а Untitled Page

Правова освіта населення

 

 

Правова консультація на тему: «Права дитини»

Права та свободи дитини

 

Права дитини — система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами визнається «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше»)

1.    Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живо народженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я.

2.    Кожна дитина з моменту народження має право на ім’я та громадянство.

3.    Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

4.    Кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку.

5.    Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Права дитини відповідно до Конвенції про права дитини

Дитиною є «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку», якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше. Всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною забезпечуються без будь-якої дискримінації. В усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава поважає відповідальність, права і обов’язки батьків чи членів розширеної сім’ї.

·         Кожна дитина має невід’ємне право на життя.

·         Дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.

·         Дитина має право на збереження своєї індивідуальності і громадянства.

·         Дитина має право не розлучатися з батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

·         Дитина має право вільно висловлювати власні погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага.

·         Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду.

·         Повинно поважатися право дитини на свободу думки, совісті та релігії.

·         Дитина має право на свободу асоціацій і мирних зборів.

·         Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

·         Держава забезпечує право дитини на доступ до інформації із національних та міжнародних джерел.

·         Дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я з приділенням першочергової уваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги.

·         Дитина має право користуватися благами соціального забезпечення.

·         Дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

·         Дитина має право на освіту.

·         Дитина має право користуватися своєю культурою.

·         Дитина має право на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.

·         Дитина має право на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може завдати шкоди її життю та розвитку.

·         Дитина повинна бути захищена від незаконного зловживання наркотичними засобами.

Держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.

Держава зобов’язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень; від використання дитини з метою експлуатації у проституції або в іншій незаконній сексуальній практиці, у порнографії та порнографічних матеріалах. Держава зобов’язана вживати всіх можливих заходів з метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними.

Цивільні права неповнолітніх

1.    Самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.

2.    Здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

3.    Самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.

4.    Самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

5.    Бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.

6.    Бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.

Діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Як дитині отримати правову допомогу?

Відповідно до ст.14 ЗУ "Про безоплатну правову допомогу" діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту мають право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Захист порушених прав дітей в Україні

Захист прав дітей в Україні здійснюється:

·         прокуратурою;

·         органом опіки та піклування;

·         органами внутрішніх справ.

Орган опіки та піклування здійснює контроль за захистом прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, за умовами, в яких вони проживають, а також вихованням і освітою. Даний орган веде облік і пошук дітей, які залишилися без нагляду батьків, а також з урахуванням певних обставин вибирають місце їх подальшого влаштування.

Прокуратура, в свою чергу, має право подати позов про позбавлення батьківських прав, скасувати рішення про усиновлення дитини, подати позов про поновлення порушених прав дитини, обов’язковий учасник судового засіданні при розгляді справи про захист прав дитини в Україні, має право оскаржити акт органів, які мають пряме відношення до захисту прав дитини.

Поліція приймає участь у справах, що стосуються примусового виконання рішення про відібрання дитини, а також при розшуку осіб, які не виконують рішення суду щодо виховання дитини.

 

 

Перечинське бюро правової допомоги

16 днів проти насильства!!!

Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська соціальна акція «16 днів проти насильства!»,  яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою.

Що таке насильство, як його розпізнати та який захист гарантовано постраждалим?

07 грудня 2017 року прийнято Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який  набрав чинності 07 січня 2018 року. Відповідно до ст. 1 Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:

1.     Фізичне — ляпаси, стусани, штовхання, щипання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті.

2.     Сексуальне — будь-які діяння сексуального характеру щодо повнолітньої особи без її згоди або дитини незалежно від її згоди.

3.     Психологічне — словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи.

4.     Економічне — умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися та ін.

Держава гарантує безоплатну соціальну, медичну, психологічну, правову допомогу та тимчасовий притулок.

Законодавством передбачено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, зокрема:

1.     терміновий заборонний припис стосовно кривдника, який виноситься підрозділами органів Національної поліції  України  за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою  працівником уповноваженого підрозділу Національної поліції України за результатами оцінки ризиків строком до 10 діб.

2.     обмежувальний припис стосовно кривдника – захід тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обовязків, спрямованих на забезпечення безпеки постраждалої особи. Рішення про видачу обмежувального припису приймається судом за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства.  Справа про видачу обмежувального припису розглядається не пізніше 72 годин після надходження заяви до суду.  Судові витрати у  справах про видачу обмежувального припису не сплачуються.  Обмежувальний припис підлягає негайному виконанню  і видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути додатково продовжений ще на строк не більше 6 місяців 

Де і як отримати допомогу?

Якщо особа стала жертвою домашнього насильства можна звернутися:

1.     до  органів Національної поліції за номером— 102;

2.     на Національну «гарячу лінію» із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 116 123     (цілодобово та безкоштовно в межах  України);

3.     до місцевих центрів (бюро) з надання безоплатної  правової допомоги;

4.     до виконавчого органу з питань сім’ї сільської, селищної ради;

5.     до районного (міського)  центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. У центрі допоможуть отримати соціальні послуги, нададуть інформаційну, медичну, соціальну, психологічну допомогу на безоплатній основі, а також тимчасовий притулок.

6.     до служби у справах дітей, якщо жертвою насильства стала дитина. 

Відділ «Перечинське бюро правової допомоги» 

 

Які види правової допомоги можуть отримати захисники, як отримати безоплатну правову допомогу, дізнайтеся в інформафіції:

Права дітей при оформленні договору дарування

Одним зі способів забезпечення матеріального стану дитини в майбутньому є передача майна їй у власність. У зв’язку з чим, варто знати деякі правові особливості, пов’язані з віковою градацією дітей. Так, згідно із законодавством України, дитиною вважається особа, яка не досягла 18-річного віку. У свою чергу, до 14 років дитина вважається малолітньою, а з 14 до 18 – неповнолітньою. Цей поділ має принципову різницю і відрізняє їх один від одного кількістю прав та обов’язків. 

Якщо ж говорити про права дітей, то, звісно, малолітня дитина має менше прав, ніж неповнолітня, оскільки згідно ЦК України їй дозволено вчиняти тільки дрібні побутові правочини, які б відповідали її розвитку та задовольняли щоденні потреби. Законодавець не обмежує та не скасовує немайнові права малолітньої дитини, однак у всьому іншому замість неї до будь-яких правовідносин вступають батьки, опікун або інша уповноважена особа органу опіки та піклування.

У цьому й полягає відмінність між малолітніми особами та неповнолітніми. Останні мають досить широке коло прав, зокрема їм дозволено самостійно розпоряджатися своїм заробітком. Також їм дозволено укладати договори, однак таке право реалізується тільки за згодою батьків. Разом з тим, якщо правочин має високу матеріальну цінність (наприклад, нерухоме майно, транспортний засіб), то в такому випадку вимагається нотаріально посвідчена згода батьків та згода органу опіки та піклування.

На практиці трапляються випадки, коли батьки розходяться в думках і один з них заперечує проти укладення договору дитиною. У цій ситуації угода все ж може відбутися з ініціативи одного з батьків, якщо ними буде отримано дозвіл органу опіки та піклування. Це не єдиний випадок, при якому потрібно буде звертатися до цього органу.

У більшості випадках, батьки неповнолітньої дитини повинні спочатку отримати позитивне рішення на свою ж згоду від органу опіки та піклування, адже ця установа бере участь практично в усіх питаннях, пов’язаних з передачею майна дітям, основним видом діяльності якого є захист прав і інтересів кожної дитини, в тому числі захист від недобросовісних батьків. З цієї причини особливо важливим моментом є отримання дозволу від даного органу, без якого неможливо здійснити ряд серйозних угод на ім’я дитини, наприклад: укласти договори, що вимагають нотаріального засвідчення або державної реєстрації; договору щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; надання письмових зобов’язань від імені дитини; відмова від її майнових прав та інше.

Існує чимало способів легально передати майно у власність своїй дитині. Наприклад, на її ім’я можна купити або подарувати квартиру, будинок, іншу нерухомість. Будь-яке відчуження нерухомості дитини може бути здійснено лише з урахуванням гарантування збереження її права на житло. Гарантією може бути, наприклад, переоформлення на дитину права власності іншої еквівалентної по пропорційності нерухомості, або ж, як варіант, укладання попереднього договору про купівлю нерухомості на дитину, і надання цього документа в орган опіки та піклування, як доказ про збереження її прав.

Після оформлення договору неповнолітня дитина стає власником подарованої квартири. Але до досягнення 18-річного віку дитина не може самостійно розпоряджатися нерухомістю, замість неї це роблять батьки або опікуни.

Таким чином, діти до 14 років по суті в правочині не беруть участі, їх представляють батьки або інші уповноважені особи. Діти від 14 до 18 років вже самі можуть брати участь у правочині, але за наявності згоди батьків або інших уповноважених осіб. Але в будь-якому випадку для оформлення договору дарування необхідно отримати згоду органів опіки та піклування, оскільки саме на цей орган покладено обов’язок здійснювати контроль за дотриманням батьками та особами, що їх заміняють, житлових прав та інтересів дітей, що охороняються законом.

 

Права та свободи людини, гарантовані Конституцією України

Пріоритетним елементом основних прав та свобод людини і громадянина є громадянські права і свободи, які іноді називають ще особистими, оскільки вони є індивідуальними й виникають з часу народження людини, незалежно від її громадянства й не можуть бути ніким скасовані чи припинені.
Особисті права і свободи людини — це закріплені правом можливості фізичного існування і духовного розвитку людини. Ними володіють всі проживаючі на території України, незалежно від свого правового стану.
Конституція України містить такий перелік особистих (громадянських) прав людини:

- право на життя, що виникає з моменту народження. Це право не може бути скасованим чи обмеженим будь-ким. Верховна Рада України скасувала кримінальне покарання у вигляді смертної кари як вищої міри покарання. Другий важливий компонент закріплення права на життя — право людини на самозахист від протиправних посягань на життя і здоров’я; 
            - право на вільний розвиток особистості. Кожна людина має право сама визначати свою долю, ставити перед собою певні цілі й обирати засоби для їх досягнення. Звичайно, при цьому вона не повинна порушувати прав інших людей;

- право на повагу людської гідності. Це особисте право теж забезпечується встановленням заборон на протиправні дії, що посягають на людську гідність: катування, жорстоке, нелюдське й таке, що принижує гідність, поводження або покарання, примусові медичні або наукові дослідження на людині; 

- право на свободу і особисту недоторканність. Сутність права на свободу полягає в тому, що в Україні заборонені будь-які форми особистої залежності, а саме — рабство і подібні до нього інститути (боргова кабала і т.ін.). Недоторканність особи є важливою гарантією свободи людини. Відповідно до Конституції України, ніхто не може бути заарештованим чи триматися під вартою інакше як за рішенням суду;

- недоторканність житла. Житло — є важливою гарантією свободи і недоторканності кожного. Конституція України зазначає, що проникнення до житла, проведення в ньому огляду або обшуку можуть здійснюватися тільки за рішенням суду. Винятки з цього правила допускаються тільки для порятунку життя людей і майна (наприклад, у разі пожежі, стихійного лиха), а також з метою переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину;

- таємниця листування, телефонних переговорів, телеграфної та іншої кореспонденції. Ця норма Конституції України теж є однією з гарантій свободи особи. Винятки можуть бути встановлені тільки судом з метою запобігти злочину чи встановити істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими засобами одержати інформацію неможливо;

 - невтручання в особисте і сімейне життя. Таємниця особистого і сімейного життя — ще одна грань свободи особи. Конституція України забороняє збирання, збереження, використання і поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і прав людини; 

- свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право на вільний в’їзд в Україну і виїзд з України. Це особисте право поширюється тільки на осіб, що перебувають в Україні на законних підставах. Іноземний громадянин чи особа без громадянства, що порушує закони України, можуть бути вислані за межі України. Такій особі може бути відмовлено в дозволі на в’їзд до України. У той же час, громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися до України, не може бути висланий за межі України;

- право на свободу думки і слова, на вільне висловлювання своїх поглядів і переконань. Свобода думки в принципі не може бути нічим обмежена — адже контролювати і регулювати людське мислення неможливо. Свобода ж слова і друку в Україні зараз діє як і в будь-якій іншій демократичній країні;

 - свобода світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або ніяку (бути атеїстом), правити релігійні культи і ритуальні обряди, здійснювати релігійну діяльність.

Таким чином, можна впевнено стверджувати, що Конституція України гарантує нам основні особисті права й свободи, громадянам залишається тільки правильно їх застосовувати.

 

 


 

За ініціативи Міністерства юстиції України в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» з 16 по 20 вересня проходить Всеукраїнський тиждень з протидії булінгу. Що ж таке булінг і як його відмежувати від простого конфлікту чи з’ясування стосунків між учнями, в той час, як ознак цькування в них немає. Отже, Закон від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких  законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» визначає булінг (цькування) як діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Згідно цього визначення постраждалими від булінгу, а також агресорами можуть бути всі учасники освітнього процесу: діти, батьки, педагоги: діти щодо один одного; діти щодо педагогів; педагоги щодо дітей; батьки однієї дитини щодо іншої. Щоб було легше відмежувати булінг від інших ситуацій, пропонуємо ознайомитись з інформаційними картками, в яких визначено основні відмінності булінгу від конфлікту та інших випадків, які можуть виникати між учасниками освітнього процесу.

Відбулося планове засідання координаційно-методичної ради з правової освіти населення

12 вересня 2019 року  відбулося планове засідання координаційно-методичної ради з правової освіти населення.

На порядок денний виносилось ряд питань: «Про діяльність районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх та пропаганди здорового способу життя» (директор   районного  Центру  соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Країло Т.В.), «Про роботу управління соціального захисту населення Перечинської РДА, спрямовану на забезпечення правового інформування внутрішньо переміщених осіб» (заступник начальника  управління  соціального захисту населення Перечинської РДА Чиняк Л.В.), «Аналіз стану правопорушень серед учнів закладів загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році» (начальник відділу освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації Цапик В.Й.), «Про дотримання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» (начальник відділу документообігу, контролю та роботи із зверненнями громадян апарату Перечинської   РДА Мешко А.М.).

Членами МКМР  та запрошеними  було детально поінформовано про проведену  правоосвітню  роботу.

Підсумовуючи, Надія Девіцька  наголосила на необхідності подальшої співпраці задля підвищення рівня правової культури та правової свідомості громадян,  подякувала всім за співпрацю і розуміння важливості порушених питань.

    


Навчальний рік розпочався, тому саме час подумати про податкову знижку на навчання.

Податкова знижка - це сума, на яку дозволяється зменшити розмір сплаченого особою податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у зв`язку з оплатою нею послуг навчання.

Як отримати податкову знижку - дивіться в наших матеріалах ??

Пам`ятайте:

- Витрати на військову кафедру та інші курси в закладах освіти не враховуються.

- Витрати на навчання за кордоном в розрахунок податкової знижки не включаються.

- Приватним підприємцям податкова знижка не надається.

Детальніше тут: http://bit.do/e53eQ та у інфографіці ? 

#ВідповідальнеБатьківство #БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

  

 


 

Розпочато правопросвітницьку кампанію «Я маю право бути присяжним».

У рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!" розпочато правопросвітницьку кампанію «Я маю право бути присяжним».

Мета кампанії – інформування громадян України щодо передбаченої Конституцією України можливості здійснювати правосуддя через присяжних та заохочення їх до вирішення певної категорії цивільних та кримінальних справ разом із суддею першої інстанції.


Безоплатна правова допомога учасникам бойових дій 

Кожен учасник бойових дій, які всі громадяни, може отримати безоплатну первинну правову допомогу, яка включає надання правової інформації, правових консультацій та роз`яснень, складання правових документів (звернень, довідок, запитів тощо), крім процесуальних, допомогу в доступі до вторинної правової допомоги. 

Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особи, які звернулися за отриманням такого статусу, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, яка включає складання процесуальних документів, захист від обвинувачення, представництво інтересів особи в судах та інших державних органах.

За безоплатною правовою допомогою звертайтесь у Перечинське бюро правової допомоги за адресою: м. Перечин, вул. Ужгородська, 43.

 

Тел. (03145) 2-34-57.  

 


 

Доброго дня! Мій сусід орендує земельну ділянку вже декілька років, але тиждень тому до нього приїхали невідомі люди з документами і заявили що віднині вони є орендарями. Він звернувся до поліції, там зареєстрували заяву і більше нічого. Цього року я теж планував взяти землю в оренду, але тепер  побоююсь. Підкажіть, як бути?

Петро Василишин

Що таке  самовільне зайняття земельної ділянки?

Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок ?

Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрацій.

Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок - це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями.

Як запобігти подвійній реєстрації ?

Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацію цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку задля того, щоб володіти повною інформацію.

Як захистити своє право?         

Законодавство передбачає два шляхи  захисту -  у досудовому  та судовому порядку.

Досудовий порядок передбачає звернення до:

  • правоохоронних органів;
  • Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України;
  • регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте  на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області;
  • мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій;

Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися  до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється  в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Які скарги розглядає Комісія?

Мін’юст розглядає скарги:

  • на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
  • на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції).

Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг:

  • на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду;
  • коли наявний судовий спір;
  • розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду. 

Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту?

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626

Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається!

Які строки звернення до Комісії?  

  • 60 календарних днів  на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації;
  • 15 календарних днів на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту.

Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня коли особа могла дізнатися про порушення її прав.

Які строки розгляду?

Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги.  

Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу.

Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду.

 

Коли може бути відмовлено у розгляді скарги?  

Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою  є  недотримання  встановлених законом вимог до оформлення скарги.

 

Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту?

Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register.

 

Як захистити своє право через суд?

Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з  позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

До якого суду звертатись?  

  • До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи та\або громадяни – суб’єкти  підприємницької діяльності.
  • До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин.
  • всі інші  випадки до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

 

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки?

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

 

Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу

на громадян від 170 до 850 грн

на посадових осіб від 340 до 1700 грн

Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається:

штрафом від 3400 до 5100 грн

або арештом  на строк до 6 місяців

Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за самовільне зайняття земельної ділянки або самочинне будівництво або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається:

обмеженням волі на строк від 2 до 4 років

або позбавленням волі на строк до 2 років

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці,яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику карається:

штрафом від 5100 до 8500 грн

або арештом на строк до 6 місяців,

або обмеженням волі на строк до 3 років

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці карається:

позбавленням волі на строк від 1 до 3 років

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 


 

Згідного з  постановою ЦВК 13 вересня 2012 року № 893 “Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси” визначено порядок тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси, а саме:

1. Тимчасова зміна місця голосування громадянина України, який має право голосу на виборах або референдумі (далі – виборець), передбачає зміну виборчої дільниці (дільниці для голосування), до якої виборець відноситься за його виборчою адресою, на іншу виборчу дільницю (дільницю для голосування) без зміни його виборчої адреси.

2. Заява про тимчасову зміну місця голосування виборця (далі – заява) приймається органом ведення Реєстру:

за вказаним у заяві місцем перебування виборця в день виборів (повторного голосування), референдуму чи місцезнаходженням виборчої дільниці, дільниці для голосування, яку він просить визначити місцем його голосування за виборчою адресою заявника, яка визначається відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний реєстр виборців".

3. У заяві зазначаються ідентифікаційні персональні дані виборця, які однозначно визначають його особу: прізвище, власне ім’я (усі власні імена), по батькові, дата, місце народження та унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності такої інформації в пред’явленому документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України), його виборча адреса, а також мотивування необхідності тимчасової зміни місця голосування та адреса, де він перебуватиме в день виборів (повторного голосування) або референдуму, чи номер виборчої дільниці (дільниці для голосування), яку він просить визначити місцем його голосування, із зазначенням виборчого округу та його номера (за наявності).

4. До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси. У разі якщо до заяви додаються копії документів, їх оригінали пред’являються органу ведення Реєстру для перевірки вірності цих копій.

5. Виборці, виборча адреса яких знаходиться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування.

Виборці, виборча адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях районів, міст, селищ і сіл, їх частин у Донецькій та Луганській областях, межі та перелік яких визначаються Президентом України у порядку, передбаченому Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування.

6. При поданні заяви громадянин пред’являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, – паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Для громадян України – військовослужбовців документом, який пред’являється органу ведення Реєстру, також може бути посвідчення військовослужбовця або військовий квиток.

7. Якщо заява не містить даних, необхідних для прийняття відповідного рішення, та неможливо усунути ці недоліки під час її приймання, вона невідкладно повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

Порядок розгляду звернень громадян про тимчасову зміну місця голосування

1. Заява розглядається органом ведення Реєстру невідкладно, але не раніше дня початку відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму та не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування (з 31 грудня 2018 року до 25 березня 2019 року).

2. Включення заявника до Державного реєстру виборців (далі — Реєстр) та право голосу на виборах.

Перевірити своє включення до Реєстру можна особисто звернувшись до відділу ведення Державного реєстру виборців або через Особистий кабінет виборця www.drv.gov.ua.

3. Про тимчасову зміну місця голосування виборцю видається посвідчення за встановленою формою.
4. Про отримання посвідчення виборець розписується в журналі обліку посвідчень, які підтверджують тимчасову зміну місця голосування виборця.
 

За додатковою інформацією або роз’ясненням звертайтеся до відділу ведення Державного реєстру виборців, який знаходиться у приміщенні Перечинської районної ради (пл.Народна, 16, каб. 110) або за тел. 2-31-83.


 

Планове засідання координаційно-методичної ради з правової освіти населення. 

17 грудня 2018 року при Надії Девіцькій -  голові районної МКМР з правової освіти населення – керівнику апарату Перечинської райдержадміністрації відбулося планове засідання координаційно-методичної ради з правової освіти населення.

На порядок денний виносилось ряд питань: «Підсумки проведення Всеукраїнського тижня права» , «Контроль за виконанням попередніх рішень»,

«Про  затвердження  плану  роботи  районної  МКМР  з правової освіти

населення на 2019 рік».

Членами МКМР  з правової освіти населення  поінформовано про проведену  правоосвітню  роботу в рамках  Всеукраїнського тижня права.

Підсумовуючи, Надія Девіцька  наголосила на необхідності подальшої співпраці задля підвищення рівня правової культури та правової свідомості громадян.


Мін’юст зацікавився якістю нотаріальних послуг для закарпатців, які проживають у селі 

Нині багато українців не мають повноцінного доступу до послуг Міністерства юстиції. Про онлайн сервіси відносно наших дідусів і бабусь говорити не доводиться. Більшості стареньких людей з сіл складно осягнути сучасні технології. Є багато сіл, куди й мобільний зв’язок доходить з проблемами, не кажучи про інтернет.

В Україні близько 30 тисяч населених пунктів. 29 тисяч – села і селища, де живе майже третина українців – 13 мільйонів. Значна частина населення українських сіл – люди старшого віку. З 11,7 мільйонів пенсіонерів близько 5 млн. проживають саме у селах. У досить значній кількості районів взагалі немає державних нотаріусів – майже чверть жителів сільської місцевості не мають нормального доступу до нотаріальних послуг. Вони не можуть оформити землю, скласти заповіт чи подарувати своє майно нащадкам. При цьому щорічно оформлюється близько 1 мільйона спадкових справ.

Що стосується Закарпаття, то статистичні дані по нашій області свідчать, що в державних нотаріальних конторах наявні 5 вакантних посад нотаріусів. У Перечинському та Великоберезнянському районах узагалі вакантні всі посади державних нотаріусів.

Міністерство юстиції України хоче зробити послуги для людей більш якісними та наблизити їх до кожного громадянина. З цією метою було розроблено Законопроект 9140, який передбачає нову категорію працівників органів юстиції для здійснення окремих нотаріальних дій – «Уповноважених Осіб». Вони працюватимуть у віддалених селах та забезпечать потребу громадян у послугах. Фактично – це діючі працівники головних управлінь юстиції, консультанти державних нотаріальних контор, які пройдуть відповідне навчання і лише після того отримають повноваження. Уповноважені особи будуть надавати обмежений перелік нотаріальних послуг, таких як: оформлення спадщини, дарування, договорів довічного утримання, посвідчення копій документів, видача свідоцтв про народження і смерть, із територіальною прив’язкою до місця здійснення послуги, жителям віддалених сіл та селищ.

З останньою редакцією Законопроекту 9140 після засідання Комітету ВР з питань економічної політики 03 жовтня, з урахуванням рекомендацій профільної спільноти – Нотаріальної Палати та АПУ, після обговорення та внесення правок можна ознайомитись за посиланням: http://komekpol.rada.gov.ua/news/news/73650.html.

Крім того, з метою деталізації потреб громадян у нотаріальних послугах у сільській місцевості, Мін’юст розпочав опитування жителів сіл, селищ, селищ міського типу, міст районного значення щодо доступу до нотаріальних послуг та їх якості.

Опитування буде проводитись в офлайн (друкованій) та онлайн (інтернет) формі. Серед жителів сільської місцевості будуть поширені анкети, після заповнення яких, фахівці Міністерства юстиції зможуть зробити висновки про те, наскільки часто сільські мешканці користуються нотаріальними послугами, скільки часу займає отримання цих послуг та який формат отримання нотаріальних послугу є найбільш зручним. Також, кожен з респондентів може висловити власні побажання до Міністерства юстиції, які обов’язково будуть враховані. Опитування триватиме до 1 листопада 2018 року.

Допоможіть покращити сервіси, які працюють для Вас! Заповніть опитувальник онлайн за посиланням: https://docs.google.com/…/1FAIpQLSdF4zBn947gSvHNda…/viewform.

 

Начальник Головного територіального управління

юстиції у Закарпатській області                                                      Є.Д.Когутич


Нове у законодавстві щодо тимчасової зміни місця голосування

Тимчасова зміна місця голосування передбачає зміну виборчої дільниці, до якої виборець відноситься за його виборчою адресою, на іншу виборчу дільницю  без зміни його виборчої адреси. Порядок тимчасової зміни місця голосування виборця визначений постановою Центральної виборчої комісії від 13 вересня 2012 року № 893 "Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси"Ним передбачено, що кожен громадянин України, який має право голосу на виборах або референдумі, може звернутися за місцем проживання до відділу ведення Державного реєстру виборців щодо тимчасової зміни місця голосування, на період проведення відповідних виборів. Для цього необхідно написати  заяву та додати документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування.

Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 5 вересня 2018 року № 129 спрощено процедуру голосування на виборах Президента України, народних депутатів України, всеукраїнському референдумі виборцям, виборча адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях районів, міст, селищ і сіл, їх частин у Донецькій та Луганській областях, межі та перелік яких визначаються Президентом України у порядку, передбаченому Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях". Спрощений механізм тимчасової зміни місця голосування без зміни його виборчої адреси дає можливість не додавати до заяви документи, які підтверджують таку необхідність.


Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу


       Частиною третьою статті 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи положення вищезазначеної статті, було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015» р. № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» (Постанова N 413), якою передбачено, що дата наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника відрізняються .

Вищевказаною постановою, встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

 

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.


Перевірте свої знання основ виборчого законодавства

    Протягом року відділ ведення Державного реєстру виборців апарату Перечинської райдержадміністрації  розміщував публікації  з роз’ясненнями виборчого законодавства України, прав та обов`язків виборців, загальних виборчих питань та інформував про роботу відділу.

            Надаємо Вам можливість перевірити, наскільки Ви володієте основами виборчого права України.

Надайте відповіді на наступні питання:

1) З якого віку громадянин України набуває права голосу?

2) Не має  права голосу  громадянин ...

3) Участь громадян у виборах є ...

4) Яким чином виборець може передавати право голосу іншій особі?

5) Підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах є ....

6) Документом, який є підставою для отримання виборчих бюлетенів на виборчій дільниці при проведенні голосування є ...

Вірні відповіді:

1) з 18 років.

2) який не досяг 18 річного віку або є недієздатним;

3) добровільною;

4) передача права голосу іншій особі відсутня;

5) включення до списку виборців на виборчій дільниці;

6) паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України.

           При будь-якій кількості вірних відповідей, дякуємо Вам за участь у міні-тестуванні, що підтверджує Вашу високу громадянську позицію та інтерес до виборчого законодавства. Сподіваємося, що Вам було  цікаво.


 ПРАЦЯ НЕПОВНОЛІТНІХ
          Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ст. 43 Конституції України)

Неповнолітні мають рівне з іншими громадянами право на працю.
Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх. Разом з тим, в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці неповнолітні користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Вік, з якого допускається прийняття на роботу неповнолітніх. За загальним правилом прийняття та роботу осіб молодших 16 років не допускається.

Як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли 15 років. (Письмова згода може бути надана у вигляді заяви. У разі надання усної згоди, в подальшому один із батьків зобов’язаний письмово засвідчити згоду на обох примірниках трудового договору, що буде укладено між роботодавцем та неповнолітнім робітником.)

Для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, що досягли 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку.

Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Роботодавець не має права застосовувати працю неповнолітніх на:

• важких роботах та роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;
• підземних роботах;

• роботах, що передбачають підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для неповнолітніх граничні норми;

• нічних, надурочних роботах і роботах у вихідні дні.


Планове засідання координаційно-методичної ради з правової освіти населення. 

31 серпня 2018 року при Надії Девіцькій - голові районної МКМР з правової освіти населення – керівнику апарату Перечинської райдержадміністрації відбулося планове засідання координаційно-методичної ради з правової освіти населення.

На порядок денний виносилось ряд питань: «Про стан виконання та роз’яснення положень Закону України «Про зайнятість населення» (директор Перечинської  районної   філії     Закарпатського обласного центру  зайнятості Суворова  І.В.), «Діяльність районного центру соціальних   служб для сім’ї, дітей та молоді щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх та пропаганди здорового способу життя» (директор районного Центру соціальних служб  для  сім’ї, дітей  та  молоді Країло Т.В.), «Про роботу  управління   соціального  захисту населення РДА, спрямовану на забезпечення  правового  інформування  осіб, які захищали незалежність, суверенітет  та  територіальну  цілісність  України, а також членів їх сімей» (в. о. начальника   управління  соціального захисту  населення  Перечинської  РДА Чиняк Л.В.), «Про роботу щодо протидії негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних засобів масової інформації та об’єднання українського суспільства навколо ідей української державності» (начальник відділу освіти, молоді та спорту Перечинської РДА Цапик В.Й.).

Членами МКМР  та запрошеними  було детально поінформовано про проведену  правоосвітню роботу.

Підсумовуючи, Надія Девіцька  наголосила на необхідності подальшої співпраці задля підвищення рівня правової культури та правової свідомості громадян та активізації роботи у молодіжному середовищі серед ромського  населення з початком нового навчального року.


ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ УГОДИ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ В 2018 РОЦІ


        За цивільно-правовим договором відносини регламентується не трудовим законодавством, а виключно цивільним. Тобто дві рівноправних сторони домовляються:

про виконання робіт або надання послуг, із зазначенням їх вичерпного переліку в договорі.      

Факт виконання обов`язково оформляють актом виконаних робіт/наданих послуг;

конкретні строки виконання робіт/надання послуг або кожного окремого їх етапу;

вартості виконання робіт, надання послуг.

Виконавець за договором отримує оплату не за процес праці, а за результат. Його не включають до штатного розпису, він не підпорядковується правилам трудового розпорядку і не претендує на соціальні гарантії від держави (наприклад, оплату лікарняного), на які можуть розраховувати працівники за трудовим договором. Кожна зі сторін у будь-який момент може розірвати договір.

Строк договору . Так, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін згідно зі ст. 905 ЦКУ, а строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду відповідно до ст. 846 ЦКУ. Тобто законодавством не встановлено мінімального чи максимального терміну, на який може укладатися ЦПД. Водночас договори ЦПД не можуть укладатися на невизначений строк.

Зверніть увагу: не варто укладати цивільно-правові договори на тривалий строк замість трудових, бо при перевірці їх можуть перекваліфікувати в трудові договори.

Причин для цього кілька:

Некоректний предмет договору . Доволі часто він описаний розпливчасто, наприклад «надання бухгалтерських послуг», без уточнення, які саме послуги мають бути надані для виконання умов договору. Правильно буде написати: «складання первинних документів, заповнення книги обліку доходів, складання та подання звітності».

Системність — якщо ЦПД укладено з одним виконавцем тричі або більше за рік, велика ймовірність, що в разі перевірки контролери звернуть на це увагу і спробують перекваліфікувати договір. Наприклад, договір про надання юридичних послуг укладено на рік і щомісячно виставляється акт виконаних робіт.

Оподаткування виплат за ЦПД

Виплати за цивільно-правовим договором обкладаються тими самими податками і зборами, що і зарплаті за трудовим договором.

ПДФО . Одночасно з виплатою винагороди утримується ПДФО в розмірі 18% від суми виплати за рахунок фізичної особи (п. 168.1.1 ПКУ). Якщо акт виконаних робіт підписали, але не оплатили, податок сплачується протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ??звітного місяця (пп. 49.18.1, п. 57.1, пп. 168.1.5 ПКУ).

Військовий збір . 1,5% від суми винагороди — строки виплат такі самі, як для виплати ПДФО.

ЄСВ . Сплачується одночасно з виплатою винагороди в розмірі 22% від суми виплати. Якщо акт виконаних робіт підписали, але не оплатили, то щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, що йде за місяцем його нарахування.

Звітність

Попрацювавши з фізичною особою за ЦПД, замовник зобов`язаний відобразити цей факт у звітності.

Утримання ПДФО і військового збору слід показати в щоквартальному звіті 1ДФ. А нарахований ЄСВ — у щомісячному звіті за формою Д4.

Зверніть увагу: виплати за ЦПД із підприємцями, які надавали вам послуги відповідно до зареєстрованих кодів КВЕД, показувати в Д4 не потрібно.

Штрафи
1ДФ . За неподання розрахунку, подання його з порушенням строків, не в повному обсязі або з недостовірними відомостями чи помилками, через які зменшилася або збільшилася сума ПДФО чи змінився платник податків, накладається штраф — 510 гривень. У разі повторного порушення протягом року — 1020 гривень (п. 119.2 ПКУ).

За неподання Д4, несвоєчасне подання або не за тією формою — штраф 170 гривень за кожне порушення. В разі повторного порушення протягом року — 1020 гривень.

З ЄСВ: за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ — 20% своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11. ст.25 Закону про ЄСВ) ;

якщо фіскальний орган чи суб`єкт господарювання донараховує своєчасно не нарахований ЄСВ — 10% суми донарахованого внеску за кожен повний або неповний звітний період, але не більше 50% суми донарахованого ЄСВ (п. 3 ч. 11. ст.25 Закону про ЄСВ) ;

на суму недоїмки буде нараховано пеню в розмірі 0,1% суми недоплати за кожен день прострочення платежу (ч. 10. ст.25 Закону про ЄСВ).

З ПДФО та військового збору:

Якщо не нарахували, не утримали або не сплатили до бюджету ПДФО під час виплати доходу за договором ЦПХ і це порушення виявлять контролюючі органи, штраф буде 25% суми ПДФО, який треба було нарахувати чи сплатити. А за повторне порушення протягом 1095 днів — 50% суми податку, втретє й більше протягом 1095 днів — 75% суми ПДФО (п. 127.1 ПКУ).

Якщо ви самостійно виявили недоплату або несвоєчасну сплату військового збору, доведеться сплатити пеню (п. 129.1 ПКУ). Нараховується вона після закінчення 90 днів, що настають за останнім днем ??граничного строку сплати зобов`язання. У нашому випадку це день виплати фізособі доходу, який обкладається ПДФО або військовим збором, а якщо дохід не виплатили — гранична дата сплати (ст. 168.1.2 ПКУ).

Адміністративні санкції (ст. 1634 КпАП), які застосовуються до підприємців або посадових осіб юрособи:

попередження або штраф від 34 до 51 гривні — не утримали або не перерахували до бюджету ПДФО під час виплати доходу фізособі, не подали чи несвоєчасно подали звіт 1ДФ;

штраф від 51 до 85 гривень — за повторне подібне порушення протягом року.
Підстави для перевірки держпраці (Постанова КМУ №295) :

· звернення працівника чи фізичної особи стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

· за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із ЗМІ;

· за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів;

· за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю);

· за інформацією: Держстату, ДФС,Пенсійного фонду України;

· за інформацією профспілкових органів.

Штрафи з а порушення трудового законодавства у 2018 році:

- 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 111 690 грн. (якщо мінімальна зарплата 3723 грн) за наступні порушення: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

- 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 37 230 грн. (якщо мінімальна зарплата 3 723 грн) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці);

- 3 мінімальні зарплати , – це 11 169 грн. (якщо мінімальна зарплата 3 723 грн.) за такі види порушень: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі.

Штрафи накладає Управління Держпраці на підставі винесених постанов у ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу.

Крім того, статтею 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8500 грн. до 17 000 грн. за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 128690 грн (111 690 грн. + 17 000 грн.) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.

Висновки
      1. Перехід на цивільно-правові договори не звільнить Вас від сплати податків і зборів, які однакові як при ТД так і при ЦПД, однак варто зазначити, що при оподаткуванні ПДФО нарахованої зарплати та винагороди за договором ЦП існує відмінність. Вона полягає в визначенні бази оподаткування. За п. 164.6 ПКУ для оподаткування зарплати базою є сума нарахованої зарплати, зменшена на суму ПСП у випадках її застосування. При оподаткуванні винагороди за ЦПД базою оподаткування ПДФО є нарахована винагорода.

2. За цивільно-правовим договором відносини регламентується не трудовим законодавством, а виключно цивільним, а отже за ЦПД Ви не несете відповідальність у випадку настання нещасних випадів на виробництві, оскільки усі ризики покладаються на таку фізичну особу.

3. Укладати ЦПД має кваліфікована особа (юрист), аби в подальшому не виникло питань до таких договірних відносин з боку контролюючих органів.


 Штрафи з а порушення трудового законодавства у 2018 році

 Штрафи з а порушення трудового законодавства у 2018 році :

- 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 111 690 грн. (якщо мінімальна зарплата 3723 грн.) за наступні порушення: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

- 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 37 230 грн. (якщо мінімальна зарплата       3 723 грн.) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці);

- 3 мінімальні зарплати – це 11 169 грн. (якщо мінімальна зарплата 3 723 грн.) за такі види порушень: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі.

Крім того, статтею 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8500 грн. до 17 000 грн. за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 128690 грн. (111 690 грн. + 17 000 грн.) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.

Начало формы


15 червня при керівникові апарату райдержадміністрації Надії Девіцькій відбулося планове засідання координаційно-методичної ради з правової освіти населення.

На порядок денний було винесено ряд питань:                                            

  -про культурно-просвітницьку роботу та розвиток бібліотечної справи у Перечинському районі;                                                      

-про надання безоплатної вторинної правової допомоги соціально-вразливим категоріям громадян;

-про стан виконання та роз’яснення положень Закону України «Про звернення громадян»;

-про стан ведення обліку  дітей шкільного віку та учнів відділом освіти Перечинської райдержадміністрації;

- про підготовку та узагальнення звіту  за І півріччя 2018 року щодо виконання плану заходів правоосвітницького проекту «Я маю право».

Членами МКМР Т.Кость, М.Кость, В.Цапик, А.Мешко, М.Ап’ярій було детально поінформовано про проведену  правоосвітню роботу.                                                                

Підсумовуючи, Надія Девіцька  зауважила, що у II-му півріччі виникає необхідність у доповненні плану МКМР питаннями проведення проектної діяльності та взаємодії з громадськими організаціями установ культури та освіти району, стану ведення реєстру школоповинних дітей. Особлива увага має бути приділена реалізації заходів в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!».  Лише спільними зусиллями органів влади, місцевого самоврядування, громадськості буде досягнуто основної мети проекту: підвищення рівня правової культури та правової свідомості громадян.ся планове засідання координаційно-методичної ради з правової освіти населення. 

_________________________________________________________________

       28 березня 2018 року відбулося планове засідання координаційно-методичної ради з правової освіти населення. Відкрила засідання, проінформувала про питання, що винесені на порядок денний,  Девіцька Надія Павлівна – голова районної МКМР з правової освіти населення – керівник апарату Перечинської райдержадміністрації. На порядок денний були винесені наступні питання: про формування правової освіти та правової культури молоді через мережу правових гуртків, клубів правового спрямування , створених при навчальних закладах; організація роботи щодо влаштування дітей, які набули статус дитини - сироти до сімейних форм виховання; про стан та завдання  щодо правової освіти громадян  у сфері виборчого законодавства. Керівниками структурних підрозділів  Цапик В.Й., Ганчак М.І. та Дужар Г.В. було детально поінформовано членів ради про проведену  правоосвітню роботу.

        Н.Девіцька  наголосила на тому, що правова освіта - це структурний компонент освіти в Україні, процес набуття правових знань, навичок та вмінь, формування поваги до права, закону, прав та свобод людини, відповідних правових орієнтацій та оцінок, правових поведінкових установок та мотивів правомірної поведінки, вона є   обов`язковим елементом навчально-виховного процесу в усіх закладах освіти.  Насамкінець закликала всіх присутніх долучитися до реалізації на території району правопросвітницького проекту «Я маю право».

  

Перечинського РЦСССДМ                                                                             В.В. Кичак

 

____________________________________________________________________________________