості складання акцизної накладної при використанні пального для власного споживання.

Зокрема, у верхній лівій частині акцизної накладної, яка не надається отримувачу пального, зазначається тип причини 3 (пальне відвантажено з метою власного споживання (пункт 4 Розділу ІІ Порядку № 218).

В акцизній накладній, надання якої отримувачу пального не передбачено (у т.ч. при відвантаженні пального з метою власного споживання), у рядку «Особа - отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; для фізичної особи – прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».

Отже, якщо суб’єкт господарювання зареєструвався як платник акцизного податку з реалізації пального, такий суб’єкт у терміни, визначені Кодексом, зобов’язаний складати акцизні накладні на обсяги пального, використаного для власних потреб, та реєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Штрафні санкції за порушення платником акцизного податку з реалізації пального порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних застосовуються відповідно до статті 120² Кодексу.

Реєстрація акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних автоматично зменшує в Системі електронного адміністрування реалізації пального обсяг пального, на яке платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування. Зміна цього показника здійснюється протягом операційного дня, що настає за днем отримання документів, на підставі яких цей показник перераховується, зокрема реєстрації акцизної накладної (пункт 30 Розділу IV Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 (далі – Порядок № 113).

Пунктом 13 Розділу ІІ Порядку № 113 передбачено виключення платника податку з Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, яке здійснюється, зокрема, шляхом подання відповідною особою реєстраційної заяви про анулювання реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

15.03.2017

Щодо отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном

Ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється згідно вимог статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензія видається на підставі заяви та документів, перелік яких визначено Законом № 481, поданих суб’єктом господарської діяльності (особисто або через представника, або надіслані рекомендованими листами) до Головного управління або до Центру обслуговування платників (далі ЦОП) за місцем провадження суб’єктом господарювання торговельної діяльності. Документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування. За видачу ліцензії справляється плата у розмірі, встановленому законодавством. До заяви суб’єкти господарювання повинні надати платіжний документ з наявністю відбитка штампа банку.

У заявах про видачу ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах Державної фіскальної служби.

Розгляд заяви про видачу ліцензії здійснює структурний підрозділ Головного управління. Ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів від дня одержання документів.

У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови, визначеному чинним законодавством, а саме:

недостовірність даних у поданих заявником документах;

невнесення плати за ліцензію;

невідповідності розміру плати за ліцензію виду господарської діяльності, на провадження якого заявник подав документи;

невідповідності поданих документів умовам провадження діяльності, що ліцензується.

Ліцензії видаються заявникові при пред’явленні ним документа, що посвідчує особу (для фізичних осіб), або уповноваженому на те представнику заявника за довіреністю.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

15.03.2017

Перечинцям про застосування податкової соціальної пільги у 2017 році

Законом про Держбюджет-2017 закладено соціальні показники, на основі яких розраховується, зокрема, податкова соціальна пільга (далі – ПСП).

Нагадаємо, Податковим кодексом України передбачено ПСП для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року. Перелік соціальних пільг, порядок їх надання та категорії платників, які мають право на застосування ПСП визначені статтею 169 Податкового кодексу України

Статтею 7 Закону про Держбюджет-2017 визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2017 р. становить 1600 грн. З урахуванням зазначеного протягом 2017 року розмір загальної ПСП становитиме 800 грн.

Незважаючи на збільшення впродовж року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року, тобто протягом звітного податкового року розмір цієї пільги залишається незмінним. ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винарогоди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та заокругленого до найближчих 10 грн (у 2017 р. – 2240 грн).

Для застосування ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП та документи, що підтверджують таке право. Слід зазначити, що ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податків, який крім основного місця роботи працює також за сумісництвом, на свій розсуд має обрати для себе найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати, незважаючи на те, де в нього перебуває трудова книжка.

ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про її застосування та документів, що підтверджують таке право. Перелік зазначених документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227. Якщо заяву і підтвердні документи надано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого у такому місяці.

ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з наданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування ПСП Податковим кодексом не передбачено.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

14.03.2017

Який порядок застосовування коефіцієнту 0,5 до ставок місцевих податків та зборів?

Згідно з пп.. 12.3.4 п. 12.3 ст.12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Враховуючи зазначену вище норму, органи місцевого самоврядування прийняли у 2016 році рішення про встановлення місцевих податків та зборів на 2017 рік і визначили ставки податків та зборів.

При цьому Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон № 1791) змінено у бік зменшення розмір ставок окремих місцевих податків і зборів.

Згідно з вимогами Кодексу ставки податку на нерухоме майно та збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюються у відповідних розмірах до мінімальної заробітної плати (пп.. 266.5.1 п. 266 п. 266.5 ст. 266 та пп. 268¹.3.1 п. 268¹.3 ст. 268¹ Кодексу), яка з 01.01.2017 року становить 3200 грн.

З метою зменшення податкового навантаження на суб’єктів господарювання Законом № 1791 визначено, що з 01.01.2017 р. до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до цього Закону передбачені таким органом місцевого самоврядування ставки податку на нерухоме майно та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Крім того, у 2017 році до рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих на виконання Закону № 1791, не застосовуються вимоги пп. 4.1.9 п. 4.1 та п.4.5 ст.4, пп. 12.3.4 п. 12.3, пп. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 Кодексу та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Тобто місцеві ради мають право прийняти рішення про встановлення ставок місцевих податків та зборів на 2017 рік у 2017 р.

Таким чином, у 2017 році ставки податку на нерухоме майно та збору за місця для паркування транспортних засобів, визначені рішеннями місцевих рад, прийнятими у 2016 році, застосовуються з коефіцієнтом 0,5. За умови прийняття у 2017 році місцевою радою нового рішення про встановлення зазначених податків на 2017 рік коефіцієнт 0,5 не застосовується.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

14.03.2017

Про критерії відбору платників для проведення планових документальних перевірок

Нагадаємо, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України).

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Від величини ризику залежить періодичність планового контролю: що меншими будуть ризики платників, то рідшими будуть візити податківців.

Завдяки використанню ризикоорієнтованої системи до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються винятково ті платники, які мають ризик щодо несплати податків та зборів.

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 р. № 524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» (далі – Порядок). Цим Порядком визначено критерії ризиків від провадження діяльності платників податків, які поділено за ступенями значущості (високий, середній, незначний). Тому суб’єкти господарювання мають змогу самостійно оцінювати ризиковість власної діяльності та ймовірність потрапляння до об’єктів планового податкового контролю.

Зокрема, для платників податків - юридичних осіб визначено 44 критерії ризику несплати податків, у тому числі 18 - високого ступеня ризику, 19 - середнього та 7 - незначного. Для банківських установ - 14, небанківських установ - 15, постійних представництв та представництв нерезидентів - 13, суб’єктів господарювання - учасників ЗЕД - 7, самозайнятих осіб - 22, платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ - 21.

Більшість ризиків визначається автоматизованою ризикоорієнтованою системою на підставі даних податкової та фінансової звітності платників податків, а також даних щодо ЗЕД. Також до ризику належить інформація правоохоронних органів, підрозділів податкової міліції та інша інформація про діяльність платників податків. При цьому один суб’єкт господарювання може одночасно мати ризики різних ступенів.

Слід зауважити, що використання зазначених критеріїв дає змогу задіяти механізм першочергового реагування на ті підприємства, щодо яких існує велика вірогідність недоплати або приховування об’єкта оподаткування, а також сприяє зменшенню кількості суб’єктів господарювання, що перевіряються.

Система ризиків неодноразово вдосконалювалася з метою підвищення точності відбору до контролю найбільш ризикових суб’єктів господарювання.

З 01.01.2017 р. змінами, внесеними Законом України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу, передбачено, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому проводитимуться такі документальні планові перевірки.

На даний час щоквартальні плани-графіки (з переліками підприємств, даними про початок перевірки та період, який охоплюється контролем) залишаються закритими.

Таким чином, формування та оприлюднення річного плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків буде здійснено вже у поточному році на 2018 рік.

 

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

13.03.2017

Актуально для платників податку на додану вартість!

Міністерством фінансів України видано наказ від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 269/30137 (далі – наказ №276).

Вказаним наказом, зокрема, внесено зміни до форми податкової накладної (викладено в новій редакції) та порядку її заповнення.

Відповідно до пункту 5 наказу №276 він набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

Враховуючи те, що наказ №276 опубліковано 28.02.2017 (Урядовий кур’єр), він набрав чинності 1 березня 2017 року.

Пунктом 3 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за формою, чинною на день такої реєстрації.

Разом з тим, з метою створення комфортних умов для платників податку на додану вартість, а також доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання податкових накладних/розрахунків коригування до реєстрації в ЄРПН (у зв’язку із внесенням вказаних змін), податкові накладні/розрахунки коригування прийматимуться до реєстрації в ЄРПН за новою формою (у редакції наказу №276) починаючи з 16 березня 2017 року.

До вказаної дати податкові накладні/розрахунки коригування реєструються в ЄРПН за старою формою (до внесення змін наказом № 276).

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

13.03.2017

Про розмір відрахувань частини чистого прибутку

Правові основи управління об’єктами державної власності регулюються Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон).

Статтею 11¹ Закону встановлено, що державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення відповідних надходжень до державного бюджету відрахувань частини чистого прибутку з 01 січня 2016 року Урядом встановлено норматив відрахування частини чистого прибутку на рівні 75 відсотків (постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1156).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 933 (далі – Постанова № 933), яка набрала чинності 15.12.2016, внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1156 щодо зменшення розміру відрахування, з 75 відсотків до 30 відсотків, частини чистого прибутку до державного бюджету для Державного концерну «Укроборонпром», його учасників, державних унітарних підприємств, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення.

Як зазначено у листі Міністерства фінансів України від 26.01.2017 № 31-24020-22-10/2171 розмір 30 відсотків відрахувань частини чистого прибутку (доходу) Державним концерном «Укроборонпром», його учасниками, державними унітарними підприємствами, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення застосовується, починаючи з підсумків фінансово-економічної діяльності за ІV квартал 2016 року.

Таким чином, розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу) – 30 відсотків суб’єкти господарювання, передбачені Постановою № 933, зобов’язані застосовувати, починаючи з підсумків фінансово-економічної діяльності за ІV квартал 2016 року.

З метою правильного застосування розміру відрахувань частини чистого прибутку (доходу) – 30 відсотків, суб’єкти господарювання, передбачені Постановою № 933, у розрахунку частини чистого прибутку (доходу) (далі – Розрахунок) за 2016 рік, форма якого затверджена наказом ДПА України від 16.05.2011 № 285 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.05.2011 за № 346/19381, у рядку 01 відображають чистий прибуток (дохід) за ІV квартал 2016 року, у рядку 06 зазначається норматив відрахувань – 30 відсотків, рядок 08 не заповнюється.

При цьому, враховуючи, що відповідно до п. 2 Порядку відрахування до до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138, частина чистого прибутку (доходу) сплачується до до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, у разі отримання суб’єктами господарювання, передбаченими Постановою № 933, збитку за результатами діяльності за 9 місяців 2016 року, такий збиток зменшує частини чистого прибутку (доходу) за ІV квартал 2016 року.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

06.03.2017

До уваги платників податку на прибуток

У Перечинському відділенні Ужгородської ОДПІ інформують платників податку на прибуток, що з 1 січня 2017 року зазнали змін різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій.

Зазнали змін різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, зокрема:

- конкретизовано показники для розрахунку різниць, які збільшують (зменшують) фінансовий результат до оподаткування, при нарахуванні процентів за борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами (п.п. 140.2, 140.3 ст. 140 Кодексу);

- уточнено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму дивідендів, отриманих від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку ( п.п. 140.4.1 п. 140.1 ст. 140 Кодексу);

- уточнено термінологію умов, за яких відбувається збільшення фінансового результату до оподаткування при здійсненні контрольованих операцій, а саме слова «звичайних цін» замінено словами «ціни, визначені за принципом «витягнутої руки», та встановлено, що такі норми застосовуються за результатами податкового (звітного) року (п.п. 140.5.1, 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Конкретизовано умови та показники для розрахунку різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування, щодо вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у:

- неприбуткових організацій - зменшено обмеження щодо загального обсягу такого придбання з 50 до 25 розмірів мінімальної заробітної плати, а також уточнено, щодо яких неприбуткових організацій застосовуються коригування (внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання), а щодо яких є винятки (крім бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону),

- нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. При цьому визначено порядок розрахунку коригування у разі перевищення цін придбання над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки» (п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Виключено дублюючі норми підпункту 140.5.5 п. 140.5 ст. 140 Кодексу та конкретизовано умови застосування різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування, щодо витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидентів (п.п. 140.5.6, 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Уточнено редакцію різниці, передбаченої для збільшення фінансового результату до оподаткування, щодо безоплатно перерахованих неприбутковим організаціям сум коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, зокрема уточнено щодо яких неприбуткових організацій застосовуються коригування (внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг), а щодо яких є винятки (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону) (п.п. 140.5.9 п.1 40.5 ст. 140 Кодексу).

Пункт 140.5 ст. 140 Кодексу доповнено новими різницями, що збільшують фінансовий результат до оподаткування, а саме:

- щодо сум перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків (п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу);

- щодо сум витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно – правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків (п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу);

- щодо сум доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (п.п. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Змінено редакцію пункту 141.2 статті 141 Кодексу та на відміну від попередньої редакції з цього пункту виключено різниці за операціями з переоцінки інвестиційної нерухомості і біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, а також уточнено порядок розрахунку різниць стосовно врахування сум від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (п.п. 140.2.1, п.п. 140.2.4, п.п. 140.2.5 п. 140.2 ст. 140 Кодексу).

Підпункт 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу доповнено новою різницею, що зменшує фінансовий результат до оподаткування, – на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам безнадійної заборгованості.

Крім того, Законом № 1791 у новій редакції викладено підпункт 1 п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу щодо розрахунку перевищення розміру резерву банків та небанківських фінансових установ, який обраховується для визначення різниці, що збільшує фінансовий результат до оподаткування.

Так, розмір перевищення резерву над лімітом визначається лише за оцінкою однієї величини та не потребується, як було передбачено раніше, порівняння резерву з величиною кредитного ризику за активами, визначеними на кінець звітного періоду відповідно до вимог органу, що регулює діяльність банків, або органу, що регулює діяльність небанківських фінансових установ.

Крім того, 25-відсотковий розмір ліміту продовжено ще на 2017–2018 роки.

Законом № 1797 підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новими різницями, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування та виключають подвійне формування доходів або витрат – щодо сум доходів або витрат, врахованих для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року, які за правилами бухгалтерського обліку враховуються у складі доходів або витрат для визначення фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року (п. 42 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Ця та інша детальна інформація про зміни в оподаткування податком на прибуток підприємств у 2017 році викладена у листі ДФС України від 08.02.2017 № 2991/7/99-99-15-02-01-17.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

03.03.2017

Із 1 березня 2017 року - нова форма податкової накладної та декларації з ПДВ

Доводимо до відома платників податку на додану вартість, що з 1 березня поточного року набрали чинності нова форма податкової накладної та декларації з ПДВ, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. № 276 (далі - Наказ № 276) .

Зокрема, Наказ № 276 передбачає нові форми для:

1) податкової накладної;

2) податкової декларації з ПДВ;

3) уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань із ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

4) розрахунку податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Документ набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування (публікація в «Урядовому кур’єрі» за 28.02.2017 р. № 39).

 

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

03.02.2017

Як отримати податкову знижку по іпотечному кредиту

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з печаткою про перерахування коштів через касу, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, надавати документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Граничний термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку за 2016 рік – 29 грудня 2017 року. Декларацію про майновий стан і доходи платники податку подають до податкової інспекції за місцем податкової адреси (реєстрації). Право на отримання податкової знижки у 2017 році щодо витрат, понесених у 2016 році, на наступний рік не переноситься.

 Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

03.02.2017

Нюанси тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII продовжено до 1 вересня 2019 року дію тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Дія постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 із змінами і доповненнями (далі – Постанова № 15), якою були затверджені переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 31.12.2016 (включно), звільнялися від оподаткування ПДВ, обмежувалася лише 2016 роком.

При цьому станом на 01.01.2017 відповідного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, не прийнято.

Разом з тим, висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України щодо порядку застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ у 2014-2015 рр. для операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, викладені у відповідних судових рішеннях, які набрали законної сили, свідчать про наступне.

Оскільки у період з 01.01.2014 до 31.12.2015 (включно) норми ПКУ, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ, були чинними, та інших переліків відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до Постанови № 15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було, то протягом зазначеного періоду операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у переліках, затверджених Постановою № 15, звільнялися від оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, поширюється на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюється з 01.01.2017 до 31.12.2018 (включно).

При цьому до дати набрання чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, який буде визначати переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема, операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, слід використовувати переліки, затверджені Постановою № 15.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

02.01.2017

Щодо подачі декларації в електронному кабінеті платника

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ інформують, що у рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців, для фізичних осіб в Електронному кабінеті платника функціонують спеціальні сервіси.

Зокрема, «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді». Сервіс створено з метою забезпечення зручності платників, які бажають отримати відомості про доходи в електронному вигляді.

Для цього фізичній особі з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) необхідно в розділі «Подання заяв, запитів для отримання інформації» особистого кабінету створити та направити відповідний запит. Запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе.  Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

Також в Електронному кабінеті є можливість подати «Декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді».  Фізичні особи у відкритій частині Електронного кабінету платника можуть заповнити, зберегти та роздрукувати декларацію, а в розділі «Введення звітності» особистого кабінету з використанням ЕЦП можуть подати декларацію в електронному вигляді.

Зауважимо, що безкоштовно отримати ЕЦП Перечинці можна в пункті Акредитованого центру сертифікації ключів, який діє за адресою: м. Ужгород, вул. Духновича, 2. Довідки за телефоном: (0312) 61-46-41.

Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року запроваджено нову форму декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від  15 вересня 2016 року № 821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи  можна на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді.  Також матеріали роз’яснювального характеру з питань декларування громадянами доходів розміщено в банері «Декларування доходів громадян».

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

02.02.2017

Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, подають декларацію за 2016 рік не пізніше 03 травня 2017 року

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до норм Податкового кодексу України фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається самозайнятою особою за умови, що вона не є працівником в межах підприємницької діяльності чи незалежної професійної діяльності.

Особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами 2016 року відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України не пізніше 03 травня 2017 року та зобов’язані самостійно не пізніше 28 липня 2017 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ними податковій декларації.

Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

01.02.2017

Особливості надання податкової соціальної пільги багатодітним батькам

Розділ IV Податкового кодексу України не містить жодних виключень із загальних норм, які б дозволяли платникам податку на доходи фізичних осіб, що є багатодітними матір’ю (батьком) або утримують дитину-інваліда, продовжувати користуватися правом на ПСП на дітей після досягнення ними 18 років, наприклад, у разі їх навчання у вищих навчальних закладах (незалежно від форми навчання).

Підпунктом 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу чітко визначено, що ПСП, встановлені для цих категорій платників податків, надаються до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.

Платник податку, який утримує трьох дітей, при цьому одна дитина є інвалідом, має право на пільги, встановлені підпунктом 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу в розмірі 100 % суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 цього пункту в розрахунку на кожну дитину, крім дитини-інваліда, на яку пільга надається відповідно до пп. «б» пп. 169.1.3 в розмірі 150 % відповідно.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та в розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, обчислюється як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп.. 169.4.1 п. 169.4 зазначеної статті, та відповідної кількості дітей.

Отже, до кінця поточного року батько матиме право на пільгу в розмірі 100 % на доньок:

2 х 800,00 грн = 1600 грн і 150 % на сина = 1200 грн.

При цьому розмір його нарахованої заробітної плати не повинен перевищувати 6720 грн (2240,00 грн х 3 дітей) за умови, що матір дітей не користується правом на підвищення граничного розміру доходу для застосування ПСП відповідно до кількості дітей.

У наступному році за платником податку збережеться лише право на ПСП у розмірі 150 % (права на пільгу в розмірі 100 % і на підвищення граничного розміру доходу він утратить) за умови, що розмір доходу не перевищуватиме встановлений Податковим кодексом.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

01.02.2017

Перечинським платникам про особливості складання податкових накладних

з січня 2017 року

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797) п.п. «і» п. 201.1 ст. 201 ПКУ викладено в новій редакції, відповідно до якої з 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

При цьому платники податків мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду. У разі здійснення платниками податків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається в податковій накладній повністю.

Зміни щодо складання податкових накладних, запроваджені Законом № 1797 в частині зазначення в податковій накладній коду товару згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються до податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 січня 2017 року. Оскільки діюча форма податкової накладної не містить окремого поля для відображення коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код послуги тимчасово не зазначається.

Відсутність коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг в податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності відповідних змін до форми податкової накладної не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної.

Тобто, при здійсненні платниками податку, починаючи з 1 січня 2017 року операцій з постачання товарів у податковій накладній в обов’язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних і імпортних товарів – 10 знаків, для інших товарів – не менше 4 знаків). При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати).

Вищезазначені зміни стосуються також і розрахунків коригування до податкових накладних, які складаються з 1 січня 2017 року, незалежно від дати складання податкових накладних (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати), дро яких складаються такі розрахунки коригування.

В той же час у разі складання податкових накладних не за операціями з постачання товарів/послуг, а з метою нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ та/або статті 199 ПКУ (за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання чи починають використовуватися в неоподатковуваних операціях), код товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, не зазначаються.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

31.01.2017

Як отримати податкову знижку у разі переобладнання автомобіля

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ інформує, що фізичній особі, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) та хоче скористатися правом на податкову знижку, слід подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Така фізична особа відповідно до пп.166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового Кодексу України має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку.

При цьому, процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 р. N 607, із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до Порядку після переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (заяві про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається сертифікат відповідності для переобладнаних автобусів та акт технічної експертизи або сертифікат відповідності для інших транспортних засобів, що переобладнані.

Граничний термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку за 2016 рік – 29 грудня 2017 року. Декларацію про майновий стан і доходи платники податку подають до податкової інспекції за місцем податкової адреси (реєстрації). Право на отримання податкової знижки у 2017 році щодо витрат, понесених у 2016 році, на наступний рік не переноситься.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

31.01.2017

Актуально про порядок подання Звіту по ЄСВ

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування та на спрощеній системі оподаткування є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування. Такі платники зобов’язані подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі- Порядок).

Зокрема, такі особи формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми «початкова».

Граничний термін подання Звіту за 2016 рік – 9 лютого 2017 року.

Фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з таблицею 2 додатка 5 до Порядку.

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів Звіт згідно з таблицею 1 додатка 5 Порядку.

Фізичні особи-підприємці, які протягом звітного року змінювали систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці: таблицю 1 та таблицю 2 додатка 5 до Порядку (пункт 18 розділу IV Порядку).

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі.

Звіт, складений з порушенням вимог Порядку, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

За порушення норм Закону № 2464 статтею 25 цього Закону та статтею 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено фінансову та адміністративну відповідальність фізичних осіб-підприємців.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

30.01.2017

Новації для платників транспортного податку - 2017

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Наразі об`єктом оподаткування є легкові автомобілі середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000 грн (у минулому році транспортний податок сплачувався за автомобілі вартістю понад 1 033 500 грн).

Суттєво змінилися й правила обрахунку середньоринкової вартості автівок. Наразі Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, яке є відповідальним за визначення середньоринкової вартості автівок за методикою, встановленою Кабміном, до уваги братимуться лише марка авто, його модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального. Тип коробки переключення передач та пробіг легкового автомобіля, які фігурували у попередніх параметрах, відтепер не враховуватимуться.

Зміни законодавства також впроваджують конкретний термін інформування платників щодо об’єктів оподаткування транспортним податком. Відтепер перелік легкових автомобілів, які є об’єктом для нарахування транспортного податку має щорічно розміщуватися на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у термін до 1 лютого звітного року.

Розмір ставки податку за кожен легковий автомобіль залишився без змін – 25 000 грн, так само як й обов’язок юридичних осіб – власників автівок, які будуть вказані у зазначеному переліку, до 20 лютого п.р. подати до податкової інспекції за місцем реєстрації об`єкта оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Сплачується транспортний податок, як і раніше, за місцем реєстрації об`єктів оподаткування:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

30.01.2017

Своєчасне подання звітності – уникнення штрафних санкцій

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність при вчиненні порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:

- в розмірі 170 грн за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);

- в розмірі 1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

30.01.2017

Декларуємо доходи при отриманні спадщини чи подарунка у 2016 році

Фізичні особи - резиденти, які отримали у 2016 році спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, який не відноситься до членів сім’ї першого ступеня споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків від вартості будь-якої спадщини (подарунка). Таким фізичним особам необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкової інспекції за місцем свого проживання не пізніше 03 травня 2017 року та задекларувати отримані доходи, які також слід оподаткувати військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Нараховані самостійно в декларації податок на доходи фізичних осіб та військовий збір необхідно сплатити не пізніше 28 липня 2017 року.

При цьому, фізичні особи - платники податку, які одержали дохід у вигляді спадщини (подарунка), який згідно із Кодексом оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунка) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою податку, звільняється від оподаткування військовим збором.

Фізичні особи – платники податку, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини (подарунка) та сплатили податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунка) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

27.01.2017

До уваги платників податків! Змінені рахунки по кодах податкових та митних платежів

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ повідомляють, що змінені рахунки по кодах податкових та митних платежів.

Зокрема, змінено:

14020800 (акцизний податок з вироблених в Україні товарів (продукції)/транспортні засоби (крім мотоциклів і велосипедів));

14021900 (акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) /пальне );

18050500 (єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка с/г виробництва за попередній рік перевищує 75%) .

Крім цього змінені рахунки по митних платежах:

14030800 (акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)/транспортні засоби (крім мотоциклів і велосипедів)) ,

14031900 (акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) /пальне),

15010500 (мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності та громадянами).

Зарахування на вказані рахунки розпочнеться із 30 січня 2017 року.

 Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

 

27.01.2017

Зміни, щодо порядку надання податкової знижки на навчання

Фахівці Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ, що пунктом 75 розділу І Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 1 січня 2017 року, внесені зміни до підпункту 166.3.3 пункту 166.3 статті Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила включення до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб оплаченої вартості навчання фізичної особи.

Зокрема, в оновленій редакції п.п.166.3.3 ПКУ визначено, що дозволяються включати до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів (раніше у нормі було зазначено «на користь закладів освіти»).

Крім того, з 2017 року для отримання податкової знижки у разі оплати вартості навчання членів сім’ї першого ступеня споріднення не обов’язково, щоб такий член сім’ї не одержував заробітної плати, тобто такий член сім’ї може бути працевлаштованим, отримувати зарплату, а особа, яка оплачує на його користь вартість навчання, може включити витрати до податкової знижки.

Зауважимо, що до 1 січня 2017 року сума витрат, дозволена до включення до податкової знижки, не могла перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2016 році – 1930 грн). З 1 січня 2017 року всі обмеження щодо розміру витрат скасовані.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

27.01.2017

Вирішили припинити підприємницьку діяльність – незабудьте подати податкову декларацію

Фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Це передбачено п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ та п. 177.5 ст.177 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до податкового законодавства фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Зауважимо, що фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

При проведенні державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

26.01.2017

Справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Право оренди земельної ділянки відповідно до статті 93 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Форму договору затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі». Постановою КМУ від 23 листопада 2016 року № 843 «Про внесення змін до Типового договору оренди землі» внесено зміни до Типового договору оренди землі і, зокрема, в частині визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форму надання інформації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 № 783 «Про затвердження форми Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності».

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у користування визначено статтею 122 Земельного кодексу. Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають у користування земельні ділянки для всіх потреб із земель комунальної власності відповідних територіальних громад. Обласні та районні ради передають у користування земельні ділянки для всіх потреб з відповідних земель спільної власності територіальних громад. Районні державні адміністрації передають у користування земельні ділянки для всіх потреб із земель державної власності (крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення), у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб, а за межами населених пунктів для ведення водного господарства, будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району та індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають у користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для всіх потреб, окрім земельних ділянок дна територіального моря та зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Обласні державні адміністрації передають у користування земельні ділянки із земель державної власності для всіх потреб (крім повноважень, визначених для районних державних адміністрацій та органів державної влади з питань земельних ресурсів) у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена. Крім того, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про вилучення земельних ділянок, їх викуп або примусове відчуження і надавати їх у користування для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

26.01.2017

Щодо декларування доходів фізичних осіб та нову декларацію

У Перечинському відділення УжгородськоїОДПІ нагадують, що з початку 2017 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2017 року запроваджується нова форма декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» (далі – наказ № 821).

Наказом № 821 приведено податкову декларацію у відповідність до змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 24 грудня 2015 року № 909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», а саме:

- кількість додатків зменшено з чотирьох до двох, в яких платники податків здійснюють розрахунок податкових зобов’язань з урахуванням понесених витрат, розрахунок інвестиційного прибутку (додаток Ф1) та розрахунок податкових зобов’язань самозайнятими особами;

- змінено порядок розрахунку податкових зобов’язань із доходів, отриманих фізичною особою від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з урахуванням змін щодо порядку сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб;

- уточнені показники податкової декларації з урахуванням введення в дію ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків тощо.

Нагадуємо, що у зв’язку із впровадженням ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та скасуванням пп. «є» п. 176 ст. 176 Кодексу, у платників податку, які отримували доходи від двох та більше податкових агентів у розмірі, визначеному пп. «є» п. 176 ст. 176 Кодексу, за результатами 2016 року не виникає обов’язку щодо подання декларації.

Фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з 01 січня 2016 року авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховують та сплачують згідно з фактичними даними, визначеними у Книзі обліку доходів та витрат, кожного календарного кварталу до 20 числі місяця, наступного зо кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). При цьому авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

25.01.2017

Платникам про підстави для формування податкового кредиту

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 ПКУ, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.

Отже, податковий кредит може бути сформований платником податку без отримання податкової накладної на підставі рахунку за послуги, виставленого їх постачальником, при дотриманні таких обов’язкових умов:

- постачається послуга (а не товар);

- вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;

- рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця (постачальника) таких послуг.

Факт формування податкового кредиту отримувачем послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, на підставі рахунку, виставленого постачальником таких послуг, не звільняє такого постачальника від обов’язку зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, складену за операцією з постачання таких послуг.

При цьому після реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної сума ПДВ, зазначена у ній, не може бути включена отримувачем послуг до складу податкового кредиту, оскільки податковий кредит за операцією з постачання (отримання) таких послуг уже було сформовано на підставі рахунку, виставленого постачальником послуг.

Довідково. Детальна інформація щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ на підставі рахунку, що виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, викладена у листі ДФС України від 23.12.2016 № 40753/7/99-99-15-03-01-17.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

25.01.2017

Податкова соціальна пільга у 2017 році

Законом про Держбюджет-2017 закладено соціальні показники, на основі яких розраховується, зокрема, податкова соціальна пільга (далі – ПСП).

Нагадаємо, Податковим кодексом України передбачено ПСП для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року. Перелік соціальних пільг, порядок їх надання та категорії платників, які мають право на застосування ПСП визначені статтею 169 Податкового кодексу України

Статтею 7 Закону про Держбюджет-2017 визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2017 р. становить 1600 грн. З урахуванням зазначеного протягом 2017 року розмір загальної ПСП становитиме 800 грн.

Незважаючи на збільшення впродовж року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року, тобто протягом звітного податкового року розмір цієї пільги залишається незмінним. ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винарогоди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та заокругленого до найближчих 10 грн (у 2017 р. – 2240 грн).

Для застосування ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП та документи, що підтверджують таке право. Слід зазначити, що ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податків, який крім основного місця роботи працює також за сумісництвом, на свій розсуд має обрати для себе найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати, незважаючи на те, де в нього перебуває трудова книжка.

ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про її застосування та документів, що підтверджують таке право. Перелік зазначених документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227. Якщо заяву і підтвердні документи надано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого у такому місяці.

ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з наданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування ПСП Податковим кодексом не передбачено.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

24.01.2017

Щодо ставок нарахування ЄСВ для роботодавців

 у 2017 році

З 1 січня 2017 року набули чинності зміни до Закону № 2464, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність. Крім того, Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн, а мінімальна заробітна плата – 3200 грн.

Відтак, базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).

Оскільки для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), то мінімальна сума єдиного внеску для таких осіб за 2017 рік складає: з 01 січня – 704 грн (3200 х 22 відсотки).

Для фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку мінімальна сума єдиного внеску у 2017 році складає: з 01 січня 2017 року – 352 грн (3200 х 0,5 х 22 відсотки).

Водночас наголошуємо, що страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.

Роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої заробітної плати (доходу) найманим працівникам у розмірі 22% до визначеної бази нарахування єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Також Законом N 2464 визначено, що єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Відтак вищевказаний Закон передбачає, що єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50% у загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Разом з тим, враховуючи зазначене, норма частини п`ятої ст. 8 Закону № 2464 щодо нарахування та сплати єдиного внеску із розрахунку не нижче встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць не поширюється на заробітну плату інваліда, працевлаштованого за основним місцем роботи на підприємстві, де застосовується ставка 8,41 (5,5 або 5,3)%. Для зазначених працівників сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Варто зазначити, що роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, зарплату нижчу за мінімальну, але за умови, якщо сума нарахованої зарплати не менша, ніж частина від мінімальної зарплати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Однак роботодавець розраховує суму ЄСВ як добуток розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), і ставки ЄСВ незалежно від того, що працівник трудився неповний робочий день.

Під час нарахування зарплати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

24.01.2017

З 4 січня знижено суму готівкових розрахунків

 до 50 тис. грн

У Перечинському відділенні Ужгородської ОДПІ інформують, що з 4 січня 2017 року знижено граничну суму готівкових розрахунків за участю фізичних осіб зі 150 до 50 тис. грн.

Змінами, внесеними постановою Правління Нацбанку України від 25.11.2016 № 407 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210» передбачено, що граничну суму розрахунків готівкою між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня встановлено у розмірі 50 тис. грн, а також фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, – у розмірі 50 тис. грн. Слід зауважити, що граничну суму розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня залишено без змін – у розмірі 10 тис. грн.

Передбачається також, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 50 тис. грн, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса) на окремий поточний рахунок у національній валюті.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

23.01.2017

Податок на нерухомість: новації – 2017

Перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, доповнено. Зокрема, до таких об’єктів віднесено:

- об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулось виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

- об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячих юнацько-спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулось виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

- об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та параолімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

- об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним та прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей (пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу).

Звертаємо увагу, нововведенням є те, що пільги з податку на нерухомість, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, для фізичних осіб не застосовуються до:

- об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої пп. 266.4.1 зазначеного пункту (пільга у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку);

- об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Також розширено зміст інформації, що подається до контролюючих органів органами державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб. Так, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку як фізичними, так і юридичними особами, подаються щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу (за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) (пп. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Крім того, Законом України від 20.12.2016 № 1791 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» встановлено, що з 01.01.2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік згідно з цим Законом встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

23.01.2017

Продаж власної продукції тваринництва: зміни в оподаткуванні

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2017 р. – 160 тис. грн).

Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений вищезазначеним підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана подати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.

Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 160 тис. грн. Зауважимо, до внесення змін граничний дохід становив 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

23.01.2017

Платникам про анульований кредит: зміни в оподаткуванні ПДФО

Надано право платнику податків на розстрочення сплати протягом трьох років суми податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит) (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України). За кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.

Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом з декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, які призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, який настає за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 20 грудня), починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву в довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Переглянуто розмір основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, яке не підлягає оподаткуванню (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України). Основна сума боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягає оподаткуванню у разі, якщо така сума не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) (у 2017 р. – 800 грн), встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Довідково. До внесення змін розмір основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, яка не підлягала оподаткуванню, становив 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік).

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

20.01.2017

Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування

За інформацією, одержаною ДФС України від Міністерства закордонних справ України, станом на 1 січня 2017 року набрали чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

Зокрема, з такими країнами: з Австрією (20.05.1999), Азербайджаном (03.07.2000), Алжиром (01.07.2004), Бельгією (25.02.1999), Білорусією (30.01.1995), Болгарією (03.10.1997), Бразилією (26.04.2006), Великою Британією (11.08.1993), В’єтнамом (19.11.1996), Вірменією (19.11.1996), Грецією (26.09.2003), Грузією (01.04.1999), Данією (21.08.1996), Єгиптом (27.02.2002), Естонією (24.12.1996), Ізраїлем (20.04.2006), Індією (31.10.2001), Індонезією (09.11.1998), Іраном (21.07.2001), Ірландією (17.08.2015), Ісландією (09.10.2008), Італією (25.02.2003), Йорданією (23.10.2008), Казахстаном (14.04.1997), Канадою (22.08.1996), Кіпром (07.08.2013), Киргиз станом (01.05.1999), Китаєм (18.10.1996), Республікою Корея (19.02.2002), Кувейтом (22.02.2004), Латвією (21.11.1996), Ліваном (06.09.2003), Лівією (31.01.2010), Литвою (25.12.1997), Македонією (23.11.1998), Марокко (30.03.2009), Мексикою (06.12.2012), Молдовою (27.05.1996), Монголією (03.11.2006), Нідерландами (02.11.1996), Норвегією (18.09.1996), Об’єднаними Арабськими Еміратами (09.03.2004), Пакистаном (30.06.2011), Південно-Африканською Республікою (23.12.2004), Польщею (11.03.1994), Португалією (11.03.2002), Російською Федерацією (03.08.1999), Румунією (17.11.1997), Саудівською Аравією (01.12.2012), Сінгапуром (18.12.2009), Сирією (04.05.2004), Словаччиною (22.11.1996), Словенією (25.04.2007), США (05.06.2000), Таджикистаном (01.06.2003), Таїландом (24.11.2004), Туреччиною (29.04.1998), Туркменістаном (21.09.1999), Угорщиною (24.06.1996), Узбекистаном (25.07.1995), Фінляндією (14.02.1998), Францією (01.11.1999), ФРН (04.10.1996), Хорватією (01.06.1999), Чехією (20.04.1999, зі змінами 09.12.2015), Швейцарією (26.02.2002), Швецією (04.06.1996).

Конвенція між Кабінетом Міністрів України і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал, яка була підписана 22 березня 2001 року та набрала чинності 29 листопада 2001 року, застосовується у відносинах України з Республікою Сербія та з Республікою Чорногорія.

Крім того, відповідно до статті 7 Закону України «Про правонаступництво України» Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами. Договори СРСР діють у відносинах України з такими країнами: Іспанією, Малайзією, Японією.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

20.01.2017

Як з 1 січня оформляється запит на податкову консультацію

Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 1 січня 2017 року,  змінено порядок надання податкових консультацій платникам податків.

Згідно з оновленою статтею 53 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 (раніше – 30) календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Вказаний термін може бути продовжено уповноваженою особою органу ДФС на строк не більше 10 календарних днів, із письмовим повідомленням платника про таке продовження до закінчення 25-денного строку.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв`язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

- підпис платника податків;

- дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

 Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

_____________________________________________

13.01.2017

Стартувала  нова деклараційна кампанія

З початку 2017 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року.

За вибором платника податків декларації подаються за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Звертаємо увагу, що поштою документи потрібно надсилати з повідомленням про вручення та з описом про вкладення не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання. Якщо ж декларація подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису, то надсилати її потрібно не пізніше закінчення останньої години граничного строку подання.

У разі необхідності, у Перечинському відділенні Ужгородської ОДПІ, декларанти зможуть отримати безкоштовні консультації і допомогу в заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи. Бланки декларацій надаються платникам податків безкоштовно.

Граничні строки подання декларації:

- для громадян та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 1 травня року, що настає за звітним. Останній день подання декларації за 2016 рік – 3 травня 2017 року;

- для підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування)  – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року). Останній день подання декларації за 2016 рік – 9 лютого 2017 року;

Також варто зазначити, що з 1 січня 2017 року запроваджується нова форма декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

12.01.2017

Акцизний податок:  новації 2017-го

Законом України від від 20.12.2016. р. № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791-VIII) акцизний податок з роздрібного продажу пального скасований. З 1 січня цей податок не нараховується і не сплачується. Водночас значно зросли ставки акцизного податку на пальне – на 12-44% в залежності від товару. 

Звертаємо увагу, Звіт за грудень 2016 року за формами № 1-РА та № 1-РТ суб’єктам господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами необхідно подати не пізніше 10 січня 2017 року.

Разом з тим, з 1 січня 2017 року подання звітності за формами № 1-РА та № 1-РТ скасовано (Закон №1791-VIII). Також, до суб’єктів господарювання не застосовуватимуться штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання з недостовірними відомостями звітів за формами № 1-РА та № 1-РТ з дати виникнення зобов’язання щодо подання такого звіту. 

Нагадуємо, Декларацію акцизного податку за грудень 2016 року необхідно подати не пізніше 20 січня 2017 року. Декларація вперше подається за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2016 №841 «Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку».

Ставки акцизного податку з 1 січня у 2017 року зросли і становлять:

 - пиво – 2,78 грн. за 1 л.;

- вина – від 0,01 до 11,65 за 1 л.;

- спирт – 126,96 грн. за 1 л. 100-відсоткового спирту; 

- тютюнові вироби – 445,56 за 1 тис.штук;

- пальне (бензини моторні) – 213,5 євро за 1000 кг.;

- пальне (дизельне пальне ) – 139,5 євро за 1000 кг..

Нові ставки застосовуються з 1 січня 2017 року, крім ставок на алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку. Останні набирають чинності з 1 березня 2017 року. 

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

12.01.2017

 Щодо скасування спеціального режиму оподаткування

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу ХІХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з 1 січня 2017 року втрачає чинність стаття 209 Кодексу, яка регламентує умови застосування спецрежиму сільськогосподарськими товаровиробниками.

Одночасно, з 1 січня 2017 року набув чинності Закон України від 20 грудня 2016 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», яким внесено ряд змін до Кодексу в частині врегулювання окремих питань, пов’язаних із скасуванням спецрежиму.

Зазначене стосується всіх сільськогосподарських підприємств, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу, включаючи платників, які були зареєстровані як суб’єкти спецрежиму (подавали декларації 0121-0123), так і тих, які відповідно до пункту 209.18 статті 209 Кодексу відповідали критеріям, визначеним статтею 209 Кодексу, але не обрали спецрежиму, та залишали суми ПДВ від реалізації  сільськогосподарської продукції у власному розпорядженні (подавали податкові декларації 0130) (далі – сільгоспвиробники).

Таким чином, з урахуванням вказаних вище змін передбачається, зокрема:

- скасування реєстрації суб’єктів спецрежиму та переведення їх на загальну систему оподаткування. При цьому для здійснення переходу на загальну систему оподаткування від сільгоспвиробника не вимагається подання заяви про зняття з його реєстрації як суб’єкта спецрежиму або про його реєстрацію як платника ПДВ на загальних підставах. Таке виключення із реєстру суб’єктів спецрежиму оподаткування буде здійснено на підставі рішення контролюючого органу;

- закриття рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), які додатково відкриті відповідно до пункту 200¹.2 статті 200¹ Кодексу сільськогосподарським товаровиробникам (далі - додаткові електронні рахунки). Додаткові електронні рахунки будуть закриті після проведення розрахунків з бюджетом за деклараціями з ПДВ із позначками 0121-0123 за результатами останнього звітного періоду 2016 року: для  сільгоспвиробників, які застосовують місячний податковий період – починаючи з 31 січня 2017 року; для сільгоспвиробників, які застосовують квартальний податковий період – починаючи з 20 лютого 2017 року;

 - обмеження терміну реєстрації податкових накладних, складених сільгоспвиробниками за операціями з постачання  сільськогосподарських товарів/послуг в межах спецрежиму. Усі податкові накладні/розрахунки коригування, складені сільгоспвиробниками за операціями з постачання  сільськогосподарських товарів/послуг в межах спецрежиму оподаткування, у тому числі з порушенням терміну реєстрації, встановленим пунктом 201.10 статті 201 Кодексу (тобто у яких дата складання до 31.12.2016 року включно), можуть бути зареєстровані лише до 15 січня 2017 року включно. Починаючи з 16 січня 2017 року реєстрація таких податкових накладних та розрахунків коригування здійснюватися не буде;

- перенесення від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, що сформувалася в результаті здійснення сільськогосподарської діяльності, до податкової декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

12.01.2017 

Щодо періоду, за який необхідно сплатити ЄСВ у разі припинення підприємницької діяльності

Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755)), а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.

Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

У разі припинення діяльності фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пункт 8 розділу ІІІ Порядку).

Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою –підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.

Крім цього, зняття з обліку фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – за їхньою заявою, після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Ця та інша детальна інформація викладена в листі ДФС України від 30.12.2016 № 41658/7/99-99-13-02-01-17.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

11.01.2017 

У яких розмірах із 2017 року сплачується єдиний податок для 1-ї та 2-ї груп

Відповідно до пп. 1, 2 п. 30 розділу І Закону України від 20.12.2016 № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» із 01.01.2017 р. ставки єдиного податку дорівнюватимуть:

для єдинників групи 1 – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (з 01 січня 2017 року – 1600 грн);

для єдинників групи 2 – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (з 01 січня 2017 року – 3200 грн).

Тобто з 2017 року фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад для фізичних осіб – підприємців, які провадять господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для 1-ї групи платників єдиного податку – у межах до 10% розміру прожиткового мінімуму (до 160 грн);

2) для 2-ї групи платників єдиного податку – у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати (до 640 грн).

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

11.01.2017 

Про подання податкової звітності з податку на прибуток

Статтею 137 Податкового кодексу України для податку на прибуток підприємств передбачено податкові (звітні) періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ПКУ) та річний податковий (звітний) період (п. 137.5). Отже, при складанні податкової звітності з податку на прибуток платник визначає та заповнює відомості стосовно базового звітного періоду.

Для податкової декларації з податку на прибуток форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2016 № 585, в рядку 2 заголовної частини декларації передбачено поле для позначки «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік».

Якщо для податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік зазначено позначку «Базовий звітний період квартал», то граничним строком подання буде 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року, а якщо - «Базовий звітний період рік», то граничним строком подання буде 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року. Платниками податку на прибуток підприємств, що подають звітність засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (далі – в електронному вигляді):

- для базового звітного періоду квартал обирається електронна форма з кодом J0100115 (коди додатків J0110307, J0110605, J0111305, J0111406, J0111505, J0111605, J0111706, J0111803, J0112803);

- для базового звітного періоду рік обирається електронна форма з кодом J0108103 (коди додатків J0180303, J0180603, J0181303, J0181403, J0181503, J0181603, J0181703, J0181803, J0182803).

При складанні та поданні на паперових носіях розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2015 № 544, після рядка 2 заголовної частини розрахунку платнику рекомендується зазначати на бланку самостійно слова «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік». Відповідно, якщо для розрахунку за 2016 рік зазначено слова «Базовий звітний період квартал», то граничним строком подання буде 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року, а якщо - «Базовий звітний період рік», то граничним строком подання буде 60 календарних днів що настають за останнім календарним днем 2016 року.

Платники податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво та подають звітність в електронному вигляді, використовуючи адаптовані електронні форми із зазначенням необхідних позначок, мають можливість:

- для базового звітного періоду квартал обрати електронну форму з кодом J0100608 (коди додатків J0165103, J0165203, J0165303) або J0100807(коди додатків J0185103, J0185203, J0185303);

- для базового звітного періоду рік обрати електронну форму з кодом J0170601 (коди додатків J0176101, J0176201, J0176301) або J0170801 (коди додатків J0178101, J0178201, J0178301).

 Реєстр електронних форм податкових документів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/70727.html. 

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

10.01.2017 

Щодо сум єдиного внеску, які необхідно сплатити у 2017 році

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон № 1801) визначено:

- прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2017 рік:

з 01 січня 2017 року – 1600 грн;

з 01 травня 2017 року – 1684 грн;

з 01 грудня 2017 року – 1762 грн;

- мінімальна заробітна плата у 2017 році, відповідно до Закону № 1801:

з 01 січня 2017 року – 3200 грн.

Враховуючи розмір єдиного внеску (22 відс.) та норми Закону № 1801, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність на 2017 рік становитиме:

з 01 січня 2017 року – 40000 грн (1600 х 25);

з 01 травня 2017 року – 42100 грн (1684 х 25);

з 01 грудня 2017 року – 44050 грн (1762 х 25).

Якщо сума доходу (прибутку) на місяць перевищує цю суму, то єдиний внесок сплачується лише з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка встановлена законодавством, тобто максимальна сума єдиного внеску, яку необхідно сплатити фізичній особі – підприємцю та особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, за 2017 рік складатиме:

з 01 січня 2017 року – 8800 грн (40000 х 22 відс.);

з 01 травня 2017 року – 9262грн (42100 х 22 відс.);

з 01 грудня 2017 року – 9691 грн (44050 х 22 відсотки).

Оскільки для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), то мінімальна сума єдиного внеску для таких осіб за 2017 рік складатиме:

з 01 січня – 704 грн (3200 х 22 відсотки).

Для фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 ПКУ, та скористалися зазначеною нормою, мінімальна сума єдиного внеску у 2017 році складатиме:

з 01 січня 2017 року – 352 грн (3200 х 0,5 х 22 відсотки).

Водночас наголошуємо, що страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.

Щодо звільнення від сплати єдиного внеску

З 01 січня 2017 року фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта статті 4 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774). Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

06.01.2017 

Торговців алкоголем і тютюном, що не звітували про обсяги обігу в 2016-му, не штрафуватимуть

Підпунктом 6 п. 2 р. ІІ Закону України від 20.12.2016. р. № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481).

Зокрема, скасовано обов’язок власників ліцензій на роздрібну торгівлю подавати щомісячний звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів (відповідних уточнень зазнала ч. 3 ст. 16 Закону № 481). Водночас передбачено: штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів не застосовуються до суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов’язання щодо подання такого звіту.

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

05.01.2017

Про справляння земельного податку

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі. При цьому згідно з положеннями глави 15 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) юридичні особи, які засновані громадянами України або юридичними особами України, можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу;

в) прийняття спадщини;

г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

 Землекористування згідно з вимогами Земельного кодексу може бути постійним та умовах оренди. Право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

 Зокрема, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх  підприємства (об’єднання), установи та організації;

в) релігійні організації країни, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування»;

д) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності;

е) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

 Особливу увагу необхідно звернути на те, що відповідно до пункту 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу юридичні особи, які мають у постійному користуванні  земельні ділянки, але згідно з Земельним кодексом, прийнятим у 2001 році, не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

 Положення пункту 6 розділу Х щодо обов’язку переоформити право постійного користування Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). З огляду на викладене такі суб’єкти господарювання також є платниками земельного податку.

 Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Надалі таку довідку необхідно подавати за умови затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

 Ставки земельного податку визначаються рішеннями органів місцевого самоврядування, оскільки з 1 січня 2015 року плату за землю віднесено до місцевих податків як одну із складових податку на майно.

 При цьому необхідно звернути увагу, що за відсутності рішення місцевої ради, плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пункт 12.3 статті 12 Кодексу).

 Зазначену норму також необхідно врахувати для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

 Рішення місцевої ради оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування ставок податків та пільг. Копія прийнятого рішення надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники податку. Граничним терміном подання копії рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку відповідно до статті 284 Кодексу з 25 грудня року, що передує звітному.

 Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб також визначено статтею 282 Кодексу. Статтею 283 Кодексу надається перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

 Порядок застосування пільг зі сплати земельного податку викладено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДФС України від 28.05.2015 № 379 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування пільг зі сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування».

 Відповідно до статті 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти рад, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є  обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

 Водночас нагадуємо, що загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема ставок податку, податкових пільг, визначено статтею 7 Кодексу.

 Крім того, рішенням місцевої ради встановлюються ставки податку у розрізі категорій земельних ділянок та користувачів (власників), але граничний розмір ставок земельного податку передбачено Кодексом. При цьому місцевим радам не надано право встановлювати індивідуальні пільгові ставки для окремих юридичних осіб або звільняти їх від сплати податків.

 

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ

 

________________________________________________________________________________________

 

Дальше 2016

 Дальше 2016

 Дальше 

дальше

дальше