а Untitled Page

Перечинське відділення Ужгородської ОДПІ інформує

01.08.2019

Відображення в бухгалтерському обліку неустойки (штрафів, пені)

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон), який поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.

Відповідно до Закону одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип нарахування, за яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи - це документи, які містять відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства), які повинні мати обов’язкові реквізити, визначені Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Згідно з пунктом 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі - НП(С)БО) або міжнародними стандартами фінансової звітності (далі - МСФЗ), або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства.

Якщо підприємство для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності застосовує МСФЗ, то відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій щодо визнання неустойки (штрафів, пені) доходами здійснюється відповідно до вимог МСФЗ.

Листом Міністерства фінансів України від 24.09.2018 № 35210-06-5/24914 надано роз’яснення щодо тлумачення МСФЗ, яке розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України в підрубриці «Бухгалтерський облік» рубрики «Дохідна політика» розділу «Бюджет».

У разі застосування підприємством для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності НП(С)БО для відображення господарських операцій, пов’язаних з нарахуванням та отриманням неустойки (штрафів, пені), застосовуються НП(С)БО І0 «Дебіторська заборгованість», 15 «Дохід» затверджені наказами Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237 та від 29.11.1999 № 290 відповідно, та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (далі - Інструкція).

Статтею 18 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно з Інструкцією на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» рахунку 71 «Інший операційний дохід» узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.

Вищезазначена інформація щодо відображення в бухгалтерському обліку неустойки (штрафів, пені) викладена у листі Міністерства фінансів України від 11.07.2019 № 35210-06-63/17879.

 

Перечинська ДПІ

 

 

31.07.2019

 

До уваги платників податків!

Перечинська ДПІ інформує, що після завершення технічного обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового розпочинається приймання документів, форми яких затверджені наказом № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 р. за № 753/33724 з урахуванням норм Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року необхідно подати акцизну накладну за формою J/F1203201 (далі АН_РП), складену з дотриманням таких умов:

АН_РП  складається виключно в двох примірниках (в полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» встановлюється значення «0»);

у полі «Умови оподаткування» встановлюється значення «0» або «4»;

у полі «Напрям використання» встановлюється значення «3»;

дата складання АН_РП може приймати лише значення «01.07.2019»;

дані щодо особи, що реалізує пальне – дані про платника податку або суб`єкта господарювання, який з 1 липня 2019 року не підпадає під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу та у якого станом на 16 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального обліковуються обсяги залишків пального;

особа-отримувач пального – дані про платника податку, який підпадає під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу і який станом на 01.07.2019 зареєстрований платником податку;

дані щодо акцизного складу або  пересувного акцизного складу, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, не заповнюються.

дані щодо акцизного складу або пересувного акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне заповнюються в обов’язковому порядку.

Для врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА_РПСЕ) залишків пального у суб`єктів господарювання, які до 1 липня 2019 р. не підпадали під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а з 1 липня 2019 р. підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу, облік якого в системі електронного адміністрування реалізації пального не здійснювався, такі платники податку подають заявку на поповнення обсягів залишку пального за формою J/F0210901 (далі – Заявка), складену з дотриманням таких умов:

на один акцизний склад подається одна заявка;

заявки подаються тільки з ознакою «Основна»;

у полі «Дата складання» зазначається «01.07.2019»;

у полі 2 табличної частини «Умова оподаткування» зазначається «5»;

у полях 7,8,9 табличної частини зазначається значення «0».

Для відображення в СЕА_РПСЕ після закінчення терміну подання заявок буде використана остання за часом подання заявка, яка отримала позитивну квитанцію по конкретному акцизному складу.

Перечинська ДПІ

 

 

30.07.2019

Змінились умови отримання електронних довірчіх послугу за допомогою сервісу ДФС

Звертаємо вашу увагу, що з 22.07.2019 на офіційному інформаційному ресурсіhttps://acskidd.gov.ua (далі – Сайт) Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі - Надавач) опубліковано Регламент Надавача, який набирає чинності через 10 днів з дня опублікування. Також наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 18.07.2019 № 74 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:

-  Реєстраційна картка для фізичної особи;

-  Реєстраційна картка для юридичної особи;

-  Додаток до Реєстраційної картки;

-  Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;

-  Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг необхідно використовувати з 22 липня 2019 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися відокремленими пунктами реєстрації користувачів Надавача до 31 липня 2019 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на Сайті.

Ключі згенеровані на незахищені носії ключової інформації діятимуть до закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Перейти самостійно з незахищеного носія ключової інформації на захищеним носій ключової інформації можливо за допомогою електронного сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом.

Детальна інформація за посиланням:https://acskidd.gov.ua/news#252.

 

Перечинська ДПІ

 

25.07.2019

 

До уваги суб’єктів господарювання та банків-резидентів України!

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 605) установлено, що ввезення товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови та їх митне оформлення дозволяються на суму здійсненої суб’єктами господарської діяльності України передоплати за поставку таких товарів, якщо зазначена передоплата була здійснена до введення в дію застосованої цією постановою заборони та за умови попереднього отримання документального підтвердження здійснення такої передоплати Державною фіскальною службою від банківської установи за зверненням суб’єкта господарської діяльності України.

Державна фіскальна служба веде електронний реєстр отриманих від банківських установ підтверджень здійснення передоплати за поставки товарів суб’єктами господарської діяльності України, інформує таких суб’єктів про отримання підтверджень та забезпечує доступ митниць до зазначеного реєстру.

Електронний реєстр отриманих від банківських установ підтверджень буде вестись за допомогою вебсервісу ДФС обміну митною інформацією.

Перечинська ДПІ

 

 

23.07.2019

Щодо дотримання правил наведення коду виду умови оподаткування пального акцизним податком у митних деклараціях

У зв’язку з запровадженням згідно з Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» нової системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі - СЕАРП та СЕ) з питань обліку в СЕАРП та СЕ пального, що ввозиться на митну територію України, повідомляємо.

Обсяги ввезеного на митну територію України пального обліковуються в СЕАРП та СЕ та зараховуються автоматично на підставі оформлених митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до підпункту 14.1.141 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ.

Таким чином ПКУ відносить до пального всі підакцизні товари, визначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ.

У зв’язку з цим, з метою обліку та зарахування ввезеного пального за даними митних декларацій в розрізі умов оподаткування до СЕАРП та СЕ, з 23.07.2019 при декларуванні за митними деклараціями типів «IMXXYY» (де «XX» - код відповідного .митного режиму «40» або «41», a «YY» - один з кодів «АА», «ДР», «ДЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ») товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ (крім непідакцизних товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, що згідно з описом можуть відноситись як до підакцизних, так і до непідакцизних), в окремому полі електронної митної декларації або електронної копії митної декларації на паперовому носії без наведення в паперовому примірнику необхідно зазначати код виду умови оподаткування пального акцизним податком згідно з ПКУ, а саме:

«01» - сплата акцизного податку в загальному порядку за ставками згідно з підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ;

«02» - звільнення від оподаткування акцизним податком згідно зі статтею 213 ПКУ;

«03» - оформлення векселя та часткова сплата акцизного податку на умовах, встановлених пунктом 229.8 статті 229 ПКУ, при ввезенні на митну територію України бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710123100, 2710127000 та 2710192100;

«04» - оподаткування на умовах, встановлених пунктами 229.2 - 229.7 статті 229 Податкового кодексу України пального, ввезеного на митну територію України в якості сировини для виробництва непідакцизної продукції.

Вищезазначена інформація викладена у листі ДФС України від 22.07.2019 № 23510/7/99-99-18-02-01-17

Перечинська ДПІ

 

22.07.2019

До уваги платників!!!

Перечинська ДПІ Ужгородського управління ГУ ДФС у Закарпатській області надає інформацію щодо приведення у відповідність облікових даних фізичних осіб - підприємців на виконання рішень ДФС та повідомляє таке.

Відповідно до Цивільного кодексу України фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиного державного реєстру) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до частини третьої статті 17 та частини другої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) усі діючі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру, подають державному реєстратору заяву для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. При цьому Законом не визначено граничного строку для проведення такого включення та не встановлено відповідальності у разі неподання державному реєстратору документів для включення до Єдиного державного реєстру.

Крім того, у витягах з Єдиного державного реєстру зазначається, що Єдиний державний реєстр у стані формування, а інформація про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зареєстрованих до 01.07.2004 та не включених до Єдиного державного реєстру, отримується в органі виконавчої влади, в якому проводилась державна реєстрація.

Отже, фізичні особи - підприємці зареєстровані до 01.07.2004, стосовно яких не проводилася державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (в тому числі до створення Єдиного державного реєстру), не втратили статусу фізичної особи - підприємця.

Відповідно до законів України від 04 липня 2013 року № 404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» та від 04 липня 2013 року № 406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» Державна фіскальна служба України здійснює адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 1 жовтня 2013 року.

Інформацію про платників єдиного внеску, які були зареєстровані до 1 жовтня 2013 року та не зняті з обліку, отримано від Пенсійного фонду України як діючих та завантажено до реєстру страхувальників у 2013 році.

Згідно зі статтею 66 Податкового кодексу України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема: інформація органів державної реєстрації;

документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб’єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь- які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили.

Враховуючи викладене, облікові дані фізичних осіб - підприємців, зокрема відомості про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та/або зняття з обліку платника єдиного внеску, можуть бути змінені на підставі:

відомостей з Єдиного державного реєстру про включення до Єдиного державного реєстру та/або про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

документа, що підтверджує державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця до 01.07.2004, виданого органом виконавчої влади, в якому проводилась державна реєстрація;

документально підтвердженої інформації органів Пенсійного фонду про зняття з обліку платника єдиного внеску в органах Пенсійного фонду до 01.10.2013 р.

Перечинська ДПІ

 

 

19.07.2019

Які права має запитувач згідно Закону України «Про звернення громадян»

Відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 № 393/96-ВР«Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі, у дні та години, встановлені відповідним графіком, або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Електронні звернення від громадян приймаються на електронну адресу ГУ ДФС у Закарпатській області zak.zvernennya0716@sfs.gov.ua у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про звернення громадян» та Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.03.2015 № 271, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 484/26929 посадовими особами Державної фіскальної служби України та її територіальних органів регулярно у встановлені дні та години проводиться особистий прийом. Графіки особистого прийому громадян керівництвом та посадовими особами ДФС розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.

Попередній запис громадян на особистий прийом до посадових осіб ГУ ДФС у Закарпатській області здійснюється з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 13:00 за телефоном (0312) 63-00-48. Попередній запис закінчується не пізніше ніж за десять робочих днів до дати особистого прийому

На офіційному суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Закарпатській області» постійно розміщується інформація щодо порядку розгляду звернень та організації особистих прийомів громадян, графіків особистого прийому, аналітичні довідки щодо роботи зі зверненнями громадян.

Перечинська ДПІ

 

 

18.07.2019

 

З 1 серпня 2019 заяву на повернення помилково сплачених коштів можна подавати в електронному вигляді

Перечинська ДПІ повідомляє, що з 26.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 р. № 60 "Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені" (далі – Порядок).

Новація Порядку полягає у запровадженні єдиної автоматизованої системи створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем.

Порядок застосовується щодо повернення платежів, що належать:

- державному бюджету, з першого числа четвертого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.08.2019 р.;

- місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто, з 01.11.2019 р.

Таким чином, починаючи з 01 серпня 2019 року, платники податків мають змогу подати заяву (у довільній формі), на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань по платежах, належних державному бюджету в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету» вибравши у меню «Листування з ДФС».

Нагадаємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету виконується з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Перечинська ДПІ

 

 

17.07.2019

Форма та порядок подання уточнюючого податкового розрахунку 1ДФ

Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розділу I:

- для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 вказати «1» - на виключення рядка;

- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;

- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.

Коригування показників розділу II:

Підрозділ «Оподаткування процентів»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

Підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

Підрозділ «Військовий збір»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Перечинська ДПІ

 

16.07.2019

Оновлено довідники податкових пільг

Державна фіскальна служба оприлюднила Довідник № 93/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.07.2019 року, і Довідник № 93/2 інших податкових пільг станом на 01.07.2019 року.

В Довіднику № 93/2 передбачені нові пільги з акцизного податку:

- 14020063 "Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із: д) спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України";

- 14020064 "Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із: е) спирту етилового неденатурованого, який використовується для виробництва оцту з харчової сировини";

- 14020065 "Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із: є) спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва парфумерно-косметичної продукції";

- 14020066 "Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із: ж) спирту етилового-сирцю, який використовується в межах одного суб`єкта господарювання для виробництва біоетанолу";

- 14020067 "Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із: з) спирту етилового, що переміщується між акцизними складами в межах одного суб`єкта господарювання".

Довідник № 93/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, і Довідник № 93/2 інших податкових пільг розміщено на веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html?fbclid=IwAR3WnMYndI4qg1Nht6AOsSYwCF5wXUgS7ww6nEEYaOm4

Перечинська ДПІ

 

 

15.07.2019

Визначення розпорядника акцизного складу у системі електронного адміністрування пального та спирту етилового

Перечинська ДПІ, з метою роз’яснення вимог та норм, які стосуються запровадженої з 1 липня 2019 року системи електронного адміністрування пального та спирту етилового, повідомляє, що нормами п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що розпорядником акцизного складу є суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Згідно з п.п. 14.1.224¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ розпорядником акцизного складу пересувного є суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: 

- реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий; 

- ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ. 

Перечинська ДПІ

 

 

12.07.2019

Реєструємо РРО через Електронний кабінет

Перечинська ДПІ звертає особливу увагу суб`єктів господарювання на те, що для реєстрації РРО суб`єкт господарювання подає до фіскального органу за основним місцем обліку заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО.

Реєстраційну заяву за даною формою суб`єкт господарювання може подати через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС за посиланнямhttps://cabinet.sfs.gov.ua/

У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ - Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО» та внести всі необхідні дані.

При цьому, вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється виключно після проходження он-лайн ідентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Перечинська ДПІ

 

11.07.2019

 

Про ЦСО, які мають здійснювати технічне обслуговування та ремонт РРО

Відповідно до пунктів 1, 14 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання зобов’язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО:

- вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування, ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування (далі – ЦСО) згідно з Порядком технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 (далі – Порядок 601).

Відповідно до статті 1 Закону ЦСО – це суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО. ЦСО, які уклали такі договори, включаються до реєстру центрів сервісного обслуговування (далі – Реєстр), який веде ДФС згідно з Порядком ведення реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Мінфіну від 13.02.2019 № 64 (далі – Порядок 64). Включення ЦСО до Реєстру здійснюється на підставі заяви, що складається та подається разом із електронною копією договору виробником (постачальником) до ДФС електронними засобами зв’язку в електронній формі. Реєстр почав функціонувати з 19.04.2019 (дати набрання чинності Порядком 64). Після цієї дати протягом двох місяців здійснювалось первинне наповнення Реєстру інформацією про ЦСО на підставі заяв виробників (постачальників). Дані Реєстру оприлюднюються в Електронному кабінеті в розділі «Реєстри» (cabinet.sfs.gov.ua/registers).

ЦСО зобов’язані проводити свою діяльність відповідно до Порядку 601. ЦСО несе встановлену законодавством відповідальність за відповідність РРО, який перебуває на технічному обслуговуванні в такому ЦСО, програмній та конструкторсько-технологічній документації виробника. ЦСО здійснює введення РРО в експлуатацію (з опломбуванням), їх технічне обслуговування та ремонт виключно на підставі укладених з користувачами відповідних договорів. Виконання зазначених робіт іншими особами або ЦСО без укладення з користувачами відповідних договорів забороняється.

Користувачі мають право самостійно обирати ЦСО з числа ЦСО, які мають право на технічне обслуговування та ремонт відповідних моделей (модифікацій). У разі переходу на технічне обслуговування до іншого ЦСО користувач зобов’язаний ере опломбувати РРО. Застосування РРО, опломбованого засобами контролю ЦСО, з яким користувач не уклав договір про технічне обслуговування та ремонт такого РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування. У разі застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку РРО, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції згідно із статтями 17,18 Закону.

 

Перечинська ДПІ

 

 

09.07.2019

 

До уваги платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – перевірте реєстрацію!

Згідно з нормами Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» введено в дію Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (новий реєстр).

Новий реєстр оприлюднений у відкритій частині Електронного кабінету (закладка Реєстри) за посиланням:https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/excise.

Станом на 18.07.2019 у новому реєстрі зареєстровано 2929 платників.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового (відповідають визначенню платників акцизного податку з 01.07.2019) підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку в новому реєстрі до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Нові правила адміністрування реалізації пального та спирту етилового передбачають, що платники податку мають зареєструвати всі акцизні склади, розпорядниками яких вони є. Під час реєстрації кожному акцизному складу присвоюється уніфікований номер. Реєстрація здійснюється на підставі заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – нова заява).

Відповідно до підпункту 22 підрозділу 5 розділу XX Кодексу суб’єкти господарювання, які відповідають визначенню платників акцизного податку з 01.07.2019, мали до цієї дати зареєструватися платниками акцизного податку та/або зареєструвати усі свої акцизні склади.

Проте виявлені випадки, коли платники податку не зареєстрували акцизні склади, розпорядниками яких вони є, та/або для реєстрації платниками податку подали заяви за попередньою формою і для включення до попереднього реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, які відповідали визначенню платників акцизного податку до 01.07.2019.

У зв’язку з цим ДФС рекомендує платникам податку перевірити наявність реєстрації в новому реєстрі.

Якщо інформація в новому реєстрі відсутня, особам, які з 01.07.2019 підпадають під визначення платника акцизного податку відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1.статті 212 Кодексу, необхідно зареєструватись платником акцизного податку та/або зареєструвати акцизні склади, розпорядниками яких вони є, із відповідним включенням до нового реєстру. Для цього слід подати нові заяви - за формою J1304101 / F1304101, що розміщена на офіційному вебпорталі ДФС за адресою: Електронна звітність / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр форм електронних документів.

Перечинська ДПІ

 

 

05.07.2019

До уваги платників акцизного податку!

В акцизних накладних, складених для розподілу обсягів пального, облік якого здійснювався в СЕАРП, між акцизними складами та / або акцизними складами пересувними, а також в Актах інвентаризації обсягів залишків спирту етилового, має бути зазначена дата складання тільки 01.07.2019.

Щодо врахування в СЕАРП та СЕ обсягів пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався

Пунктом 45 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), передбачено можливість врахування в СЕАРП та СЕ обсягів пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався (тобто обсягів залишків пального, яке станом на 01.07.2019 обліковується у суб’єктів господарювання, які до 01.07.2019 не підпадали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 підпадають під таке визначення).

Для врахування в СЕАРП та СЕ таких обсягів пального, платники без сплати акцизного податку подають у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) заявка на поповнення залишку пального станом на 1 липня 2019 року для подальшого використання виключно для власного споживання або промислової переробки.

Особливості заповнення заявок на поповнення залишку пального, складених відповідно до п. 45 Порядку № 408, які складаються окремо від інших заявок на поповнення залишку пального:

до верхньої лівої частині заявки на поповнення  залишку пального відмітка «Х» вноситься тільки у полі «основна». Відмітка «Х» у полі «коригуюча» не може бути внесена;

у полі «дата складання» може бути зазначено тільки дату – 01.07.2019;

поле «коригування показників до заявки на поповнення  залишку пального» не заповнюється (номер та дата заявки, показники якої коригуються, не вносяться);

до передбаченого для цього поля вноситься уніфікований номер реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ, на якому фактично знаходиться таке пальне. По кожному акцизному складу може бути складена тільки одна заявка на поповнення залишку пального. При цьому кількість рядків у табличній частині такої заявки на поповнення залишку пального повинна відповідати кількості кодів УКТ ЗЕД пального, яке знаходиться на такому акцизному складі;

до кожного рядка графи 2 «Умови оподаткування» табличної частини заявки на поповнення залишку пального вноситься ознака щодо умови оподаткування «5» (залишки пального, які не обліковуються в СЕАРП (утворилися станом до 01 липня 2019 року у суб’єктів господарювання, які до 01 липня 2019 року не є платниками акцизного податку з реалізації пального)). Інші ознаки щодо умови оподаткування, крім «5», до такої заявки не вносяться;

до граф 7 («Ставка акцизного податку,  встановлена підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, євро»), 8 («Курс НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, грн»), 9 («Сума акцизного податку, грн (–) (+)) табличної частини заявки вноситься значення «0».

В СЕАРП та СЕ по кожному акцизному складу будуть враховуватись показники останньої поданої заявки на поповнення залишку пального, складеної відповідно до п. 45 Порядку № 408.

У випадку, якщо у поданій заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, платником зазначено помилкові дані щодо обсягу пального та/або коду УКТ ЗЕД пального, платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка з правильними даними.

У разі помилкового зазначення у поданій заявці на поповнення  залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, реквізитів акцизного складу (тобто, на акцизному складі, уніфікований номер якого зазначено в заявці на поповнення залишку пального, залишки пального фактично відсутні), платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка. В такій заявці з помилкової заявки переносяться дані щодо уніфікованого номера акцизного складу та кодів УКТ ЗЕД пального, та  по кожному з цих кодів зазначаються нульові обсяги пального.

В-подальшому при власному споживанні чи промисловій переробці, або у випадку втрат пального,  обсяги якого зазначені у заявці на поповнення  залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, складається акцизна накладна форми «П» у одному примірнику з врахуванням наступних особливостей:

у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «1» (власне споживання чи промислова переробка) або «2» (втрачене, зіпсоване, знищене пальне (пункт 214.7 статті 214 та пункт 216.3 статті 216 розділу VI Податкового кодексу України));

у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається ознака щодо умов оподаткування «5»;

у лівій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, що реалізує пальне;

у правій частині акцизної накладної у рядку «Особа – отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; договір про спільну діяльність – реєстраційний обліковий номер; для фізичної особи – прізвище, ім`я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».

Якщо у платника виникає необхідність переміщення пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, з акцизного складу, зазначеного у такій заявці, на інший акцизний склад або акцизний склад пересувний, на такі операції складається акцизна накладна форми «П» у двох примірниках з врахуванням наступних особливостей:

у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «0» та умови оподаткування «5»;

у лівій та правій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, яка одночасно є особою, що реалізує пальне та отримує пальне.

Перечинська ДПІ

 

 

01.07.2019

Плата за землю: податкові нюанси

 

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачують рівними частками власники та землекористувачі земельних ділянок за місцезнаходженням ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. 

Щодо орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 13 Закону України від 16 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161) встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією із істотних умов договору оренди землі, передбачених ст. 15 Закону № 161, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. При цьому за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ст. 116 ЗКУ громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Слід зазначити, що згідно із ст. 25 Закону № 161, орендар земельної ділянки зобов’язаний, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Отже, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

Звертаємо увагу платників, що у випадку, коли останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну – в останній день (банківський) день.

Перечинська ДПІ

01.07.2019

Скасовано застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки

 

Перечинська ДПІ інформує, що Указом Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019 (далі – Указ № 418) визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами (далі – Указ № 436).

Нагадуємо, що Указом № 436 було встановлено штрафи за порушення норм обігу готівки, а саме:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

- за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

- за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості – в розмірі здійснених виплат;

- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

- за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених коштів;

- за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням – у розмірі витраченої готівки;

- за невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах – у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.

Указ № 418 набрав чинності 23.06.2019 року (опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» № 116 від 22.06.2019), ознайомитися можна за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/418/2019.

Перечинська ДПІ

27.06.2019

   Щодо запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового

З 01.07.2019 набирають чинності внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ), якими запроваджується система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ акцизні накладні/розрахунки коригування, складені до 30 червня 2019 року (включно), реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 15 липня 2019 року (включно). Розподіл обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, здійснюється на підставі акцизних накладних у двох примірниках, складених з 16 до 20 липня 2019 року (включно) платниками податку та суб`єктами господарювання, які з і липня 2019 року не підпадають під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст.212 ПКУ, та реєстрації таких примірників у Єдиному реєстрі акцизних накладних:

перших примірників - особою, що складала акцизну накладну, з 16 до 20 липня 2019 року (включно);

других примірників - отримувачем пального - розпорядником акцизного складу з 16 до 22 липня 2019 року (включно).

Для забезпечення можливості врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового обсягів пального, ввезеного на митну територію України до 1 липня 2019 року, орієнтуємо імпортерів пального щодо доцільності оформлення до 15 липня 2019 року додаткових декларацій до тимчасових митних декларацій, пальне за якими було випущено в митний режим до 30 червня 2019 року.

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 ПКУ з урахуванням змін, що вносяться згідно з вищезазначеним законом, одиницею обліку обсягів спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є декалітри 100-відсоткового спирту, приведені до температури 20° С.

У зв’язку з цим з 01.07.2019 при декларуванні спирту, що класифікується в товарній позиції 2207 згідно з УКТЗЕД (товарні підкатегорії 2207100010, 2207100090, 2207200010 та 2207200090) за митними деклараціями типів «IMXXYY» (де «XX» - код відповідного митного режиму «40» або «41», a «YY» - один з кодів «АА», «ДР», «ДЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ»), в полях «електронного інвойсу» по відповідному товару додатково до відомостей про кількість в одиниці виміру за рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, та коду такої одиниці необхідно зазначати відомості про обсяги спирту в одиниці вимірювання «декалітр 100-відсоткового спирту, приведений до температури 20° С» (цифровий та літерний коди одиниці вимірювання - «833» та «DPA»).

Довідково. Зазначена інформація викладена в листі ДФС України від 25.06.2019 № 19991/7/99-99-12-03-03-17

Перечинська ДПІ

 

27.06.2019

            Особа з інвалідністю працює в особи, яка провадить незалежну професійну діяльність:                                                                              нарахування ЄСВ

 

Який розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) нараховується особами, які провадять незалежну професійну діяльність, на суму заробітної плати працівників – осіб з інвалідністю?

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464)  платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зазначені у ст. 4 Закону № 2464, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та використовують найману працю, нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95ВР «Про оплату праці» із змінами і доповненнями.

ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі  22%  до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ. Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 ставка 8,41 % визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю, встановлена тільки для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців, у тому числі ФОП - платників ЄП, в яких працюють особи з інвалідністю. Встановлений частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 перелік осіб, які мають право на застосування ставки 8,41% є виключним і не розповсюджується на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та використовують працю найманих працівників – осіб з інвалідністю.

Враховуючи зазначене, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄСВ на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування ЄСВ.

Перечинська ДПІ

 

 26.06.2019

Нюанси оподаткування суми страхового відшкодування, отриманого ФОПом

 

Яким чином оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) сума страхового відшкодування, яка отримана на поточний рахунок ФОП на загальній системі оподаткування для відновлення пошкодженого (втраченого) рухомого майна (автомобіля), що зареєстроване на ФО та використовувалось у підприємницькій діяльності згідно з ПКУ?

Відповідно до ст. 325 Цивільного кодексу України суб’єктом права приватної власності є саме фізична особа. ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як ФОП. Тобто реєстрація транспортних засобів здійснюється виключно за фізичною особою, а не за ФОП, оскільки реєстрація здійснюється за особами, які є власниками.

Положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що до оподатковуваного доходу не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання таких умов: під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Таким чином, сума страхового відшкодування, яка отримана на поточний рахунок ФОП для відновлення пошкодженого (втраченого) рухомого майна (автомобіля), не оподатковується ПДФО при дотриманні умов страхування, визначених ПКУ.

Довідково. Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено статтею 165 ПКУ.

Перечинська ДПІ

 

 26.06.2019

 

Акциз з електроенергії. Декларування зобов’язань новими платниками

 

Нагадаємо, в Україні господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця здійснюється на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії (ст. 8 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" далі - Закон № 2019).

Перелік ліцензіатів, а також Реєстр об’єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, розміщено на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у розділі Головна сторінка/Ліцензування (адмінпослуги)/Реєстри НКРЕКП за посиланням:http://www.nerc.gov.ua/?id=11957 .

Наразі оптове постачання електричної енергії (відповідно до постанови КМ України від 05.05.2000 №755) здійснює державне підприємство «Енергоринок», а виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, продають її поза оптовим ринком електричної енергії.

Починаючи з 1 липня 2019 року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019).

При цьому виробники електроенергії, у тому числі виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, з урахуванням положень Закону № 2019, які наберуть чинності з 01.07.2019 pоку, є платниками акцизного податку та відповідно у них виникає податковий обов’язок з обчислення, декларування та сплати акцизного податку з урахуванням наявних об’єктів оподаткування.

Базою оподаткування є вартість реалізованої електричної енергії без ПДВ (пп. 214.1.3 ст. 214 Податкового кодексу України (далі - Кодекс)). З неї обчислюється сума податкового зобов’язання з урахуванням ставки акцизного податку у розмірі 3,2 % (пп. 215.3.9 ст. 215 Кодексу). Крім того, до уваги береться дата виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електроенергії — дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 Кодексу).

Форма декларації акцизного податку, порядок її заповнення та подання визначено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14.

У Декларації заповнюються лише відповідний розділ і додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника та виду підакцизних товарів (продукції). Якщо платник є одночасно платником акцизного податку за різними видами господарської діяльності згідно зі статтею 212 Кодексу, він подає одну Декларацію з відповідними розділами та додатками до неї. Так для виробників електричної енергії передбачено заповнення розділу Е "Податкові зобов`язання з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії".

Разом із декларацією подається Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії (Додаток 7 "Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії").

За наявності оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, також подається Розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою (Додаток 4 "Розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою").

Зауважимо, що платники, які здійснюють операції з реалізації електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками або з відновлювальних джерел енергії і мають відповідні ліцензії на здійснення таких операцій, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації з акцизного податку незалежно від того, здійснювали вони господарську діяльність у звітному періоді чи ні.

При цьому, виробники електроенергії, які мають ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електроенергії – є платниками акцизного податку, і повинні подавати Декларації починаючи з 01.07.2019, тобто Декларація за липень 2019 року, подається до контролюючого органу не пізніше - 20.08.2019, а нараховане зобов’язання сплачується не пізніше - 30.08.2019.

Перечинська ДПІ

 

 

 

25.06.2019

Сплата єдиного внеску та включення до витрат ФОПа-загальщика

 

В якому звітному періоді ФОП на загальній системі оподаткування включає до складу витрат сплачену суму ЄВ: поквартально чи при проведенні остаточного річного розрахунку?

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи - підприємці. Згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, фізичні особи – підприємці формують та подають до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Платники ЄВ, зазначені, зокрема у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ. 

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування встановлено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця. Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ. Так, до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, належать, зокрема суми ЄВ у розмірах і порядку, встановлених законом. Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суму сплаченого за квартал ЄВ по факту сплати, за умови її документального підтвердження, оскільки зобов’язана сплачувати ЄВ за календар

Перечинська ДПІ

 25.06.2019

Актуально: сплата туристичного збору у 2019 році

 

Платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної ради.

Сплата платником певної суми коштів у рахунок збору відбувається в межах договірних відносин між двома суб’єктами (надавачем та споживачем послуг), що регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).

Як ідентифікувати податкового агента? Повноваження щодо визначення податкових агентів належить радам. Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті ради.

Делегування юридичним особам повноважень на справляння збору здійснюється радами шляхом прийняття відповідних рішень та укладання угод у межах взаємовідносин, що регулюються ЦКУ, Законом України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».

У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ) порядку (пп. 268.6.3 ст. 286 ПКУ).

Особливість справляння туристичного збору полягає у тому, що обов’язок щодо нарахування податкового зобов’язання зі збору та сплати його до відповідного місцевого бюджету у встановлені ПКУ терміни має податковий агент, а платник збору сплачує його податковому агенту.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Грошовим зобов’язанням є сума коштів, яку платник податків зобов’язаний сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання.

Якщо сплата туристичного збору та необхідність у поверненні помилково та/або надміру сплаченої суми збору виникла у межах одного звітного кварталу (тобто податковим агентом не здійснені нарахування збору за цей звітний квартал та сплата збору до місцевого бюджету), то повернення податковим агентом платнику збору зайво сплаченої ним суми відбувається в межах взаємовідносин, що регулюються ЦКУ.

Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до ПКУ, та рішення відповідної ради. За невиконання платником туристичного збору зобов’язання із сплати туристичного збору та порушення податковим агентом порядку та/або особливостей справляння та/або сплати туристичного збору передбачено накладання штрафу відповідно до ст. 16317 «Порушення порядку справляння та сплати туристичного збору» Кодекс україни про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (далі – КпАП).

Притягнення до відповідальності платника податків здійснюється органами внутрішніх справ (Нацполіцією), податкового агента — органами державної податкової служби (ст. 255 КпАП). Порядок винесення постанов та розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачено КпАП.

Отже, тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі) не може здійснюватися без сплати туристичного збору за умови, що такий збір встановлено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі) здійснюється виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним збору, та рішення відповідної ради. Сплата платником туристичного збору здійснюється безпосередньо перед розміщенням у місцях проживання (ночівлі).

Отже, у податкового агента - як суб’єкта ведення бухгалтерського обліку та нарахування податкових зобов’язань - має бути підтверджуючий первинний документ, який містить відомості про господарську операцію щодо сплати цьому податковому агенту певної суми коштів платником туристичного збору.

Порядок надання податковим агентом платнику туристичного збору документів на підтвердження сплати ним збору ПКУ не регулюється. Зазначене питання регулюється, зокрема, Законом України про РРО, Законом України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок).

Разом з тим, зауважуємо, ПКУ не визначена можливість справляння туристичного збору за участю будь-яких посередників, у тому числі туристичних операторів.

Податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому — до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної ради (пп. 268.7.1 ст. 268 ПКУ).

Обчислення податкового зобов’язання зазначається у податковій декларації, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Для справляння туристичного збору базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Перечинська ДПІ

 

 24.06.2019

Купили чи продали нерухомість протягом року, як сплачувати податок?

 

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Перечинська ДПІ

 21.06.2019

Граничний строк реєстрації податкової накладної припадає на святковий чи вихідний день: коли реєструвати?

 

На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений термін.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником до податкової накладної, складеної на отримувача - платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважаєтьсяопераційним днем.

Тобто, якщо граничний день реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН припадає на святковий чи вихідний день, то такий день вважається операційним, щозабезпечує можливість реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування протягом періоду з 8.00 до 20.00.Відповідно, 30 червня 2019 року, який припадає на вихідний день неділю, є операційним днем.

Довідково. Зазначена норма передбачена п. 201.1, п. 201.10Податкового кодексу України та п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246.

Перечинська ДПІ

 

20.06.2019

 

ФОП може надіслати запит на отримання довідки про доходи через Електронний кабінет

 

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та навиконання ПКУ, законами з питань митної справи.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою:http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів (Надавачі електронних довірчих послуг).

За допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець (далі – ФОП) має можливість надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДФС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:

регіон в якому знаходиться орган ДФС;

орган ДФС, до якого відправляється лист;

тип документа;

тематика звернення;

короткий зміст листа;

сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).

Запит на отримання довідки про доходи отримані від здійснення підприємницької діяльності (далі – Запит) складається у довільній формі та повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається із Запитом, предмет Запиту.

Датою подання Запиту є дата його реєстрації в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого Запиту до органу ДФС автора електронного Запиту буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації Запиту в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Враховуючи викладене, ФОП (єдиний податок, загальна система оподаткування) має право надіслати Запит у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси.

Довідка про доходи отримані від здійснення підприємницької діяльності формується в довільній формі та надсилається платнику податків поштою у термін, передбачений ст. 20 Закону № 393.

Перечинська ДП 

19.06.2019

Відшкодування моральної шкоди за судовим рішенням

 

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є завдання моральної шкоди іншій особі.

Статтею 16 цього Кодексу встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Внаслідок порушення цивільних прав особи згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу вона має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини першої ст. 1167 Цивільного кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 Цивільного кодексу.

Статтею 124 Конституції встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), яким визначено види доходів, отриманих фізичними особами, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди, крім випадків, наведених у цьому підпункті, зокрема, сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 цього Кодексу. Так, податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Податкового кодексу.

Крім того, згідно ст. 163 Кодексу, об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, доходи у вигляді немайнової (моральної) шкоди, крім випадків, визначених пп. 164.2.14 зазначеного пункту. Ставка збору - 1,5% об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Отже, дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором з урахуванням норм пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. При цьому юридична особа, що на виконання судового рішення відшкодовує таку моральну шкоду, має виконати всі функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку та збору за рахунок платника податку - фізичної особи.

Перечинська ДПІ

 18.06.2019

Порядок включення сум ПДВ до складу податкового кредиту по розрахунку коригування

 

Відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Згідно ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а)постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Відповідно ПКУ реєстрація розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, у ЄРПН повинна здійснюватися протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Враховуючи те, що на дату складання розрахунку коригування до податкової накладної, яким передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, покупець зобов’язаний відповідним чином зменшити сформований на підставі податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування, податковий кредит. Таке зменшення здійснюється за результатами звітного (податкового) періоду, в якому складено розрахунок коригування, незалежно від дати реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

Перечинська ДПІ

 14.06.2019

 

Підприємство має базу відпочинку: чи є платниками туристичного збору працівники підприємства, які тимчасово проживають на базі відпочинку?

 Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 4 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 297, до послуг з тимчасового розміщення (проживання) не належать розміщення юридичною особою своїх працівників, зокрема у засобі розміщення, що їм належить. Отже, проживання працівників підприємства на базі відпочинку, що належить підприємству, не відноситься до послуг з тимчасового проживання, тому не є підставою для справляння туристичного збору в розумінні ПКУ, а працівники підприємства не є платниками туристичного збору.

Довідково. Порядок справляння туристичного збору визначено статтею 268 ПКУ.

Перечинська ДПІ

 13.06.2019

Надаєте послуги з обробки землі – задекларуйте свої доходи

 

Звертаємо увагу громадян, які мають у власному користуванні техніку, та надають послуги іншим особам у вигляді обробки землі за певну плату. Якщо громадянин, який надає послуги з обробки землі, не є фізичною особою -підприємцем, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок з таких доходів. Доходи від обробки землі оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором 1,5 відсотка.

Якщо такі послуги надаються у поточному році, то отриманий дохід підлягає декларуванню у наступному 2020 році.

До відома. Податкова декларація про майновий стан і доходи такими платниками податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року, що настає за звітним. Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

 

Перечинська ДПІ

31.05.2019

 

«Єдинник» на другій групі: надання послуг юридичним особам та реалізація їм товарів

 

До платників єдиного податку до другої групи належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Платниками другої групи не можуть бути фізичні особи - підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Варто зазначити, що постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Цивільним кодексом України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Відтак, платники єдиного податку другої групи не мають права здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, юридичним особам – не платникам єдиного податку. Проте обмеження щодо продажу товарів платниками єдиного податку другої групи юридичним особам, за умов дотримання вимог ПКУ, законодавством не передбачено.

Перечинська ДПІ

 

 30.05.2019

 

Через Електронний кабінет можна інформувати про зміну місця проживання чи прізвища

 

У Перечинській ДПІ зазначають, що відповідно податкового законодавства та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за ф. №1ДР (далі – Облікова картка за ф. №1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Фізичні особи повідомляють контролюючі органи про зміни, які вносяться до Облікової картки за ф. №1ДР, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру за ф. №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР).

Для заповнення Облікової картки за ф. №1ДР та Заяви за ф. №5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних.

Податковим кодексом передбачено, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – ІТС «Електронний кабінет» здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Робота у приватній частині ІТС «Електронний кабінет» здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням електронного цифрового підпису.

В електронному вигляді Облікова картка за ф. №1ДР та Заява за ф. №5ДР подаються через меню «ЕК для громадян»/«Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР» приватної частини ІТС «Електронний кабінет».

Для приєднання до Облікової картки за ф. №1ДР та Заяви за ф. №5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми», який заповнюється наступним чином:

- поля «Назва документу», «Номер документу», «Дата документу» заповнюються згідно з даними документа, що посвідчує особу або документа, який підтверджує зміни облікових даних;

- у графі 2 «Найменування файлу документу» табличної частини за допомогою кнопки «Обзор» обирається відповідна сканована копія документа.

При цьому кожен документ має буди збережено в окремому додатку (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 2МБ).

Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».

Платник податків підписує сформовані Облікову картку за ф. №1ДР або Заяву за ф. №5ДР електронним цифровим підписом та направляє протягом операційного дня до контролюючого органу.

Перечинська ДПІ

 

29.05.25019

 

Як самостійно продовжити чинність електронного ключа

 

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн та за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates).

Для початку використання онлайн сервісу платнику необхідно зайти за посиланням: Головна/ «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» у вкладці «on-line». Обрати тип носія діючого особистого ключа, діючий особистий ключ та ввести пароль захисту ключа і натиснути «Зчитати».

Також повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» за посиланням: Головна/ «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» у вкладці «За допомогою Користувача ЦСК».

Додатково усім клієнтам АЦСК ІДД ДФС рекомендовано переглянути відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=abVjwGuWZSU).

Також детальний опис роботи сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах «Настанови користувача».

Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) (https://acskidd.gov.ua).

 

Перечинська ДПІ

 

 

 

28.05.2019

Перечинцям про відповідальність за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками річного декларування

У Перечинській ДПІ нагадують, що фізична особа, яка не зареєстрована як фізична особа – підприємець, зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання (податок на доходи фізичних осіб та/або військовий збір), зазначеного в поданій нею податковій декларації. Це передбачено п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

За несплату узгодженої суми грошового зобов’язання за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126 р. ІІ ПКУ).

Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (п. п. 129.1.3 ст. 129 ПКУ).

Перечинська ДПІ

 

27.05.2019

 

Перечинцям про сільськогосподарську продукцію, яку звільнено від оподаткування

 

У Перечинській ДПІ інформують, що відповідно до норм пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України не оподатковуються доходи, отримані громадянами від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена самостійно на земельних ділянках, наданих їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. Якщо ж розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, то дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Такі доходи підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, оподатковуються за ставкою 18 відс. ПДФО та 1,5 відс. військовий збір.

Слід звернути увагу, що при продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою №3ДФ. Така довідка безоплатно видається громадянам сільською, селищною або міською радою за місцем їх проживання в термін протягом п`яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви.

Зауважимо, довідка видається строком на п`ять років.

Отже, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству, яке є податковим агентом, копію довідки і її дані свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування пільги, встановленої пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то підприємство-покупець не утримує податок з доходів, що виплачуються за сільськогосподарську продукцію.

Перечинська ДПІ

27.05.2019

 

 

До відома платників податків!

 

Перечинська ДПІ повідомляє, що відповідно до  наказу Міністерства фінансів України від 26.04.2019 №182 «Про внесення змін до наказу МФУ від 14 січня 2019 року №11» Державною казначейською службою України відкриті нові рахунки по наступних платежах:

«22013100» - Плата за ліцензії на виробництво пального;

«22013200» - Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним;

«22013300» - Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

«22013400» - Плата за ліцензії на право зберігання пального.

Звертаємо увагу, що зарахування плати за ліцензії на нові рахунки розпочалось з 15.05.2019 року.

Нові бюджетні рахунки, розміщені на офіційному суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Закарпатській області» єдиного веб-порталу ДФС України в розділі «Бюджетні рахунки» (http://zak.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/) та в центрах обслуговування платників податків.

 

Перечинська ДПІ

 


 

24.05.2019

 

Працевлаштування студентів влітку: якими правилами користуватися роботодавцям

 

Фахівці Перечинської ДПІ нагадують, що трудові відносини роботодавця та працівника повинні оформлятися належним чином. Так, як зазвичай влітку студенти працюють у сферах громадського харчування, торгівлі, організації дозвілля, туризму тощо, у студента є два шляхи здійснення трудової діяльності : за трудовим договором та за цивільно-правовим договором.

Трудовий договір відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю – це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роботодавець має подати до територіальних органів ДФС за місцем обліку його як платника єдиного соціального внеску повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Заробітна плата, відпускні працівникам, що здійснюють діяльність за трудовим договором, а також виплати, нараховані відповідно до умов такого договору оподатковують в загальному порядку та нарахування єдиного внеску за ставкою 22%, податком з доходів фізичних осіб за ставкою 18 %, військовим збором за ставкою 1,5 %.

До доходу таких громадян, якщо той не перевищує законодавчо встановлену межу ( п.п.169.4.1 ст.169 Податкового кодексу – 2470 грн) може бути застосована податкова соціальна пільга за умови своєчасного подання заяви на її використання.

А тепер про інший спосіб здійснення трудової діяльності.Цивільно-правовий договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Найпоширенішими серед таких договорів є: на виконання робіт (договори підряду); на надання послуг.

За цивільно-правовим договором підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Якщо з громадянином укладається договір цивільно-правового характеру, то повідомлення до органу ДФС про прийняття працівника на роботу не надається і запис про виконання роботи у трудовій книжці не робиться.

Сума доходу, одержаного платником податку за цивільно-правовим договором, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 % та нарахування єдиного внеску за ставкою 22%.

І, нарешті, ще про одну перевагу легального працевлаштування для студентів, що навчаються за контрактом.

Відповідно до п.п. 166.3.3 ст. 166 Податкового кодексу такі громадяни можуть скористатися правом на податкову знижку та повернути частину коштів, сплачених за навчання у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах, у разі, якщо вони або члени їх сімей, що сплачують за навчання, працювали легально та отримували дохід у вигляді заробітної плати.

Перечинська ДПІ 

23.05.2019

 

Нарахування амортизації основних засобів

 

Відповідно до пункту 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509 (далі - П(С)БО 7), передбачено, що нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. До того ж первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта.

Водночас параграфом 55 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» (далі - МСБО 16) передбачено, що «амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку класифікують як утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняють визнання активу. Отже, амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Проте, згідно з використаними методами амортизації, амортизаційні відрахування можуть дорівнювати нулю, якщо немає виробництва».

При цьому відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на різниці, які визначені положеннями ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у статті 138 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму амортизації основних засобів або нематеріальних активів, нарахованої відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму амортизації основних засобів або нематеріальних активів, розрахованої відповідно до пункту 138.3 статті 138 ПКУ.

Зазначений порядок коригування передбачає врахування при обчисленні податку на прибуток підприємств суми амортизації основних засобів або нематеріальних активів, розрахованої відповідно до положень ПКУ, що пов’язано із державним регулюванням у сфері амортизаційної політики, яка, зокрема, полягає у розмежуванні практики нарахування амортизації відповідно до її економічної та податкової ролі.

Таке регулювання здійснюється через обмеження, встановлені положеннями ПКУ, стосовно амортизації, що нараховується за правилами бухгалтерського обліку. Це стосується:

- встановлення вартісного критерію основних засобів, визначеного підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;

- врахування у фінансовому результаті до оподаткування результатів переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів, проведеної відповідно до положень національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- обмеження для застосування виробничого методу нарахування амортизації, передбаченого національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

- заборони нарахування амортизації об’єктів основних засобів та нематеріальних активів, які не призначені для використання в господарській діяльності платника податків (невиробничі основні засоби і нематеріальні активи);

- встановлення мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів.

Крім того, ПКУ наведено поняття «амортизація», яке визначається як системний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Аналогічні за своєю сутністю поняття «амортизація» містяться в П(С)БО 7 та МСБО 16.

Нарахування амортизації основних засобів відповідно до положень ПКУ передбачає застосування обмежень до суми амортизації, яка нараховується за принципами та правилами бухгалтерського обліку. Ці обмеження регулюють процес відшкодування вартості основних засобів за рахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

З огляду на вищевикладене, платники податку, які застосовують положення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, при обчисленні податку на прибуток не враховують амортизацію об’єктів основних засобів, переведених на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію, при обчисленні податку на прибуток підприємств, оскільки період перебування основного засобу на реконструкції, модернізації, добудові, дообладнанні, консервації не є строком корисного використання (експлуатації) такого основного засобу.

Слід зауважити, що застосування іншого порядку нарахування амортизації основних засобів або нематеріальних активів призводить до виникнення тимчасової податкової різниці, що підлягає вирахуванню у майбутніх податкових (звітних) періодах відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 № 353 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2001 за № 47/5238. Така тимчасова податкова різниця призводить до виникнення відстроченого податкового активу з податку на прибуток підприємств, що підлягатиме відшкодуванню у наступних податкових (звітних) періодах.

Довідково. Зазначена інформація надана листом ДФС України від 15.05.2019 № 15340/7/99-99-15-02-02-17.

Перечинська ДПІ

 

22.05.2019

Сплачені благодійні внески включаються до податкової знижки

 

Перечинська ДПІ повідомляє, що відповідно до підпункту 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.

Для отримання податкової знижки, платник податків подає за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Граничний термін подання податкової декларації – 31 грудня 2019 (включно).

Перечинська ДПІ

22.05.2019

 

Неприбуткові організації: вимоги та умови внесення до спеціального реєстру

 

Житлово-будівельні кооперативи мають право на отримання статусу неприбутковості після закінчення будівництва (або придбання) і здачі об’єкта в експлуатацію у разі його подальшого обслуговування та управління таким ЖБК. При цьому такий кооператив позбавляється права в статусі неприбуткової організації здійснювати будівництво інших об’єктів.

Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, що одночасно відповідає таким вимогам:

-  утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

-  установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, членів  такої організації, правників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ним осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп 133.4.2 цього пункту;

-  установчі документи якої  (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організація відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи. Положення цього абзацу не поширюється на об єднання та асоціації об’єднань  співвласників багатоквартирних будинків;

-  внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та  напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Для набуття статусу неприбутковості житлово-будівельні кооперативи зобов’язані подати додатково до контролюючого органу документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію для подальшого обслуговування житлового будинку, який споруджувався або придбався ЖБК, а також відсутності здійснення таким ЖБК іншого будівництва.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Вимоги до неприбуткових організацій передбачені п133.4 ст.133 Податкового кодексу України.

Перечинська ДПІ

 21.05.2019

 

Який алгоритм розрахунку податкової знижки в зв’язку з витратами на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини?

 

Платник податків має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого як заробітна плата, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема суму витрат платника податку на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). 

Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

- розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита, та ставки податку 18 відсотків.

Нагадуємо, порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.
При цьому відповідно до ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 

Перечинська ДПІ

 20.05.2019

 

Податкова знижка на оплату допоміжних репродуктивних технологій

 

Повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Згідно із статтею 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

Алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

- розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку 18 відсотків.

При цьому відповідно до положень ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Зауважуємо, підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Перечинська ДПІ

17.05.2019

Податкова знижка за договорами страхування

 

Нагадуємо, що платники податку на доходи фізичних осіб можуть скористатися правом на податкову знижку шляхом зменшення оподатковуваного доходу за наслідками 2018 року на суму фактично здійснених ним витрат у вигляді суми коштів, сплачених при страхуванні.

Так, відповідно до положень статті 166 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім`ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

- при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці 1 п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ. Відповідно, при страхуванні платника податку у 2018 році – 2470 грн. (у розрахунку на місяць);

- при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім`ї чи за їх сукупністю - 50 % суми, визначеної в абзаці 1 п.п. 169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім`ї. Тобто, страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї у 2018 році – 2470 грн. х 50 % = 1235 грн. (у розрахунку на місяць).

Для отримання податкової знижки за 2018 рік громадяни мають подати декларацію про майновий стан і доходи та документи, що підтверджують здійснені платником податків витрати. Декларація подається до контролюючого органу, у якому перебуває на обліку платник до 31 грудня 2019 року.

Зауважуємо, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Перечинська ДПІ

16.05.2019

 

Перечинським підприємствам про чистий прибуток та ставки відрахування платежу у 2019 році

 

Із 27 квітня 2019 року змінено порядок визначення частини чистого прибутку (доходу) та ставки відрахування. Зміна цього порядку передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 363.

Відтак за результатами фінансово-господарської діяльності, починаючи з 1 січня 2019 року, частина чистого прибутку (доходу) визначається у розмірі 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50 млн гривень, і 50 відсотків – для інших підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Державні унітарні підприємства та їх об’єднання, починаючи з І кварталу 2019 року, розраховують платіж за підсумками фінансово-господарської діяльності наростаючим підсумком залежно від обсягу чистого прибутку підприємства за відповідний звітний період:

у розмірі 50 відсотків – якщо обсяг чистого прибутку становить 50 млн грн та менше,

у розмірі 90 відсотків – при досягненні обсягу чистого прибутку більше 50 млн гривень.

При цьому підприємства, обсяг чистого прибутку яких за підсумками фінансово-господарської діяльності за І квартал 2019 року склав 50 млн грн та менше, але перевищить такий обсяг у будь-якому наступному звітному періоді, повинні розрахувати наростаючим підсумком з початку року та сплатити до бюджету частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 90 відсотків.

Підприємства, у яких обсяг чистого прибутку за підсумками фінансово-господарської діяльності не перевищує 50 млн грн, сплачують частину чистого прибутку (доходу) до бюджету за ставкою 50 відсотків.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

 Враховуючи, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується за підсумками фінансово-господарської діяльності за І квартал 2019 року, сплачується до бюджету у ІІ кварталі 2019 року, така сума відображається в податковій декларації з податку на прибуток підприємств та впливає на показники фінансової звітності за півріччя 2019 року.

 Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) (далі – Розрахунок) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств (п. 3 Порядку).

За підсумками фінансово-господарської діяльності за І квартал 2019 року граничний строк подачі платниками податкової декларації з податку на прибуток підприємств та Розрахунку разом з фінансовою звітністю припадає на 10 травня, строк сплати – на 20 травня цього року.

Отже, платники частини чистого прибутку (доходу) за підсумками фінансово-господарської діяльності за І квартал 2019 року повинні подати до контролюючих органів Розрахунок із застосуванням нормативів відрахування частини чистого прибутку (доходу), встановленими з урахуванням положень постанови № 363.

У разі якщо платник частини чистого прибутку (доходу) розрахував частину чистого прибутку та подав розрахунок згідно з Порядком в редакції, чинній до 27 квітня 2019 року, такий платник має подати новий Розрахунок (до спливу терміну його подання), в якому відобразити нарахування частини чистого прибутку відповідно до вимог постанови № 363.

Якщо уточнення показників Розрахунку за І квартал 2019 року на виконання вимог постанови № 363 здійснюється після спливу терміну його подання, платник подає уточнюючий Розрахунок за такий звітний період, в якому зазначається сума збільшення (зменшення) частини чистого прибутку (доходу), що виникає відповідно до вимог постанови № 363.

Враховуючи, що формою Розрахунку не передбачено проведення уточнень, платник податку має право самостійно здійснити відмітку «уточнюючий».

Отже, підприємства, яким з 1 січня 2019 року постановою № 363 скасовано особливості відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), починаючи з І кварталу 2019 року, розраховують платіж за підсумками фінансово-господарської діяльності залежно від обсягу чистого прибутку підприємства за відповідний звітний період наростаючим підсумком у розмірі 50 відсотків – якщо обсяг чистого прибутку становить 50 млн грн та менше, а при досягненні обсягу чистого прибутку більше ніж 50 млн грн – у розмірі 90 відсотків.

Виправлення показників раніше поданого Розрахунку за І квартал 2019 року такими підприємствами здійснюється у зазначеному порядку.

Вищезазначена інформація викладена у листі ДФС України від 08.05.2019 № 14809/7/99-99-15-02-01-17, ознайомитися можна за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73367.html

Перечинська ДПІ

10.05.2019

З 2 травня діють нові рахунки для сплати ЄСВ

Пересчинська ДПІ інформує, що з 2 травня 2019 року вступили у дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів ДФС України, для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій у зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів ДФС.

       Нагадуємо, терміни сплати єдиного внеску підприємцями, членами фермерських господарств, а також особами, які провадять незалежну професійну діяльність – щокварталу не пізніше 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Роботодавці, які використовують найману працю, сплачують нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

       У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ, до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI від 08.07.2010, а посадові особи, винні у порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. 

 


 

08.04.2019

Актуально для ріелторів

Чи повинні ріелтори надсилати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості, за якими однією із сторін були ФО – орендодавці, (у тому числі, якщо такі договори за їх посередництвом не укладалися)?

Згідно з положеннями Податкового кодексу України суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтори), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації ріелтор несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497 затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелторів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) (далі – Інформація), що подається зазначеними суб’єктами господарювання до контролюючих органів за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку. Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному кварталу подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтори) незалежно від того укладалися чи не укладалися у звітному періоді цивільно-правові договори про оренду нерухомості, за якими однією із сторін є фізичні особи, надсилають Інформацію за місцем своєї реєстрації.

Суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтори), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497 (пп.170.1.6 п.170.1 ст.170 ПКУ). Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий період) подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Перечинська ДПІ

 

 

 

09.04.2019

До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено новітні моделі

Державною фіскальною служби України включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій 8 новітніх моделей програмних/програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, які беруть участь у експериментальному проекті.

Саме ці моделі застосовуватимуть у своїй діяльності користувачі-учасники експериментального проекту з впровадження інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі (у тому числі Інтернет-торгівлі), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, з перевезення пасажирів тощо.

Перелік новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, які беруть участь у експериментальному проекті затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2019 № 121.

До цього переліку увійшли новітні моделі 7 вітчизняних компаній – учасників експериментального проекту та система «E-Receipt (e-Чек) електронний чек», розроблена Державною фіскальною службою України.

В основу системи «E-Receipt (e-Чек) електронний чек» покладено принцип обов’язкової он-лайн фіскалізації чеків на сервері ДФС. Ця система є альтернативою традиційним РРО, адже може застосовуватись для реєстрації розрахункових операцій, є безкоштовною для користувачів.

Функціональні компоненти системи E-Receipt дозволяють суб’єкту господарювання – продавцю, застосовуючи персональні комп’ютери, планшети, смартфони, здійснювати реєстрацію розрахункових операцій та передавати звітну інформацію (чеки, z-звіти) до ДФС, покупцю – переглядати інформацію щодо чеків у Електронному кабінеті.

Вона інтегрується з іншими системами ДФС, може інтегруватися з іншими бухгалтерськими програмами користувача.

Новітні моделі, включені до Держреєстру РРО, пропонуються до експлуатації у тестовому режимі усім суб’єктам господарювання, які виявили зацікавленість щодо участі у експериментальному проекті.

Триватиме експериментальний проект до 31 грудня 2019 року. За його  результатами Мінфіном прийматиметься рішення щодо новітніх моделей, які не підлягатимуть зняттю з реєстрації, та відповідно, будуть рекомендовані до промислової експлуатації.

З Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій, що включає новітні моделі, затвердженим наказом Державної фіскальної служби України від 26.03.2019 №247, можна ознайомитись за посиланням.

Перечинська ДПІ

 

 

 

09.04.2019

Перевищення доходу єдинщика

Чи застосовується ставка єдиного податку 15% при перевищенні загального обсягу доходу за календарний рік, якщо підприємець перебував протягом календарного року на різних групах платника єдиного податку та окремо за кожною групою перевищення доходу не відбулося?

Якщо підприємець — платник єдиного податку змінив протягом календарного року групу платника єдиного податку, то така особа з метою

перебування на обраній нею групі платника єдиного податку у поточному році щокварталу визначає загальний обсяг доходу, отриманий з початку календарного року.

У разі якщо при визначенні загального обсягу доходу в окремому календарному кварталі (враховуючи дохід, отриманий нею під час перебування на іншій групі платника єдиного податку) перевищено обсяг річного доходу, визначеного для групи платника єдиного податку, на якій вона перебуває, то до суми перевищення такого доходу застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 %.

Перечинська ДПІ

 

 

 

 10.04.2019

Чи може підприємець користуватися власним банківським рахунком при здійсненні підприємницької діяльності

Фізичні особи мають право відкривати рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити банк про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Отже, фізична особа – підприємець не може використовувати поточний розрахунковий рахунок, відкритий на фізичну особу, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності.

Перечинська ДПІ

 

 

 

11.04.219

До уваги платників податків!

Інформуємо, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 № 7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року. Нормами податкового кодексу України не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п.57.1 ст.57 Кодексу), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.

Перечинська ДПІ

 

 

 

 

12.04.2019

Задекларуйте доходи, якщо отримали їх без участі

податкових агентів – залишилося 25 днів

Якщо людина отримала доходи без участі податкових агентів, вона має їх задекларувати. До таких доходів належать, у першу чергу, винагороди, які виплачуються особам, які працюють за наймом у приватних осіб хатніми працівницями, садівниками, нянями, гувернантками, будівельниками, водіями тощо. Податкові агенти – це всі підприємства, підприємці, а також особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси тощо), які нараховують та виплачують фізичним особам доходи у вигляді заробітної плати, гонорарів, винагород за разову роботу, дивідендів, премій тощо. Такі податкові агенти відповідно до Податкового кодексу, відповідальні за нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Тому якщо особа у 2018 році отримувала доходи тільки за участі податкових агентів, декларацію їй подавати не потрібно.

Крім того, подати декларацію мають фізичні особи, які отримали у 2018 році інвестиційні активи. Це доходи від продажу цінних паперів, корпоративних прав. При цьому не має значення, кому були реалізовані такі активи – фізичній чи юридичній особі.

Громадяни, в яких утворилася списана прострочена заборгованість теж мають подавати декларацію. Прострочена заборгованість – це борг, за яким сплинув строк позовної давності – 1095 днів, або три роки. Відповідно до Податкового кодексу, податком на доходи фізичних осіб оподатковується списана заборгованість по цивільно-правовим угодам за умови, що сума складає понад 50% місячного прожиткового мінімуму, встановленого для дієздатної особи на 1 січня звітного року (у 2018 році – 1762 грн).

Зобов’язані подати декларацію та сплатити податок з основною суми прощеної заборгованості особи, яким фінансові установи анулювали або простили суму заборгованості чи кредиту до завершення строку позовної давності і яких кредитор повідомив про таке анулювання в сумі, що перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного року, у 2018 році – 3723 грн.

Нагадуємо, кінцевий термін подання Податкової декларації про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2018 році 2 травня 2019 року включно (в зв’язку з тим, що 1 травня – святковий день). Декларація подається громадянами до контролюючого органу за місцем реєстрації.

Перечинська ДПІ

 

 

 

05.04.2019

Особа з інвалідністю працює у ФОП: нарахування ЄСВ

Перечинська ДПІ звертає увагу платників, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – роботодавці нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі.

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців встановлюється у розмірі 22 % до бази нарахування ЄСВ.

У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Разом з тим, вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) особи з інвалідністю, яка працює на підприємстві, в установі і організації, у фізичних осіб, де застосовується ставка 8,41%.

Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платників єдиного податку, та в яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється у розмірі 8,41%.

Відтак, якщо розмір заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, де застосовується ставка 8,41%, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нарахування ЄСВ здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Перечинська ДПІ

 


 04.04.2019

Новий сервіс для перечинців від ДФС – в Електронному кабінеті

З 1 березня 2019 року, з метою забезпечення зручності платників податків, ДФС запроваджено в тестовому режимі новий електронний сервіс. У його рамках фізична особа, не звертаючись до органів ДФС, через меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету може створити та направити до ДФС:

- облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є заявою для реєстрації  у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;

- заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

- надати  копії документів, необхідні для реєстрації/ внесення змін до Державного реєстру;

- повідомлення про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, права та обов’язки фізичної особи – платника податків;

- обрати контролюючий орган, до якого особа може звернутись для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Підтвердженням подання заяви до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання заяви.

Інформацію про результат розгляду заяви можна переглянути у вкладці «Вхідні/вихідні документи»: повідомлення  про результати обробки  Облікової картки фізичної особи – платника податків – форма №1ДР (F1414601), повідомлення про результати обробки  Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків – форма №5ДР (F1414701).

Звертаємо увагу, що подання Облікової картки/Заяви для внесення змін на своїх дітей – малолітніх осіб (до 14 років) в електронному вигляді можливе на підставі Свідоцтва про народження дитини для малолітніх осіб (до 14 років) та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Перечинська ДПІ


04.04.2019

Актуальний податковий календар на квітень 2019 року

Фахівці  Перечинської ДПІ інформують платників, що:

Вівторок, 9 квітня 2019.

Останній день подання:

- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за березень (форма No 1-РС);

- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за березень (форма No 2-РС);

- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за березень (форма No 3-РС);

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за березень (форма No 1-ОА);

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за березень (форма No 1-ОТ).

Понеділок, 15 квітня 2019.

Останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок);

- за березень (форма No ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за березень.

Пятниця, 19 квітня 2019.

Останній день сплати:

- ЄСВ фізичними особами — підприємцями, в тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, і членами фермерського господарства за I квартал;

- авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб фізичними особами – підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування;

- авансового внеску з єдиного податку на квітень платниками першої та другої груп.

Понеділок, 22 квітня 2019.

Останній день подання:

- податкової декларації з ПДВ за березень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- декларації акцизного податку за березень (Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм ПКУ, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ) (прим. ред.));

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми

нарахованого єдиного внеску;

- на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма No Д4 (місячна)) за березень;

- за березень податкової декларації рентної плати з розрахунком:

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за березень у разі неподання податкової декларації за 2019 р.

Останній день сплати:

- ЄСВ роботодавцями за березень (крім гірничих підприємств).

Пятниця, 26 квітня 2019.

Останній день сплати:

- юридичними особами авансового внеску за І квартал податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за I квартал;

- рентної плати за:

- користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за березень;

- користування радіочастотним ресурсом України за березень;

- транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за березень;

- транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за березень.

- плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за березень;

- єдиного податку платниками четвертої групи за І квартал.

Вівторок, 30 квітня 2019.

Останній день сплати:

- ПДВ за березень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- акцизного податку за березень;

- ЄСВ гірничими підприємствами за березень;                          

- ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу, за березень;

- ПДФО із загальної суми процентів, нарахованих за березень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за березень.

Перечинська ДПІ


03.04.2019

Перехід права власності на автомобіль протягом року: обчислення транспортного податку для фізособи

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування транспортним податком (далі - податок) від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення- рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Норми визначені п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 розділу ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Перечинська ДПІ


02.04.2019

Які дії необхідно здійснити підприємцю для зняття з обліку в податковій інспекції?

Зняття з обліку фізичної особи – підприємця в контролюючому органі здійснюється у порядку, встановленому п. 65.10 ст. 65, ст. 67 Податкового кодексу України, розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462).

Згідно з розділом XI Порядку № 1588 підставою для зняття ФОП як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням.

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб) та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу:

повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про закриття об’єкта оподаткування (у разі наявності), протягом 10 робочих днів після його закриття;

декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.

Так, фізичні особи, які перебували на загальній системі, щодо яких починаючи з 01.01.2017 до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи п. 177.11 ст. 177 ПКУ, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Фізичні особи, які застосовували спрощену систему оподаткування, враховуючи п. 294.6 ст. 294 ПКУ, подають податкові декларації востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування ФОП, в тому числі ФОП – платниками єдиного податку подається протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пп. 10, 11 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435).

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. Сплачується єдиний внесок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна» (п.п. 1 п. 13 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями).

Зняття з обліку ФОП – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями). Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 Податковим кодексом, яке оформлюється наказом. При цьому, термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема при припиненні діяльності ФОП, Податковим кодексом не визначено.

Дані про зняття з ФОП як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.

Перечинська ДПІ


01.04.2019

До уваги платників податків!

Суб’єкти господарювання та громадяни мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оn-line та надати усні звернення громадян, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та інформацію на сервіс «Пульс» і про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади», зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером телефону: 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів - за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Для зручності отримання інформаційних послуг за телефоном та можливості вибору бажаного напрямку послуг за допомогою автовідповідача телефонний апарат має працювати в тоновому режимі набору номера.

Для переведення телефонного апарату в тоновий режим необхідно натиснути кнопку [*] - «зірочка» або перевести перемикач на корпусі телефону/на слухавці у положення «Tone» (Тон).

Мобільні телефони переводити в тоновий режим не потрібно.

Слід зауважити, що у дискових телефонних апаратах відсутня можливість тонового набору номера.

Інформація, яка надається за допомогою автовідповідача, систематизована за напрямками:

Кнопка 0 - отримання інформації з питань стану обробки електронної звітності та опрацювання файлів запитів про доходи для призначення субсидій;

Кнопка 1 - отримання інформаційно-довідкових послуг;

Кнопка 2 - скасування у телефонному режимі посиленого сертифікату або отримання консультації щодо електронного цифрового підпису;
Кнопка 3 - залишити усне звернення громадян, відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

Кнопка 4 - залишити інформацію на сервіс «Пульс»;

Кнопка 5 - залишити інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

Кнопка 6 - залишити повідомлення працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС;

Кнопка 7 - довідкова інформація щодо самостійного пошуку відповідей на запитання у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі та електронної адреси, на яку можна надіслати запитання. Інформаційно-довідкові послуги надаються з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі).

Вищезазначену інформацію розміщено на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України у розділі «Контакт-центр ДФС» за посиланням.

Перечинська ДПІ


 

29.03.2019

Актуальна інформація для платників податку на прибуток

Надаємо інформацію стосовно застосування положень підпункту 140.4.1 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в частині порядку оподаткування доходів від участі в капіталі та доходів у вигляді дивідендів, нарахованих за фінансовими інвестиціями в інститути спільного інвестування, які обліковуються за методом участі в капіталі.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Механізм застосування різниць, які виникають згідно з Кодексом, передбачає коригування фінансового результату до оподаткування, зокрема щодо окремих доходів, врахованих в бухгалтерському обліку при його формуванні. Такі коригування необхідні, у тому числі, з метою усунення подвійного оподаткуванні, запобігання уникненню від оподаткування отриманих доходів тощо.

Так, різниці щодо доходів при здійсненні операцій з фінансовими інвестиціями, запроваджені у підпункті 140.4.1 пункту 140.4 статті 140 Кодексу, визначають, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).

Ідеологією запровадження зазначених різниць є необхідність, з одного боку, зменшення податкового навантаження на платника податку - інвестора, який, не одержуючи грошових коштів, збільшує відповідно до положень бухгалтерського обліку дохід на суму отриманого доходу від участі в капіталі, а з іншого - усунення подвійного оподаткування доходів, отриманих у вигляді дивідендів.

При цьому запровадження в Кодексі зазначених різниць обумовлено також особливостями бухгалтерського обліку фінансових інвестицій, який здійснюється за методом участі в капіталі відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 за № 284/4505 (далі - П(С)БО 12), в частині, зокрема, порядку нарахування доходів у вигляді дивідендів за фінансовими інвестиціями, що обліковуються за методом участі в капіталі.

Так, відповідно до пункту 12 П(С)БО 12 фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об’єктом інвестування.

Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Одночасно балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об’єкта інвестування.

Водночас пунктом 7 П(С)БО 12 визначено, що дивіденди, які підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (далі - П(С)БО 15). До таких випадків віднесено доходи у вигляді дивідендів, які нараховуються за фінансовими інвестиціями, що обліковуються за методом участі в капіталі (пункт 7 П(С)БО 15).

Тож, зазначені особливості полягають в тому, що дохід від участі в капіталі враховується в бухгалтерському обліку інвестора через збільшення балансової вартості фінансових інвестицій та включається до складу доходу. Нарахування ж дивідендів за фінансовими інвестиціями, що обліковуються за методом участі в капіталі, в бухгалтерському обліку не включаються до складу доходу, а отже, не враховуються у фінансовому результаті до оподаткування платника податку - інвестора.

Порядок оподаткування дивідендів, запроваджений в Кодексі, передбачає оподаткування нерозподіленого прибутку на рівні підприємства - емітента корпоративних прав та розподіленого прибутку на рівні одержувачів дивідендів з відповідними нарахуваннями податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму дивідендів відповідно до пункту 57.11 статті 57 Кодексу. При цьому підпунктом 57.11.6 зазначеного пункту Кодексу інститути спільного інвестування звільнені від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств у разі виплати дивідендів.

Ураховуючи вищезазначене, платник податку - інвестор, який здійснює облік фінансових інвестицій в інститут спільного інвестування за методом участі в капіталі, не здійснює коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до підпункту 140.4.1 пункту 140.4 статті 140 Кодексу на суму нарахованих доходів від участі в капіталі, що відображаються в бухгалтерському обліку збільшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

Перечинська ДПІ


 

29.03.2019

Створили об’єкт оподаткування не за місцем реєстрації? Як бути з податками

Суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями. При цьому, зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Відповідно до ст.63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташуванням (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язанні  з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об`єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об`єкта.

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою N 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділ 3 повідомлення за формою N 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 - повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою N 20-ОПП засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою N 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

При цьому в разі зміни призначення об`єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об`єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об`єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об`єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об`єкта оподаткування змінюється.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Перечинська ДПІ

 


 

15.03.2019

Актуально для платників податку на прибуток

 

Повідомляємо про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», які набули чинності 01 січня 2019 року.

Так, зокрема, ст. 138 Кодексу доповнено новим п. 138.4 та передбачено, що вимоги пп. 138.1 – 138.3 ст. 138 Кодексу, якими визначені різниці для коригування фінансового результату до оподаткування та порядок розрахунку амортизації, не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди. Уточнено вартісний показник для застосування визначених Кодексом мінімально допустимих строків корисного використання, встановлений для основних засобів 4 групи, який складає понад 6000 гривень замість раніше визначеного у розмірі 2500 гривень (п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

Уточнено також, що при визначенні різниць, передбачених п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу для коригування до збільшення фінансового результату до оподаткування на суму 30 відсотків вартості придбаних товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, не враховуються активи з права користування за договорами оренди.

Крім того, уточнено, що вимоги із застосування різниці відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не поширюються також на вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у Накопичувального фонду та недержавних пенсійних фондів.

П.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 Кодексу доповнено новою різницею для коригування фінансового результату до збільшення при перевищенні виплат (винагород) страховим посередникам понад встановлений норматив витрат, а саме:

- на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесеними до п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу змінами на 1 рік продовжено дію норми щодо права на застосування для розрахунку амортизації за прямолінійним методом мінімально допустимого строку амортизації (два роки) щодо основних засобів четвертої групи, якщо витрати на їх придбання понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та якщо для таких основних засобів забезпечується одночасне виконання встановлених Кодексом вимог, зокрема, основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року.

Перечинська ДПІ

 

 


 

Впроваджено мобільні додатки ЗІР

 

ДФС постійно вдосконалює сервіси, орієнтуючись на сучасні технології, за допомогою яких надаються інформаційно-довідкові послуги фізичним та юридичним особам.

Одним із інформаційних сервісів ДФС є Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР).

Мета функціонування ЗІР:

- забезпечення громадськості оперативною, достовірною та повною інформацією;

- уникнення неоднозначного трактування законодавства;

- досягнення зростання рівня довіри до ДФС з боку суспільства.

Запрошуємо відвідати основну версію ЗІР та завантажити його мобільні додатки, які відтепер працюють на базі Android та IOS (m.zir.sfs.gov.ua).

Мобільні додатки перебувають в тестовій експлуатації. Пропозиції та зауваження щодо їх функціонування Ви можете надіслати на електронну адресу: u.koval@sfs.gov.ua.

 

Перечинська ДПІ 


 

19.03.2019

 

За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої групи?

 

До платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Другу групу не можуть застосовувати фізичні особи – підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Разом з цим, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:

суб’єкти господарювання (зокрема фізичні особи – підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

фізичні особи – нерезиденти;

платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Перечинська ДПІ

 

 


07.03.2019

Щодо обов`язку громадян в частині оподаткування окремих видів доходів

 

         Перечинська ДПІ інформує, з початку 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних у минулому році. Відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію у випадках, передбачених розділом IV ПКУ.

         Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні: доходів від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо; доходів у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; інвестиційного доходу; іноземного доходу; та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках. 

         Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2018

року, податкову декларацію можуть подати протягом 2019 року.

         Звертаємо увагу, що відповідно до п.179.2 ст.179 ПКУ обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним i податкова декларац1я не подається, якщо такий платник отримував доходи:

-          від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

-           виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом ІV ПКУ; 

-          від операцій з продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розділу ІV ПКУ; 

-          у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу.

         Надаєте репетиторські послуги – задекларуйте отримані доходи до 1 травня 2019 року.

         Ужгородське управління ГУ ДФС у Закарпатській області нагадує, що відповідно до положень Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України. Якщо викладач-репетитор не є фізичною особою – підприємцем, але постійно надає репетиторські послуги фізичним особам, то він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. 
         Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік викладачам-репетиторам слід подати до 01 травня 2019 року за місцем податкової адреси (реєстрації) за формою Податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556.

         Суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначену в річній податковій декларації такі особи самостійно сплачують до 1 серпня 2019 року.

Перечинська ДПІ                

06.03.2019

 

Граничні строки подання податкової декларації у разі припинення ФОП підприємницької діяльності.

        

 

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

При цьому граничний термін сплати податкових зобов`язань для таких фізичних осіб становить протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації.

Фізичні особи, які застосовували спрощену систему оподаткування, подають податкові декларації востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

         Перечинська ДПІ

 

5.03.2019

 

Виїжджаєте за кордон на постійне місце проживання – подайте декларацію про майновий стан і доходи

 

Громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов`язані подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація). Це необхідно зробити не пізніше ніж за 60 календарних днів до виїзду. Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов`язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої декларації).

Перевірка контролюючим органом здійснюється протягом 30 календарних днів після надходження такої декларації. У разі відсутності податкових зобов’язань платнику податку видається відповідна довідка.

Довідка про сплату або відсутність податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі.

Форма цієї довідки затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядку її оформлення і видачі».

Обов’язок щодо подання податкової декларації платниками податку-резидентами, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, визначено п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 «Про порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов`язань з такого податку».  

         Перечинська ДПІ

 

04.03.2019

Окремі питання трансфертного ціноутворення

 

01 січня 2019 року набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628). Основними змінами Закону № 2628 стосовно трансфертного ціноутворення є такі:

Нові критерії визначення контрольованої операції

Підпунктом «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено визнання контрольованими операціями також внутрішньогосподарські розрахунки між нерезидентом та його постійним представництвом.

Підпунктом 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу уточнено визначення осіб, які є сторонами контрольованої операції в ланцюзі господарських (експортних та імпортних) операцій, а саме контрольованими можуть бути операції між платником податків та нерезидентом (які відповідають вимогам підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу), а не тільки пов’язаною особою нерезидентом.

Принцип превалювання сутності над формою

Новими абзацом підпункту 39.2.2.4 та новими підпунктами 39.2.2.10, 39.2.2.11 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 Кодексу закріплено принцип превалювання сутності над формою, а саме, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операцій та фактичними умовами її проведення навіть у разі відсутності документального оформлення такої операції.

Уточнення щодо складових аналізу зіставності

Новим підпунктом 39.2.2.9 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 Кодексу передбачено можливість під час визначення зіставних умов операцій враховувати характеристики активів, використаних у контрольованих операціях.

Крім того, підпункт 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 Кодексу доповнено новим абзацом, яким закріплено вимогу обирати сторону для дослідження тільки за наявності найбільш повної та документально підтвердженої інформації про фінансові показники  контрольованих операцій.

Обґрунтування рівня зіставності

При наданні платником податків документації з трансфертного ціноутворення на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, новим абзацом підпункту «и» підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Кодексу передбачено необхідність обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності.

Зміни при проведенні перевірок

Нові норми передбачають таке:

підпункт 39.5.2.7 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 Кодексу доповнено абзацом, відповідно до якого термін проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» переривається у разі розгляду судом позовів платника податків щодо призначення, проведення або предмету такої перевірки, до завершення судових процедур;

у разі ненадання документів після отримання запиту про надання документів новою редакцією підпункту 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 Кодексу контролюючому органу надано можливість проведення зустрічної звірки платників податків, що були задіяні в ланцюзі постачання товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), які є предметом контрольованої операції;

 відповідно до підпункту «в» підпункту 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 Кодексу контролюючому органу надано право надсилати запити компетентним органам іноземних держав щодо предмета та обставин здійснення контрольованої операції та/або щодо господарської діяльності та фінансової звітності нерезидента – сторони контрольованої операції;

підпунктом «г» підпункту 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 Кодексу передбачено можливість проведення зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами) для обговорення методології визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», застосованої контролюючим органом під час перевірки.

 

         Перечинська ДПІ


 

01.03.2019

 

Щодо порядку відліку доби для цілей справляння туристичного збору

Визначення поняття «доба» для туристичної сфери відсутнє у міжнародному та національному галузевому законодавстві. Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим в Мін’юсті від 02.04.2004 за № 413/9012 (далі - Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами), та готелями, виконавцями цих послуг.

Так, пунктом 1.3. глави 1 Правил визначено, що розрахункова година - година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.

Відповідно до пункту 3.8. глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години - 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.

Пунктом 3.7. глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12.00 дня, наступного за днем прибуття споживача.

Враховуючи вищевикладене, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.

Роз’яснення стосовно трактування поняття «доба» надано листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.02.2019 №4501-06/7002-03 "Щодо порядку відліку доби для цілей справляння туристичного збору" (далі – лист Мінекономрозвитку). При цьому зазначаємо, що лист Мінекономрозвитку має лише інформаційний характер і не містять правових норм.

Перечинська ДПІ

 

28.02.2019

 

Запит про надання витягу з реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій в Електронному кабінеті

Для суб’єктів господарювання – виробників РРО в межах виконання заходів зі створення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій», запроваджено новий електронний сервіс, який надає можливість виробникам РРО подати запит про надання витягу з реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – запит) та отримати витяг з реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – витяг) в електронній формі.

Форми запиту та витягу затверджуються наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій» (далі – наказ), проект якого оприлюднений на офіційному веб-сайті Мінфіну за адресою:www.minfin.gov.ua/news/view/proekty-rehuliatornykh-aktiv-dlia-obhovorennia-2019?category=aspekti-roboti&subcategory=reguljatorna-aktivnist.

Подати запит можна через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього виробнику РРО в приватній частині Електронного кабінету в меню «Введення звітності» необхідно обрати форму «Запит про надання витягу з реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 3-ЕРРО» (J1317301), заповнити її, підписати та надіслати.

Реєстраційні дані суб’єкта господарювання заповнюються автоматично, дані щодо найменування моделі (модифікації) РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО обираються із електронних довідників, що сформовані на підставі даних Держреєстру РРО.

Підтвердженням подання запиту до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання запиту.

Витяг з реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 2-ЕРРО (J1417301) можна переглянути у вкладці «Вхідні/вихідні документи».

Увага! Заповнення та подання запиту здійснюється в тестовому режимі, який триватиме до моменту набрання чинності наказом.

Про початок функціонування реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій буде повідомлено додатково.

Перечинська ДПІ

 

27.02.2019

Актуально для платників акцизного податку

З метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку, у зв’язку з прийняттям Законів України від 08 листопада 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та від 23 листопада 2018 року № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», ДФС України роз’яснила особливості:

- декларування суб’єктами господарювання операцій з бензинами авіаційними або паливом для реактивних двигунів;

- декларування податкових зобов’язань з пального за повною ставкою акцизного податку;

- декларування податкових зобов’язань з пального за пільговою ставкою акцизного податку;

- декларування податкових зобов’язань при нецільовому використанні пального;

- оподаткування суб’єктами господарювання операцій з транспортними засобами.

Звертаємо увагу, що змінами, внесеними Законом України № 2628 до п.п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування змінено групування вин та інших зброджених напоїв і для кожної групи встановлені ставки акцизного податку. Зазначені зміни до кодексу набирають чинності з 1 березня 2019 року. При цьому порядок нарахування акцизного податку з алкогольних напоїв не змінено.

Детальна інформація про декларування податкових зобов’язань з акцизного податку висвітлена в листі  ДФС України від 20.02.2019 №5580/7/99-99-15-03-03-17, який розміщено за посиланням.

 

Перечинська ДПІ

 

 

 

26.02.2019

 

Про подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік

У зв’язку з набуттям 14.12.2018 чинності наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – наказ № 842), розроблено та впроваджено оновлену форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (ідентифікатор форми J0100117 для юридичних осіб) (далі – декларація за новою формою).

Враховуючи, що видання наказу № 842 обумовлено змінами з 01.01.2018 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які впливають на показники бюджету, листом ДФС від 04.01.2019 № 357/7/99-99-15-02-01-17 рекомендовано платникам податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період – 2018 рік подавати податкову декларацію за новою формою.

Електронна форма за ідентифікатором J0100117 розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів і є доступною для використання розробниками програмного забезпечення.

Електронна форма за ідентифікатором J0100117 передбачає необхідність встановлення позначки «базовий звітний період квартал» або «базовий звітний період рік». Зазначене має бути реалізовано у програмному забезпеченні, яке використовує платник для подання нової форми декларації в електронному вигляді.

Відповідно інформаційні системи ДФС забезпечують приймання декларації за новою формою за ідентифікатором J0100117 як за наявності позначки «базовий звітний період квартал» – для платників податку, що складають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, так і за наявності позначки «базовий звітний період рік» – для платників податку, яким встановлено річний податковий (звітний) період.

Більше, про можливості подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік, роз’яснено листом ДФС від 13.02.2019 № 4622/7/99-99-15-02-01-17, який розміщено за посиланням.

 

Перечинська ДПІ

 

25.02.20109

 

Комплект фінансової звітності до декларації з податку на прибуток підприємств

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Фінансова  звітність,  що складається  та  подається  відповідно до п. 46.2 ст. 46 Кодексу платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.

Загальні вимоги щодо подання фінансової звітності, настанови щодо її структури та мінімальні вимоги щодо її змісту встановлено Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» (далі – МСБО 1).

Згідно з пунктом 10 МСБО 1 повний комплект фінансової звітності повинен містити такі складові:

- звіт про фінансовий стан на кінець періоду; 

- звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період; 

- звіт про зміни у власному капіталі за період; 

- звіт про рух грошових коштів за період; 

- примітки, які містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення;

- порівняльну інформацію стосовно попереднього періоду;

- звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного попереднього періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності. 

Звіт про управління, консолідований звіт про управління, звіт про платежі на користь держави та консолідований звіт про платежі на користь держави, не є складовими фінансової звітності і, відповідно, обов’язку подання таких звітів до контролюючих органів разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств законодавством не визначено.

Більше інформації, щодо складових фінансової звітності, в листі ДФС від 19.02.2019 № 5491/7/99-99-15-02-01-17, який розміщено за посиланням.

 

Перечинська ДПІ

 

 


 12.02.2019

_До уваги ФОП – платників ЄСВ!

     Перечинська ДПІ інформує, що ДФС України листом від 24.01.2019 № 2265/7/99-99-13-02-01-17 надала роз’яснення щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за 2018 рік та подання річної звітності з ЄСВ з прикладами її заповнення фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування. 
Так, відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, визначено платниками ЄСВ.

     Обов’язки платників ЄСВ регламентовано частиною другою ст. 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої платник ЄСВ зобов’язаний:

     - своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ; 
     - подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством. 
     Згідно з приписами абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

 

Перечинська ДПІ

 

  11.02.2019             

 

Куди подається податкова декларація про майновий стан і доходи

Фізична особа — платник податку подає Декларацію за звітний податковий період у встановлені Кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (п. 3 р. I Інструкції № 859), тобто за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в контролюючому органі.

У разі якщо платник податку, відповідно до норм чинного законодавства, зобов’язаний (має право) надати річну декларацію, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), то ця форма звітності все одно подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними. Окрім того, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою, то вона все одно повинна подавати декларацію до податкового органу за попередньою податковою адресою.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. При цьому, такі особи зобов`язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, які вносяться до облікової картки, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за формою № 5ДР. При пред`явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за формою № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи, та адреса фактичного місця проживання/перебування - відповідно інформації, зазначеної в довідці. Таким чином, платник податків - внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за формою № 5ДР та пред`явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, і декларацію подає до цього контролюючого органу.

Однак якщо такі дії не здійснено, то декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Перечинська ДПІ


06.02.2019

 

Податкові новації 2019: за нерухомість, передану в оренду, сільгоспвиробники сплачують податок на нерухомість

Перечинська ДПІ інформує, що Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» змінено норму щодо застосування сільськогосподарськими виробниками пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

          Відповідно до п.п. 266.2.2 «ж» п. 266.2. статті 266 Податкового кодексу України з 1 січня 2019 року не оподатковуються податком будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, за умови, що такі об’єкти не здаються власниками в оренду, лізинг, позичку.

 Отже, з 1 січня 2019 року сільгоспвиробники, які надають в оренду, лізинг або позичку будівлі або споруди сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.


Перечинська ДПІ

 

 

05.02.2019

Туристичний збір: у 2019 році застосовуються два способи сплати

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, до ст. 268 ПКУ щодо розміру ставки, бази оподаткування, порядку сплати туристичного збору (далі – збір).

Так, ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі) у розмірі до 0,5 відсотка - для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому - до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду (п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Крім того, Законом № № 2628 встановлено, що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону № 2628 не застосовуються вимоги п. п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, п. п. 12.3.4 п. 12.3, п. п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 статті 12 ПКУ та до змін до с. 268 ПКУ, як виняток не застосовуються вимоги п. п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПКУ (пункти 3,4 розділу ІІ Закону № 2628).

Перечинська ДПІ

 

 

05.02.2019

 

Зміни, які стосуються адміністрування рентної плати

Керуючись положеннями Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в редакції Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», а також Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс) в редакції Закону України від 22 листопада 2018 року № 2621-VIIІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», що набрали чинності з 1 січня поточного року, надаємо рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2019 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата).

Зокрема, набули чинності зміни до Кодексу, які стосуються адміністрування Рентної плати:

1) перелік об’єктів, які не належать до об’єкта оподаткування Рентною платою, доповнено урановмісними корисними копалинами, які на підставі отриманих після 1 січня 2018 року спеціальних дозволів видобуті на стадії геологічного вивчення (п.п. 252.4.9 п. 252.4 ст. 252 Кодексу);

2) п. 252.20 ст. 252 Кодексу доповнено коефіцієнтом, що діє виключно у 2019 році, яким ставка Рентної плати для видобування залізної руди підвищена в 1,1 раза (примітка 1 до таблиці ставок Рентної плати п. 252.20 ст. 252 Кодексу);

3) універсалізовано розміри ставок Рентної плати для видобування нафти та газового конденсату, що видобуваються з покладів (п. 252.20 ст. 252 Кодексу):

до 5000 метрів, – 31 відс. вартості (фактична ціна – середня ціна одного бареля нафти «Urals», перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, визначена за інформацією міжнародного агентства (котирування UralsMediterranean та UralsRotterdam) обсягів видобутої нафти та газового конденсату (абзац другий п. 252.8 ст. 252 Кодексу);

понад 5000 метрів, – 16 відс. вартості (фактичної ціни) обсягів видобутої нафти та газового конденсату.

Доходи загального фонду Державного бюджету України від Рентної плати для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, крім вуглеводнів (п. 5 частини 2 ст. 29 Бюджетного кодексу), зменшено до 70 відс. частки такої Рентної плати (код бюджетної класифікації 13030100).

Доходи загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів від Рентної плати для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, крім вуглеводнів (п. 4 частини 1 ст. 66 Бюджетного кодексу), збережено у попередньому розмірі – 25 відс. частки такої Рентної плати.

Разом з тим Бюджетним кодексом встановлено зарахування 5 відс. частки Рентної плати для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, крім вуглеводнів, до доходів загального фонду бюджетів:

міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад (п. 43 частини 1 ст. 64 Бюджетного кодексу);

міст районного значення, сільських, селищних бюджетів (п. 32 частини 1 ст. 69 Бюджетного кодексу).

Забезпечення ефективного контролю доходів місцевих бюджетів від Рентної плати для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, крім вуглеводнів, може бути забезпечене складанням платниками такої Рентної плати окремих додатків до податкової декларації з Рентної плати, в яких податкові зобов’язання в межах спеціального дозволу самостійно «розподілені» платниками між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, які повністю або частково розташовані в межах території полігону, обмеженого координатами, зазначеними у такому дозволі.

Починаючи з податкових зобов’язань Рентної плати за ІV квартал 2018 року, ідентифікуючою ознакою кожного окремого додатка до декларації є зазначений у рядку 5.1 «код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням ділянки надр за КОАТУУ» розділу 5 «Ділянка надр, з якої видобуто корисну копалину» додатка 1 до декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719, код одиниці адміністративно-територіального устрою.

Нагадаємо, що останній день подання податкової декларації з рентної плати за ІV квартал 2018 року (без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини) буде 11 лютого 2019 року (п.257.1 ст. 257 р. IX Кодексу).

Перечинська ДПІ

 

 

 

 

04.02.2019

Новий сервіс Електронного кабінету: Автозаповнення платіжних доручень для сплати податків фізичними особами

В Електронному кабінеті для фізичних осіб реалізовано автоматичне заповнення основних реквізитів платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджетів.

Цей сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):

- скоротити час при заповненні платіжних документів;

- мінімізувати помилки при заповненні;

- сплатити податки.

Для користування електронним сервісом необхідно в меню Стан розрахунків з бюджетом приватної частини Електронного кабінету обрати один з податків (платежів) та вибрати одну із платіжних систем.

Після переходу на сайт платіжної системи платнику достатньо вказати суму платежу та підтвердити операцію.

Звертаємо увагу, оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку, інші реквізити заповнюються автоматично.

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0 800 501 007.

Перечинська ДПІ

 

 

 

04.02.2019

ПДВ. Операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набрав чинності 01.01.2019, продовжено до 01.01.2022 року дію тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Дію постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 )зі змінами), якою затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ, також продовжено до 01.01.2022 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1177. Зазначена постанова набрала чинності з 01.01.2019.

Враховуючи викладене, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, поширюється на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюються з01.01.2019 до 31.12.2021 (включно).

Вищевказана інформація викладена у листі Державної фіскальної служби України від 08.01.2019 р. № 416/7/99-99-15-02-01-17.

Перечинська ДПІ

 


 

Нарада з головами сільських рад по декларуванню

                 

 

            

 

 Стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних у 2018 році

      

      Перечинська ДПІ Ужгородського управління ГУ ДФС у Закарпатській області інформує, з 1 січня 2019 року розпочалась щорічна кампанія декларування доходів громадян, за якою окремі категорій фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи. Відповідно до норм Податкового кодексу України громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії: особи, які зобов’язані подати річну декларацію та особи, які мають право подати декларацію.

      Декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

      - особисто або уповноваженою на це особою;

      - надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 
      - засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог

законів щодо електронного документообігу.

      Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

      При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

      Граничні строки подання декларації:

      - для громадян, які зобов’язані згідно з Податковим кодексом подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним;

      - для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2019 (включно);

      - для фізичних осіб-підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року).

     Фізичні особи-підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) в річній податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

 

 

За матеріалами Перечинської ДПІ

Ужгородського управління

ГУ ДФС у Закарпатській області


 

 

 

 

 

 

 

         Перечинська ДПІ Ужгородського управління ГУ ДФС у Закарпатській області інформує, що відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі - декларація) у випадках, передбачених у розділі IV Кодексу.  Разом з тим, відповідно до п. 179.2. ст. 179 Кодексу обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

       від податкових агентів, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

       виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених у розділі IV Кодексу;

       від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;

       у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

        При цьому п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Кодексу передбачено, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV Кодексу за нарахування та отримання податку на доходи фізичних осіб, сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету:

        а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених цим Кодексом - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);

        б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

       в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених цим Кодексом – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

        З метою належного ведення оперативного обліку податку (збору), ДФС наказом від 27.12.2018 № 873 «Про затвердження внесення Змін до наказу ДФС від 10.04.2015 № 267»

введено у дію нові коди бюджетної класифікації: 

 11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов`язковому декларуванню»;

       11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

        Таким чином, платники податку - фізичні особи, які відповідно до розділу IV Кодексу зобов`язані сплатити податок, але звільнені від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують:

        - податок по коду платежу «11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов`язковому декларуванню»;

 - військовий збір по коду платежу «11011000» – «військовий збір».

        У разі, якщо платник податку – фізична особа зобов`язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов`язання, то в такому випадку платник податку сплачує:

        податок по коду платежу «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

        військовий збір по коду платежу «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

        Крім того, слід зазначити, що п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Кодексу передбачено, що податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України. 

Абзацом 5 п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2019, передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об`єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

        Отже, у разі отримання фізичною особою - орендодавцем у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі - орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) податок до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

        При отриманні у 2018 році доходів від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі - орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець визначає свої податкові зобов`язання за результатами такого року у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок з таких доходів за своєю податковою адресою.


                                                      

 

Способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи 

Відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

-  особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Звертаємо  увагу,  що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації,  а при поданні податкової декларації в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Для подання податкових декларацій в електронній формі у режимі реального часу (on-line) та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДФС необхідно:

1. Отримати електронний цифровий підпис, який видається Акредитованим центром сертифікації ключів (АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДФС та іншими АЦСК, з переліком яких можна ознайомитися у відкритій частині «Електронного кабінету»;

2. Авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа;

3. Отримати відомості про отримані доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (розділ «Заяви, Запити для отримання інформації» форма запиту F 1301802);

 

4. Після отримання відповіді від ДФС, про що можливо дізнатися скориставшись розділом «вхідні/вихідні документи», перейти до заповнення  на основі даних ДФС у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».

 

Ознайомитися з покроковою відео-інструкцією по автоматичному заповненню декларації можна на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua).

 


Основні випадки подання податкової декларації  про майновий стан і доходи у 2019 році

Обов’язок щодо подання податкової декларації виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів: 

- від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (ст. 177 Кодексу);

- від провадження незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу);

- іноземні доходи (п.п. 170.11.1 Кодексу);

- у вигляді інвестиційного прибутку (п. 170.2 Кодексу);

- від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Кодексом (п.п. 168.2.1 Кодексу);

- у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.1.3 Кодексу);

- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (п.п. 164.2.5, п.п. 170.1.5);

- у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що підлягають оподаткуванню (п. 174.3 Кодексу);

- у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 - 173 Кодексу (п.п. 164.2.4 Кодексу);

- від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п. 165.1.24 Кодексу);

- від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24);

- суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи   (п.п. 164.2.2 Кодексу).

- у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу (п.п. 164.2.7);

- у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу);

- при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (п. 172.5 ст. 172 Кодексу)

 

Перечинська ДПІ

 


Куди подається податкова декларація  про майновий стан і доходи (далі – декларація)

Фізична особа — платник податку подає Декларацію за звітний податковий період у встановлені Кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (п. 3 р. I Інструкції № 859), тобто за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в контролюючому органі.

 

У разі якщо платник податку, відповідно до норм чинного законодавства, зобов’язаний (має право) надати річну декларацію, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), то ця форма звітності все одно подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними. Окрім того, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою, то вона все одно повинна подавати декларацію до податкового органу за попередньою податковою адресою.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 4 Закону України від 20 жовтня   2014 року № 1706 VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. При цьому, такі особи зобов`язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, які вносяться до облікової картки, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за формою № 5ДР. При пред`явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за формою № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи, та адреса фактичного місця проживання/перебування - відповідно інформації, зазначеної в довідці. Таким чином, платник податків - внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за формою № 5ДР та пред`явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, і декларацію подає до цього контролюючого органу.

Однак якщо такі дії не здійснено, то декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

 

Перечинська ДПІ

 


Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи:

для фізичних осіб - підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування)  – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року);

Останній день подання декларації за 2018 рік – 11.02.2019.

 Важливо! У разі якщо фізична особа - підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій декларації, що подається у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Кодексу

для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням,  – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;  

Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. 

для громадян, які зобов’язані подати декларацію та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність – до    01 травня року, що настає за звітним;

Останній день подання декларації за 2018 рік – 02.05.2019.

Важливо! Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем  (п. 49.20 ст. 49 Кодексу). 

для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31 грудня (включно)  наступного за звітним податкового року;   

для платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. 

За умови якщо в платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені за ст. 13 Кодексу, то згідно з   п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.

Перечинська ДПІ


Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи

 

Граничні строки сплати податкових зобов`язань, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи, поданої за результатами 2018 року:

для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – 21 лютого 2019 року;

для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації;

для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність –           31 липня 2019.        

Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує по кодам платежу:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Платники податку – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Кодексу зобов’язані сплатити податок, але звільнені від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують по коду платежу:

«11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;

«11011000» – «військовий збір».

     

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС в рубриці «Бюджетні рахунки» (sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki).

 

 


Витрати, дозволені для включення до податкової знижки за 2018 рік

 

ПІДСТАВА

ВИТРАТИ

ОБМЕЖЕННЯ

Підпункт 166.3.1             п. 166.3 ст. 166 Кодексу

Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання

Підпункт 166.3.2             п. 166.3 ст. 166 Кодексу

Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям

Розмір внесків не повинен перевищувати 4 % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік

Підпункт 166.3.3             п. 166.3 ст. 166 Кодексу

Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання

Понесені витрати на  користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім`ї першого ступеня споріднення

Підпункт 166.3.5                п. 166.3 ст. 166 Кодексу

Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення

Понесені витрати у 2018 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

       при страхуванні платника податку –                2470,0  грн.;

       при стахуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення –                 1235,0 грн.

Абзац другий                   пп. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Кодексу

Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій

Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік

Абзац третій пп. 166.3.6 п. 166.3                ст. 166 Кодексу

Суми витрат на оплату державних послуг, пов`язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита

 Обмежень не встановлено

Підпункт 166.3.7               п. 166.3 ст. 166 Кодексу

Суми коштів, сплачених у зв`язку з переобладнанням транспортного засобу

Витрати, пов`язані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути  перереєстрований у відповідних органах.

Підпункт 166.3.8                п. 166.3 ст. 166 Кодексу

Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним

Понесені витарати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла

Підпункт 166.3.9                п. 166.3 ст. 166 Кодексу

Суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім`ї першого ступеня споріднення:

      не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

      не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

      Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

  

Перечинська ДПІ


 

 Перечинських школярів запрошують взяти участь у мистецькому конкурсі від ДФС

Головне управління ДФС у Закарпатській області оголошує перший відбірковий (регіональний) етап ІІ Всеукраїнського Мистецького конкурсу «Податкова абетка» для учнів 1-4 класів та «Сьогодення та майбутнє податкової та митної справи» – для учнів 5-9 класів.

Конкурс носить тематичний характер, метою якого є популяризація податкової та митної грамотності, сприяння творчому підходу до виховання та формування свідомого ставлення до сплати податків у дітей та молоді шкільного віку, налагодження партнерських відносин між податківцями та майбутніми платниками податків.

Роботи учасників приймаються у форматі А2, А3, А4 за такими напрямами дитячої творчої  діяльності з податкової та митної тематики:

- образотворче мистецтво (малюнки);   

- декоративно-прикладне мистецтво (аплікації, колажі, вишивки, батик, бісероплетіння, художня різьба, ліплення);

- комп’ютерна графіка.

Конкурсні роботи  подаються до ГУ ДФС у Закарпатській області за адресою: м.Ужгород, вул. Волошина,52 до 8 лютого 2019 року. Для участі у конкурсі разом з роботою подається заявка відповідної форми.

Роботи можуть бути підготовлені до експонування (укомплектовані паспарту, підрамником, рамкою). Від одного учасника приймається не більше 3-х конкурсних робіт. Роботи, подані на конкурс, авторам не повертаються.

У конкурсі не беруть участь діти працівників Університету державної фіскальної служби України, територіальних органів ДФС, а також діти будь-яких інших осіб, які мають відношення до організації та/чи проведення конкурсу.

Фінальний етап конкурсу відбудеться на базі Національного університету Державної фіскальної служби України у березні 2019 року.


 

Рекомендуємо сплатити податки до 28 грудня 2018 року

 

Відповідно до норм Податкового кодексу України, якщо останній день сплати податку або збору припадає на вихідний або святковий день, то податкові зобов’язання необхідно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.

На виконання наказу Державної казначейської служби України від 26 листопада 2018 року № 358 «Про затвердження Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2018 року та початку 2019 року»початкові платежі на адресу органів казначейства будуть здійснюватися 27-28 грудня 2018 року до 20 год. 00 хв. та 29 грудня до 13 год. 00 хвилин.

З метою вчасного здійснення розрахунків та надходження коштів до бюджету, недопущення формування податкового боргурекомендуємо здійснити всі необхідні податкові платежі до 28 грудня 2018 року.

Шановні платники податків, з метою недопущення формування податкового боргу, у разі невчасної сплати податків не залишайте на останній день сплату податкових зобов’язань.

 


 

28.11.2018

Зміни до форми податкової накладної, розрахунку коригування та Порядку їх заповнення

 

Міністерством фінансів України наказом від 17.09.2018 N 763 внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 12 жовтня 2018 р. за N 1157/32609 та набирає чинності з 1 грудня 2018 року, крім деяких змін до Порядку заповнення податкової накладної, які набирають чинності з 1 січня 2020 року.

Згідно з цими змінами в податковій накладній потрібно буде зазначати податковий номер платника податку відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

При цьому рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюватимуть у разі:

• постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник ПДВ;

• здійснення операцій із вивезення товарів за межі митної території України;

• складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташовано на митній території України;

• складання податкової накладної за операціями з ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих, здійснення операцій із постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

• складання податкової накладної на суму збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг, у разі якщо на дату такого збільшення покупцю анульовано реєстрацію платника ПДВ;

• складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій;

• складання зведених податкових накладних покупцям - особам, не зареєстрованим платниками ПДВ.

Крім того, у табличній частині податкової накладної з`явиться графа "Сума податку на додану вартість" (графа 11 оновленої форми). Цю графу треба буде заповнювати у гривнях із копійками із зазначенням після коми до 6-го знака включно.

Аналогічних змін зазнає й форма розрахунку коригування до податкової накладної.

Також у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 (далі - Порядок № 1307), буде визначено, що в разі складання зведеної податкової накладної у графі "Зведена податкова накладна" замість позначки "Х" потрібно буде зазначати код ознаки:

• 1 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ПКУ;

• 2 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до п. 199.1 ПКУ;

• 3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладено в п. 15 Порядку № 1307;

• 4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладено в п. 19 Порядку № 1307.

Крім того, оновлення Порядку № 1307 передбачено й у частині складання розрахунків коригування.

Запроваджено алгоритм складання розрахунків коригування до помилкових податкових накладних. До форми розрахунку коригування додані інформаційні поля:

- інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної,

- Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, складеної повторно на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна.

У межах цих змін ДФС визначає умовні коди причин коригування та оприлюднює їх на офіційному веб-сайті.

Цей наказ набирає чинності з 1 грудня 2018 року, крім абз. 2 п. 6 та п. 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01.01.2020.

Перечинська ДПІ

 


27.11.2018

Змінено порядок блокування податкових накладних та критерії ризиковості для блокування податкових накладних

 

Із 10 листопада набрала чинності постановою Кабміну від 24 жовтня 2018 року № 936. Цим документом внесено зміни до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з Постановою, моніторингу не підлягають ПН/РК, якщо обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менш ніж 500 тис. грн, і керівник — посадова особа такого платника податку є особою, що обіймає аналогічну посаду менш ніж у 3-х платників податків.

Цей критерій буде працювати за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений платником податку в таких ПН/РК в поточному місяці не перевищує 50 тис. грн на одного покупця – платника податку.

Зверніть увагу, для визначення обсягу постачання не будуть враховані РК, у яких період реєстрації відмінний від періоду їх складання. 

Варто зазначити, що РК, складені у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, не перевіряються відповідно до ознак, зазначених у п.3 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК. 

Також змінено розмір розрахункових показників, які використовує ДФС при моніторингу податкових накладних:

одночасно значення показників D та P, мають такі розміри: D>0,05, Р<Рм×1,4, де: D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, яка зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;

P – сума ПДВ, зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі ПН/РК;

Рм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.

Крім того, 5 листопада 2018 року ДФС України затвердила критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, які опубліковані на офіційному веб-сайті ДФС, ознайомитися з ними можна за посиланням.

Перечинська ДПІ


26.11.2018

Не знайшовши копію фіскального чеку в базах ДФС, споживачі можуть ініціювати перевірку продавця

 

На веб-порталі ДФС у відкритій частині Електронного кабінету запроваджено сервіс перегляду чеків, які надіслано реєстраторами розрахункових операцій (РРО) до ДФС.

За допомогою цього сервісу усі споживачі можуть оперативно перевірити фактичну передачу електронної копії отриманого фіскального чека до інформаційних баз ДФС. Наявність такої копії або її відсутність в базах ДФС може свідчити про дотримання або недотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства.

За результатами отриманих звернень споживачів про відсутність того чи іншого фіскального чека в інформаційних базах ДФС, органами доходів і зборів проводяться фактичні перевірки суб’єктів господарювання. За їх результатами встановлюються порушення вимог чинного законодавства в частині невидачі фіскальних чеків, відсутності на товарах марок акцизного збору, порушення порядку обліку товарних запасів, програмування РРО тощо.

Звертаємо увагу, що у разі відсутності в інформаційних базах ДФС отриманого на руки фіскального чека у паперовому вигляді, споживачі можуть надіслати до Головних управлінь ДФС в областях та місті Києві відповідне звернення з цього питання для оперативного реагування органами ДФС та вжиття відповідних заходів реагування і припинення порушень вимог чинного законодавства.

Також органами ДФС активізовано роботу щодо контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

При здійсненні аналізу щодо таких господарських операцій органами ДФС, зокрема, використовується інформація Системи збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО), до якої в електронному вигляді надходить інформація від РРО про усі проведені розрахункові операції.

Зазначена інформація порівнюється із обсягами задекларованих зобов’язань по ПДВ, акцизному податку тощо, та в результаті встановлюються ризики щодо можливого заниження задекларованих податкових зобов’язань та несплати податків.

Так, у ході проведення перевірки ТОВ «А» було використано інформацію СЗЗД РРО та дані податкових накладних і встановлено, що ТОВ «А» у перевіряємому періоді при реалізації товару кінцевому споживачу (розрахунки через РРО) у складі податкового зобов’язання з ПДВ не відображено суму продажу у повному обсязі.

За виявлені порушення ТОВ «А» донараховано ПДВ більше 3,5 млн. гривень.

Просимо суб’єктів господарювання та їх керівників взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо повноти та своєчасності сплати належних податків та зборів до бюджету.

Перечинська ДПІ


23.11.2018 

Причини коригування, що зазначаються в РК: оприлюднено Довідник умовних кодів

 

З 1 грудня 2018 р. реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН здійснюватиметься за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 17.09.2018 р. № 763, незалежно від дати складання таких податкових накладних та розрахунків коригування.

Змінами, внесеними зазначеним наказом до Порядку складання податкових накладних, зокрема, передбачено, що ДФС України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до ПКУ.

Довідник умовних кодів причин коригування, які зазначатимуться платниками ПДВ у розрахунках коригування, розміщено на офіційному порталі ДФС України у розділі «Довідники».

Перечинська ДПІ 


 

Змінено порядок реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій

З 01 жовтня набрав чинностінаказ Міністерства фінансів України щодо зміни до порядків реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та книг обліку розрахункових операцій.

Новації передбачають спрощення процедури реєстрації та застосування РРО.  Так, платник матиме можливість здійснювати реєстрацію РРО на підставі однієї заяви (за спрощеною формою) без додатків, яка може бути подана до контролюючого органу у паперовій або електронній формі. Обмін електронними документами між виробником, центром сервісного обслуговування, суб’єктом господарювання та ДФС здійснюватиметься засобами інформаційної системи фіскальної служби.

Для впровадження таких спрощень ДФС буде створено та здійснено супровід двох нових реєстрів - Реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та Реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

Зміни, внесені наказом, набувають чинності у два етапи.

Так, з 1 жовтня:

- здійснюється за спрощеним порядком ведення книги обліку розрахункових операцій (книга ОРО)/журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти. Суб’єкту господарювання вже не потрібно підклеювати щоденні фіскальні звітні чеки (z-звіти) та вести облік ремонтів;

- щоденні фіскальні звітні чеки (щоденні z-звіти) зберігатимуться в електронній формі;

- реєстрація, застосування (зберігання) книги ОРО на РРО, розрахункової книжки (РК) здійснюватиметься за бажанням суб’єкта господарювання у разі прийняття ним рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється ним до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії;

- перереєстрація РРО/книг ОРО у разі зміни даних щодо суб’єктів господарювання, які зазначаються у реєстраційному посвідченні/книзі ОРО та пов’язані з перейменуванням районів у містах, вулиць тощо, здійснюватиметься на підставі заяви без додатків;

- суб’єктам господарювання та їх представникам, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, забороняється здійснювати валютно-обмінні операції у пунктах обміну валюти в разі виходу з ладу РРО, відсутності резервного РРО або тимчасового відключення електроенергії.

Решта змін, передбачених наказом, набуває чинності після набрання чинності наказу про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО. У ньому, зокрема, мова йде про

- реєстрацію РРО, книги ОРО на підставі однієї заяви про реєстрацію РРО  без додатків, у т.ч. поданої в електронній формі;

- обмін документами між ДФС та ЦСО у вигляді електронних повідомлень щодо резервування фіскального номера РРО, опломбування РРО, укладання договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, а також акта введення в експлуатацію РРО;

- надання права підпису реєстраційної заяви, заяви про реєстрацію книги ОРО та журналу про використання РРО отримання реєстраційних документів представнику суб’єкта господарювання;

- оновлені спрощені форми документів, які передбачені Змінами.

 

Перечинська ДПІ


 

При прийомі на роботу нових працівників – інформуйте органи ДФС

Роботодавці подають повідомлення про прийняття працівника на роботу до початку роботи працівника.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зауважимо, що таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:

- засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Платникам податків надана можливість сформувати Повідомлення про прийняття працівника на роботу через Електронний кабінет платника податків. Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Варто взяти до уваги, неподання повідомлення фіскальній службі про прийняття на роботу найманого працівника загрожує штрафом у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожного працівника, або 3723 грн. Виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску та податків, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання повний робочий час, встановлений на підприємстві, підміна трудових відносин цивільними – використання праці найманої особи без укладення трудового договору та фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору передбачає штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат (111 690 гривень) за кожного працівника. Окрім цього, здійснення господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання і при цьому використання праці найманих працівників передбачає штраф у розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 34 000 грн).

 

Перечинська ДПІ


 

Заява про добровільну сплату ЄСВ: до якого контролюючого органу подавати

У Перечинській ДПІ інформують, що особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Це передбачено третьою частиною ст. 10 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та п. 2 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449.

Іншого нормами чинного законодавства не передбачено, крім випадків, коли особа перебуває у місцях позбавлення волі та з метою отримання необхідного страхового стажу для призначення пенсії подає Заяву до органів доходів і зборів за місцем знаходження виправної колонії.

 

 

Перечинська ДПІ


 

Умови застосування та розмір податкової соціальної пільги у 2018 році

Нагадуємо, Законом про Держбюджет-2018 закладено соціальні показники, на основі яких розраховується, зокрема, податкова соціальна пільга (далі – ПСП).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2018 року становить 1762 грн.

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винарогоди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та заокругленого до найближчих 10 грн (у 2018 р. – 2470 грн).

Перелік соціальних пільг, порядок їх надання та категорії платників, які мають право на застосування ПСП визначені статтею 169 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Відтак розмір ПСП становить:

 - 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних  осіб (у розрахунку на місяць), тобто 881 грн. для будь-якого працівника;

 - 100% суми пільги для працівника, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому ПКУ, визначається як добуток суми 2470 грн та відповідної кількості дітей;

 - 150% суми пільги, визначеної в підпункті 169.1.3 пункту 169.1 статті 169  ПКУ;

 - 200% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.4 пункту 169.1 статті 169  ПКУ.

Для застосування ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП та документи, що підтверджують таке право. Слід зазначити, що ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податків, який крім основного місця роботи працює також за сумісництвом, на свій розсуд має обрати для себе найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати, незважаючи на те, де в нього перебуває трудова книжка.

ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про її застосування та документів, що підтверджують таке право. Перелік зазначених документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227. Якщо заяву і підтвердні документи надано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого у такому місяці.

ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з наданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування ПСП Податковим кодексом не передбачено. 

 

Перечинська ДПІ


 

Податкова знижка: підстави для її нарахування, перелік витрат, обмеження права на її нарахування

З метою використання права на податкову знижку за витратами понесеними у звітному році на користь закладу освіти платник податку може включити до податкової знижки за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення з урахуванням п. 166.4 ст.166 ПКУ лише суми коштів, сплата яких здійснена безпосередньо платником податку, який звертається за податковою знижкою та фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо).

При цьому за результатами звітного року будуть враховуватися фактично понесені витрати протягом звітного (податкового) року платника податку, який сплачує за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, незалежно від того отримував, чи ні такий член сім’ї доходи у вигляді заробітної плати.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

При цьому, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Крім того обмеження щодо періоду, протягом якого платник податків та/або член його сім’ї першого ступеня споріднення у звітному (податковому) році навчався, з 01.01.2017 скасовано.

Нагадаймо, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу.

 

Перечинська ДПІ


Податковий календар на жовтень 2018 року

Понеділок, 1 жовтня 2018

Останній день подання:

- звіту про контрольовані операції за 2017 р.;

Вівторок, 9 жовтня 2018

Останній день подання:

- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за вересень (форма № 1-РС);

- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за вересень (форма № 2-РС);

- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за вересень (форма № 3-РС);

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за вересень (форма № 1-ОА);

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за вересень (форма № 1-ОТ).

Вівторок, 16 жовтня 2018

Останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за вересень (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за вересень.

П’ятниця, 19 жовтня 2018

Останній день сплати

- авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб фізичними особами - підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування;

- єдиного податку на жовтень платниками першої та другої групп;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, в тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, і членами фермерського господарства за IІІ квартал.

Понеділок, 22 жовтня 2018

Останній день подання

- податкової декларації з ПДВ за вересень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- декларації акцизного податку за вересень (Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм ПКУ, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (пп. 222.1.2 ст. 222 ПКУ);

- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать спільному підприємству з іноземними інвестиціями - резиденту України і знаходяться за її межами, за IIІ квартал;

- податкової декларації з рентної плати з розрахунком:

рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за вересень;

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за вересень;
рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за вересень;

рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна)) за вересень;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень у разі не подання податкової декларації за 2018 р.

Останній день сплати:

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за вересень (крім гірничих підприємств).

Понеділок, 29 жовтня 2018

Останній день сплати:

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за вересень;

- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земель